У Х В А Л А

Іменем України

06 березня 2015 року м. Ужгород

Колегія суддів палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі суддів: Чужі Ю.Г. (головуючий), Леска В.В., Кожух О.А., при секретарі Марчишаку Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Мукачівського міськрайонного суду від 2 грудня 2014 року по справі за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и л а :

У липні 2014 року ПАТ «Укрсоцбанк» (далі - Банк) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Вимоги Банк мотивував тим, що 30.06.2011 року між Банком та ОСОБА_3 був укладений договір кредиту № 303/05-Ж-08.

Згідно умов цього договору Банк надав позичальнику кредит в розмірі 47487,76 грн., а позичальник зобов'язався сплатити Банку за користування кредитом 11,90 % річних та повернути кредит до 30.06.2017 року.

Взяті на себе зобов'язання позичальник належним чином не виконувала і станом на 15.05.2014 року у неї виникла перед Банком заборгованість в розмірі 78409,85 грн., з яких: - заборгованість за кредитом становить 47487,76 грн.; - заборгованість за відсотками - 23076,28 грн.; - пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 2654,62 грн.; - пеня за несвоєчасне повернення відсотків - 2520,74 грн.; - інфляційні витрати за кредитом - 1351,47 грн.; - інфляційні витрати за відсотками 1318,98 грн.

Посилаючись на дані обставини, норми ЦК України та умови кредитного договору позивач просив ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача та користь Банку заборгованість за кредитним договором в сумі 78409,85 грн. та судові витрати по справі.

Рішення Мукачівського міськрайонного суду від 2 грудня 2014 року позов задоволено повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_3 посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, в зв'язку з чим ставить питання про скасування рішення місцевого суду та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову.

В порядку ч. 2 ст. 305 ЦПК України справа розглянута у відсутності відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

Заслухавши представника апелянта ОСОБА_5 та представника відповідача адвоката ОСОБА_6, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд, відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Встановлено, що 30.06.2011 року між Банком та ОСОБА_3 був укладений договір кредиту № 303/05-Ж-08, згідно умов якого Банк надав відповідачу кредит в розмірі 47487,76 грн., а останній зобов'язався сплатити Банку за користування кредитом 11,90 % річних та повернути кредит до 30.06.2017 року.

Взяті на себе зобов'язання позичальник належним чином не виконувала і станом на 15.05.2014 року у неї виникла перед Банком заборгованість в розмірі 78409,85 грн., з яких: - заборгованість за кредитом становить 47487,76 грн.; - заборгованість за відсотками - 23076,28 грн.; - пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 2654,62 грн.; - пеня за несвоєчасне повернення відсотків - 2520,74 грн.; - інфляційні витрати за кредитом - 1351,47 грн.; - інфляційні витрати за відсотками 1318,98 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 10, ч. 1 ст. 11, ст. 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В порушення вимог процесуального законодавства заперечення апелянта проти позову є голослівними.

Зокрема, необґрунтованими є твердження апелянта про те, що надані Банком докази отримання нею кредиту не містять всіх обов'язкових реквізитів, не відповідають вимогам встановленим Законами України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», а тому є неналежними доказами.

Банк надав суду належні докази отримання ОСОБА_3 кредиту шляхом зарахування на її рахунок 47487,76 грн. і докази, які доводять, що саме відповідач використала ці кошти на погашення її кредитної заборгованості за іншими кредитними зобов'язаннями (заява ОСОБА_3 про купівлю іноземної валюти та меморіальні валютні ордери про перерахунок коштів).

За таких обставин висновок суду першої інстанції про задоволення позову є правильним.

Суд вірно встановив фактичні обставини справи, правильно застосував матеріальний закон, дотримався процедури розгляду справи та вирішив спір у відповідності з чинним законодавством.

Рішення суду є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування немає. Доводи апеляції висновків суду не спростовують, а тому до уваги взяті бути не можуть.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу відхилити.

Рішення Мукачівського міськрайонного суду від 2 грудня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак протягом двадцяти днів може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: