Р І Ш Е Н Н Я Справа 2-905/09
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 лютого 2009 року
Личаківський районний суд міста Львова
У складі головуючого- судді Гірни к Т.А.
При секретарі Яричевській І.В.
З участю позивачки ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2-ОСОБА_1
Представника відповідача ОСОБА_3
Розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові справу за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання права власності на квартиру , суд
В С Т А Н О В И В :
Позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернулись з позовом до відповідачки ОСОБА_4 / дошлюбне ОСОБА_4 , просять визнати за ними право власності на квартиру АДРЕСА_1 . В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 , котра також представляє інтереси позивача ОСОБА_2 за довіреністю , вимоги підтримала. Мотивує тим , що позивачами в 2000 році була придбана спірна квартира, хоча в договорі купівлі-продажу від 30.08. 2000 року такої покупцем значиться відповідачка. Однак остання не вкладала жодних коштів в таку , оскільки на той час була студенткою. Вони ж , позивачі в травні 2000 року зняли з особистих рахунків кошти для придбання житла , яким планували будуть користуватись усі члени сім»ї. Оскільки одна дитина на час укладення була неповнолітня , друга проживала в іншій місцевості , а відповідачка навчалась у Львові , тому на неї було оформлено купівлю спірного однокімнатного житла. Дочка поселилась у квартирі , в якій проживала до часу одруження в 2002 році з громадянином іншої держави і з 2003 року постійно проживає у Німеччині. Кілька разів приїздила . Оскільки при черговому приїзді на Україну 2008 року висловила намір відчужити житло , в зв»зку з чим батько - позивач по справі віддав її документи на квартиру , то змушені звернутись з таким позовом . Вважають , що набули правло на спірну квартиру , як на власність , оскільки оплати її вартість продавцю , вносять оплату, не забезпечені іншим житлом , а також у користуванні квартирою мають потребу інші дві доньки позивачів . В підтвердження позову покликаються на розписки , пояснення свідків , інші долучені до справи докази .
Представник відповідачки ОСОБА_4 за довіреністю ОСОБА_3 . проти позову заперечив. Мотивує тим , що його довірителькою у встановленому законом порядку набуто право власності на спірну квартиру , шляхом укладення договору купівлі-продажу , реалізовано право власника оформленням реєстрації в такій та проживання до виїзду за кордон до Німеччини. Періодично приїздить в Україну . Як власник , вправі вільно , на свій розсуд користуватись та розпоряджатися своїм майном . Просить врахувати , що позивачами долучено розписки , із змісту яких підтверджується , що кошти за квартиру отримано саме від відповідачки , договір купівлі-продажу оформлений у встановленому законом порядку , право власності зареєстроване . Тому не вбачає жодних правових підстав для задоволення позову. Враховуючи мотиви позову , просить врахувати , що батьки- позивачі по справі забезпечені житлом , а саме кварти рою у місті ОСОБА_5 , мати має частину власності у будинку , крім того , в цьому ж селі зводиться позивачами новий будинок. Спірна квартира ніколи не планувалась для родини , а є власністю відповідачки. Покликається на копію договору купівлі-продажу , розписки , інші долучені до справи докази , які просить вважати вичерпними.
Прокуратура Львівської області звернулась до суду з лист ом від 06.10. 2008 року , в якому просила повідомити про розгляд справи , оскільки бажає вступити в інтересах позивача ОСОБА_2 , котрий є інвалідом 3-ої групи та самостійно не спроможний захистити свої права. Суд інформував прокурора про дату судового розгляду , у тому числі представник прокуратури про судове засідання 30.01. 2009 року був повідомлений під розписку / а.с. 23 / , а також лист суду від 06. 02. 2009 року про судове засідання 13.02. 2009 року , отриманий прокуратурою 09.02. 2009 року , про що наявна відмітка . Однак представник прокуратури не з»явися , представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_1 висловилась про можливість розгляду справи у відсутності і представника прокуратури , що суд вважає можливим , оскільки не суперечить вимогам закону. / а.с. 44/.
Перевіривши матеріали справи , заслухавши сторони , їх представників , суд вважає , що у позові слід відмовити , виходячи з таких мотивів.
В судовому засіданні встановлено , що 30 серпня 2000 року державним нотаріусом четвертої львівської державної нотаріальної контори було посвідчено договір , згідно якого ОСОБА_6 продала , а ОСОБА_4 купила однокімнатну квартиру житловою площею 25, 9 м кв , загальною 40 , 6 м кв - квартиру АДРЕСА_1 ./ а.с. 37/ Право власності відповідачки на набуте майно зареєстроване у ЛОДКБ БТІ та ЕО , про що свідчить лист вказаної установи від 04.02. 2009 року/а.с. 41/. Із долучених до справи копій та оглянутих в с удовому засіданні оригіналів розписок від 15. 08. 2000 року та від 30.08. 2000 року вбачається , що продавець отримала від покупця Космини Х.М. у два прийоми гроші за продану квартиру / а.с. 11, 43/. Твердження позивачки ОСОБА_1 , про те , що фактично оплата за житло проводилась за рахунок коштів знятих з рахунків позивачів у травні 2000 року , якщо такі обставини і мали місце , однак такі не можуть свідчити про набуття за позивачами право власності на квартиру іншого власника . В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 пояснила , що укладення договору купівлі-продажу квартири мало місце з участю сторін , що жодних перешкод для оформлення житла на позивачів не було. Навпаки пояснила , що позивачами було обмірковано купівлю і що з врахуванням проживання однієї дочки в іншому місті , неповнолітнього віку іншої , житло придбалось на користь відповідачки . Навчання відповідачки на час придбання житла , відсутність вагомих доходів - не дає підстав для визнання за позивачами права власності на належне відповідачці житло.
