УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

УХВАЛА

14 листопада 2007 року                                                                    м.  Хмельницький

Колегія суддів

Апеляційного суду Хмельницької області

по розгляду цивільних справ за касаційними скаргами

у складі: Пастощука М. М. ,  Баса О.Г.,  Карпусь С. А.,  Ніколової Б.Ю.,  Матковської Л.О.

розглянувши в судовому засіданні за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бориславського міського суду Львівської області від 30 серпня 2005 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області від 7 листопада 2005 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1,  товариства з обмеженою відповідальністю „Трускавецьке автосервісне підприємство" ВАТ „Львів-Авто",  відкритого акціонерного товариства „Бориславський експериментальний ливарно-механічний завод",  третя особа: ОСОБА_3 - про визнання недійсними договорів комісії і купівлі-продажу автомобіля та за зустрічним позовом відкритого акціонерного товариства „Бориславський експериментальний ливарно-механічнии завод" до ОСОБА_1,  ОСОБА_1 про визнання права власності на майно та звільнення з-під арешту,

встановила:

Звертаючись в суд з позовом ОСОБА_1 зазначала,  що ОСОБА_2  незаконно,  без її згоди провів відчуження спільно набутого під час їхнього шлюбу автомобіля „Mersedes Benz S 600" на підставі договору комісії з ТзОВ „Трускавецьке автосервісне підприємство" ВАТ „Львів-Авто" від 29.10.2004 року та договору купівлі-продажу від 29.10.2004 року,  укладеного між ТзОВ „Трускавецьке автосервісне підприємство" ВАТ „Львів-Авто" та ВАТ „Бориславський експериментальний ливарно-механічний завод". У зв'язку з цим,  ОСОБА_1 просила суд визнати вказані договір комісії та договір купівлі-продажу недійсними.

В зустрічному позові ВАТ „Бориславський експериментальний ливарно-механічний завод" просило визнати за ним право власності на автомобіль „Mersedes Benz S 600",  який придбаний у ОСОБА_2  на законних підставах,  та звільнити автомобіль з-під арешту.

2

Рішенням Бориславського міського суду Львівської області від 30 серпня 2005 року в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,  товариства з обмеженою відповідальністю "Трускавецьке автосервісне підприємство",  відкритого акціонерного товариства „Бориславськии експериментальний ливарно-механічнии завод" про визнання недійсними договорів комісії та купівлі-продажу відмовлено.

Зустрічний позов задоволений,  постановлено визнати за ВАТ „Бориславський експериментальний ливарно-механічний завод" право власності на автомобіль марки „Mersedes Benz S 600" державний номер ВС 8170 та звільнити цей автомобіль з-під арешту. Стягнуто з ОСОБА_1,  ОСОБА_2  на користь ВАТ „Бориславськии експериментальний ливарно-механічний завод" по 850 грн. сплаченого державного мита.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області від 7 листопада 2005 року рішення Бориславського міського суду Львівської області від 30 серпня 2005 року залишене без змін.

В касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалені судові рішення у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального і порушенням норм процесуального права.

Колегія суддів приходить до висновку,  що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних мотивів.

Відповідно до ч. 2  ст.  324 ЦПК України,  підставами для касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 та задовольняючи зустрічні позовні вимоги суд виходив з того,  що автомобіль марки „Mersedes Benz S 600" не входив до спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ,  оскільки придбаний відповідачем за позичені гроші для власних потреб.

Проте такі висновки суду зроблені з порушенням норм матеріального права.

Встановлено,  що ОСОБА_1 та ОСОБА_2  перебувають у зареєстрованому шлюбі з 11 червня 1986 року. У 2003 році,  під час перебування в шлюбі з ОСОБА_1,  ОСОБА_2  придбав автомобіль марки „Mersedes Benz S 600",  який по договору комісії від 29.10.2004 року проданий ВАТ „Бориславськии експериментальний ливарно-механічнии завод" за 206207 грн.

Вказані обставини сторонами по справі не заперечуються.

Відповідно до  ст.  22 КпШС України ( 1969 p.),  яка діяла на час придбання автомобіля,  майно,  нажите подружжям за час шлюбу,  є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння,  користування і розпорядження цим майном.

Роздільним майном подружжя,  згідно зі  ст.  24 цього ж Кодексу,  визнавалося майно,  яке належало кожному з подружжя до одруження,  а також одержане ним під час шлюбу в дар або в порядку успадкування,  а також речі індивідуального користування (одяг,  взуття,  тощо),  за винятком коштовностей та предметів розкоші.

Під час розгляду справи суд першої інстанції не встановив і не вказав у рішенні,  за якими ознаками,  передбаченими  ст.  24 КпШС України,  придбаний під час шлюбу спірний автомобіль не відноситься до спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Крім того,  відповідно до  ст.  65 СК України ( яка діяла на час продажу автомобіля),  дружина,  чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого,  що укладений другим з подружжя без її,  його згоди,  якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.

Для укладення одним із подружжя договорів,  які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації,  а також договорів стосовно цінного майна,  згода другого з подружжя має бути подана письмово.

Таким чином,  судом не встановлені та не наведені передбачені законом обставини,  за яких спірний автомобіль не є спільним майном подружжя. Як наслідок,  висновок суду про можливість укладення угод ОСОБА_1  без згоди ОСОБА_1 не ґрунтується на вимогах  ст.  65 СК України.

За таких обставин,  рішення Бориславського міського суду Львівської області від 30 серпня 2005 року та ухвала колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області від 7 листопада 2005 року підлягають скасуванню як постановлені з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Враховуючи,  що норми матеріального права застосовані судом неправильно і є необхідність встановлення обставин (фактів),  ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд того ж суду першої інстанції.

Керуючись  ст.   ст.  332,  336,  337 ЦПК України,  Законом України „Про внесення змін до Закону України „Про судоустрій України" щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ" від 22 лютого 2007 року № 697-V,  колегія суддів,

ухвалила:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Бориславського міського суду Львівської області від 30 серпня 2005 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області від 7 листопада 2005 року скасувати,  а справу направити на новий розгляд до того ж суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий у І інстанції - Пещук Р.Й.                                                    Справа № 33ц-1055кс/07

Судця доповідач -  Пастощук М. М.     Категорія ЦП: 26