Факт закриття у квітні 2000 року двох рахунків на ім” я позивача ОСОБА_2 та отримання коштів в сумі відповідно 3000 та 4 000 німецьких марок не свідчить про використання саме цих грошей , належних позивачу для придбання спірного житла по спливу майже 5-ти місяців . Три долучені до справи заяви датовані всі 09.09. 2008 року від громадян ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про проведення ремонту у спірній квартирі позивачами - не можуть братись судом до уваги , як доказ підставності позову. Сама ОСОБА_1 пояснила , що у квартирі тривалий час ніхто не проживає , така не опалюється . Крім того , не відоме є походження вказаних заяв та кому такі призначались.
Виходячи із змісту позовної заяви та пояснень позивачки ОСОБА_1 від свого імені та імені іншого позивача , слідує , що позивачами ніколи не оспорювався даний договір , як і право власності відповідачки на придбане житло. Правовстановлюючі документи на квартиру знаходяться у відповідача . З пояснень позивачки ОСОБА_1 в судовому засіданні слідує , що влітку 2008 року між сторонами стався конфлікт , в зв»язку з повідомленням відповідачки про намір розпорядитись належною її квартирою , що і спонукало на звернення до суду з даним позовом. Ні у позовній заяві , ні в судовому засіданні , позивачі не навели жодних доказів набуття ними права власності на квартиру відповідача . Долучені до справи численні квитанції про оплату за житло та комунальні послуги , свідчать про те , що усі платежі вносились від імені дійсного власника квартири - відповідачки по справі . В самій позовній заяві позивачі вказують про проживання відповідачки у квартирі з часу придбання , аж до вибуття в зв»язку з одруженням за межі України . Отже відсутність у такій відповідачки - є її правом , як власника , котрий вправі на свій розсуд діяти по відношенню до належного майна. З пояснень позивачки ОСОБА_1 в судовому засіданні - протягом тривалого часу у квартирі ніхто не проживає , в 2006 році в такій відключено газ , тому періодично в таку заходить вона. Такі пояснення позивачки свідчать про відсутність у квартирі дійсного власника , що викликано її проживанням на кордоном . Періодичний нагляд за квартирою позивачів , як близьких родичів власника - не свідчить про набуття аналогічних прав. Позивачка ОСОБА_1 не заперечила твердження представника відповідача про те , що позивач ОСОБА_2 має житло в іншому місті , хоча таке вважає службовим , вона зареєстрована у власному будинку своєї матері , де володіє часткою , не заперечила факту проведення будівництва нового будинку в цьому ж селі .Такі пояснення позивача спростовують мотиви позову про те , що спірне житло , котре складається з однієї кімнати , купувалось для потреб сім» ї з п «яти осіб . Сама ж ОСОБА_1 пояснила , що ні чоловік , ні дві інші доньки в такій квартирі ніколи не проживали. В останньому судовому засіданні пояснила , що квартиру купили для відповідачки , як для дочки , а остання в 2008 році повелась з ними непорядно , висловивши намір продати квартиру . Лише такі дії спонукали звернутись до суду.
Із долученої до справи копії заяви , що посвідчена нотаріально 30 серпня 2004 року від позивачів , слідує , що відповідачка зареєстрована у спірній квартирі . При її виїзді з України в 2004 році на постійне місце проживання в Німеччину повідомляли , що дочка немає по відношенню до них жодних невиконаних обов»язків та майнових зобов»язань. Отже , усвідомлюючи факт вибуття на інше постійне місце проживання відповідачки , позивачі не ставили питання щодо спірної квартир , що підтверджує усвідомлення ними відсутності жодних прав на це житло. Суд не виключає , що позивачами по справі , як батьками відповідачки , могла надаватись , у тому числі матеріальна та інша допомога , в тому числі могли надаватись і якісь кошти на придбання квартири , що вважає позивачка може ствердити продавець квартири ОСОБА_6 , однак такі дії не свідчать про набуття права власності на спірну квартиру . Договір купівлі-продажу чинний , про укладення такого достовірно знали позивачі , право власності відповідача не оспорене .
Тому суд приходить до переконання про безпідставність позову і відмовляє в його задоволенні.
Одночасно слід вирішити питання скасування забезпечення позову що відповідає вимогам ст. 154 ч. 6 ЦПК України .
Керуючись ст. ст. 10 , 11, 57-61 , 154 ч. 6, 208 , 209, 212-215 ЦПК України , ст. ст. 316, 319 , 321 , 328 ЦК України , суд
В И Р І Ш И В :
В позові ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1 відмовити за безпідставністю вимог.
Скасувати забезпечення позову у виді накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1, згідно ухвали Личаківського районного суду міста Львова від 1 жовтня 2008 року.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Львівської області в порядку та строки передбачені ст. ст. 294- 296 ЦПК України.
Суддя: