ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2015 року Справа № 922/1090/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого Овечкіна В.Е.,

суддівЧернова Є.В., Цвігун В.Л.,

за участю представників:

позивача - Пивоварова Р.В.,

відповідача-1 відповідача-2- Максимов О.М., - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ТОВ "ХайдельбергБетон Україна"

на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 16.12.2014

у справі№922/1090/14

за позовом ТОВ "Стальконструкція ЛТД"

до1.ТОВ "ХайдельбергБетон Україна", 2.ТОВ "ЮФ "Консорсіум"

про повернення 294522,60 грн., сплачених за неякісний товар, та 24797,88 грн. передоплати за товар, стягнення 1075377 грн. збитків, солідарне стягнення 5000 грн.

встановив:

Рішенням господарського суду Харківської області від 13.10.2014 (судді: Жиляєв Є.М., Ємельянова О.О., Лавренюк Т.А.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16.12.2014 (судді: Пелипенко Н.М., Івакіна В.О., Камишева Л.М.), позов задоволено повністю - на підставі ст.ст.526,554,611,623,678 ЦК України та ст.ст.218,224,225,268 ГК України стягнуто з ТОВ "ХайдельбергБетон Україна" на користь ТОВ "Стальконструкція ЛТД" 294522,60 грн. в якості коштів, сплачених за неякісний товар (бетонну суміш), 24797,88 грн. передоплати за товар, 1075377 грн. збитків у зв'язку з поставкою відповідачем-1 неякісного товару, а також стягнуто солідарно з відповідачів 5000 грн. за договором поруки від 20.07.2013.

ТОВ "ХайдельбергБетон Україна" в поданій касаційній скарзі просить рішення та постанову скасувати, прийняти нове рішення про відмову в позові, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, а саме ст.ст.673,675,687 ЦК України, ст.218 ГК України та ст.43 ГПК України. Зокрема, скаржник вважає недоведеними збитки позивача через недоведеність поставки неякісного товару (бетонної суміші), оскільки судами залишено поза увагою та не надано правової оцінки представленим виготовлювачем бетону копіям протоколів контрольних випробувань, проведених атестованою лабораторією відповідача-1, та обставини порушення порядку приймання та укладання бетонної суміші з боку позивача, а саме її приймання з часовими затримками та додавання води до бетонної суміші без згоди виготовлювача. На думку заявника, позивачем (споживачем) не були дотримані вимоги нормативних актів і діючих держстандартів щодо відбирання проб бетонної суміші та проведення випробувань міцності бетону. Крім того, суди в обґрунтування вини відповідача-1 послалися на висновок лабораторії Харківського національного університету будівництва та архітектури від 27.09.2013 №12-15/2055, який не може бути прийнятий до уваги як належний доказ, оскільки, по-перше, не містить обов'язкової інформації, визначеної Додатком В (обов'язковий) до ДСТУ Б.В.2.7-214:2009, по-друге, вказаний висновок містить неточні відповіді щодо причин зниження міцності бетону, а лише припущення про те, що однією із найбільш вірогідних причин зниження міцності бетону може бути використання цементу заниженої активності, причому, експертами не досліджувалася наявність порушень порядку приймання, технології укладки та догляду за бетоном.

Колегія суддів, перевіривши фактичні обставини справи на предмет правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення присутніх у засіданні представників позивача та відповідача-1, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржувані рішення та постанова - залишенню без змін з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 15.07.2013р. між ТОВ "Стальконструкція ЛТД" та ТОВ "Хайдельбергбетон Україна" було досягнуто усної домовленості щодо купівлі-продажу бетону у спрощеній формі шляхом обміну між сторонами рахунком-фактурою на оплату товару №КБ-0000713 від 08.07.2013 на суму 383071 грн. (т.1 а.с.36) та зустрічної часткової оплати цього рахунку на загальну суму 345312,58 грн., що підтверджується вищевказаним рахунком-фактурою та банківськими виписками (т.1 а.с.37-43).

Таким чином, ТОВ "Хайдельбергбетон Україна" зобов'язалось передати ТОВ "Стальконструкція ЛТД" суміш бетонну готову марки В30 М400 П4 F 100 W6 та суміш готову бетонну марки В7.5 М100 П4 в погодженій кількості на об'єкт - ПАТ "Стаханівський завод технічного вуглецю".

На виконання домовленості ТОВ "Хайдельбергбетон Україна" передало, а ТОВ "Стальконструкція ЛТД" прийняло 263,7куб.м. бетонної суміші готової марки В30 М400 П4 F 100 W6 на загальну суму 294522,60 грн., про що свідчать видаткові накладні за період з 22.07.2013р. по 19.09.2013р. (т.1 а.с.44-66).

Придбаний ТОВ "Стальконструкція ЛТД" у ТОВ "Хайдельбергбетон Україна" товар був використаний покупцем для виконання робіт за договором генерального підряду №175 від 17.05.2013, укладеним між ПАТ "Стаханівський завод технічного вуглецю" (замовник) та ТОВ "Стальконструкція ЛТД" (генпідрядник), для улаштування фундаментів на об'єкті ПАТ "Стаханівський завод технічного вуглецю" (т.1 а.с.70-78).

Згідно порядку, передбаченого ДБН А.3.1-5-2009 "Організація будівельного виробництва", ДСТУ Б.В.2.7-114-2002 (ГОСТ 10181-2000) Будівельні матеріали. Суміші бетонні. Методи випробувань", ДСТУ Б.В.2.7-214:2009 "Будівельні матеріали. Бетони. Методи визначення міцності за контрольними зразками", генпідрядником під час укладки бетону з кожної партії здійснювався відбір контрольних зразків.

Відібрані контрольні зразки передавались до лабораторії ТОВ "Енергетик", з яким у ТОВ "Стальконструкція ЛТД" укладено договір на надання послуг з випробування зразків бетону.

Протоколами випробування контрольних зразків бетону за №№2433,2273,2502, виконаних лабораторією ТОВ "Енергетик", встановлено невідповідність міцності бетону у проектному віці заявленому класу (т.1 а.с.67-69).

Відповідно до товаросупроводжувальної документації клас поставленої бетонної суміші за міцністю визначено як В30.

Згідно з додатком А до ДСТУ Б В.2-43-96 "Бетони важкі. Технічні умови" суміш визначеного класу повинна мати середню міцність 392,9 кгс/см2 (39,29 МПа) з допустимим відхиленням 1,8%.

Проте, протоколами випробування контрольних зразків бетону встановлено середню міцність серії зразків: відібраних 29.07.2013р. - 305,0кгс/см2; відібраних 01.08.2013р. - 198,5кгс/см2; відібраних 05.08.2013р. - 257,0 кгс/см2; відібраних 10.08.2014р. - 111,0 кгс/см2; відібраних 14.08.2013р. - 220,0 кгс/см2; відібраних 23.08.2013р. - 122,0кгс/см2; відібраних 31.08.2013р. - 190,5кгс/см2; відібраних 06.09.2013р. - 169,5кгс/см2; відібраних 13.09.2013р. - 239,0кгс/см2; відібраних 18.09.2013р. - 202,5 кгс/см2; відібраних 19.09.2013р. - 222,5кгс/см2.

Отже, жодна з партій бетону класу В30 не відповідає заявленому класу міцності відповідно до вимог ДСТУ Б В.2-43-96.

20.09.2013р. технічним наглядом замовника об'єкта будівництва з конструкції фундаменту об'єкта будівництва, закладеного 17.08.2013р., були випиляні зразки бетону та в атестованій випробувальній лабораторії ВО "Луганськзалізобетон" проведено випробування бетону, за результатами якого встановлено невідповідність бетону заявленій проектній марці, оскільки встановлено середню межу при стиску, що дорівнює 101,85 кг/см2.

24.09.2013р. з метою підтвердження якості бетону ТОВ "Стальконструкція ЛТД", як покупцем вказаного товару, із залученням спеціаліста Харківського національного університету будівництва та архітектури (ХНУБА) було здійснено випилювання зразків бетону з конструкції фундаменту та випробування бетону неруйнівним методом (т.1 а.с.179-187).

Висновком лабораторії ХНУБА від 27.09.2013 встановлена невідповідність бетону заявленій проектній марці. Причина недоліку - використання виготовлювачем бетонної суміші цементу заниженої активності (т.1 а.с.137-178).

Враховуючи те, що усунення недоліків використання бетону, який не відповідає заявленій проектній марці, потребує розроблення спеціального проекту, ТОВ "Стальконструкція ЛТД" по договору №136/13 від 24.09.2013 було замовлено у ХНУБА виконати креслення на підсилення фундаментів на об'єкті ПАТ "Стаханівський завод технічного вуглецю".

Висновком експерта від 27.09.2013 надано рекомендації щодо забезпечення нормальної експлуатації фундаментів, а також виконано робочі креслення підсилення конструкцій фундаментів.

Вартість висновку про технічний стан окремих фундаментів з рекомендаціями які забезпечать їх нормальну експлуатацію становила 40000 грн., що підтверджується договором №136/13, протоколом угоди про договірну ціну, кошторисом, актом здачі-приймання науково-технічної продукції від 31.10.2013, рахунком-фактурою №58, банківськими виписками (т.1 а.с.179-187).

За фактом виявлених недоліків поставленого бетону між генпідрядником та замовником будівництва було складено акт №1 виявлення недоліків (дефектів) в виконаних роботах від 30.09.2013 за договором підряду №175 від 17.05.2013 (т.1 а.с.79-85).

Відповідно до п.4.6 договору генерального підряду №175 від 17.05.2013 генпідрядник зобов'язується виправити всі недоліки і дефекти у виконаній ним роботі за власний рахунок.

З метою усунення виявлених недоліків між ТОВ "Стальконструкція ЛТД" та ПАТ "Стаханівський завод технічного вуглецю" було укладено додаткову угоду №1 від 01.10.2013, де сторони передбачили порядок та строки усунення виявлених недоліків, а також вартість таких робіт, що була покладена на позивача як на підрядника (т.1 а.с.86).

На виконання додаткової угоди від 01.10.2013, відповідно до рекомендацій та креслень, розроблених ХНУБА, ТОВ "Стальконструкція ЛТД" виконало роботи, необхідні для забезпечення нормальної експлуатації фундаментів на загальну суму 1040377 грн., що підтверджується актом приймання-передачі виконаних будівельних робіт за листопад 2013 року за договором підряду №175 від 17.05.2013 на усунення недоліків виконаних робіт (т.1 а.с.109-123).

На підставі вимог ст.678 ЦК України ТОВ "Стальконструкція ЛТД" відмовилось від купівлі бетону та направило на адресу ТОВ "Хайдельбергбетон Україна" вимогу №47 від 21.03.2014 про повернення грошових коштів, сплачених за неякісний товар у загальній сумі 294522,60 грн. (т.1 а.с.18-23).

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Стальконструкція ЛТД" оплатило рахунок №КБ-0000713 від 08.07.2013 в сумі 345312,58 грн., а ТОВ "Хайдельбергбетон Україна" на підставі вказаного рахунку передало товар: суміші готової бетонної марки В30 М400 П4 F 100 W6, що виявились неякісними, та суміші готової бетонної марки В7.5 М100 П4, претензії щодо якості яких не висуваються, - на загальну суму 320514,70 грн.

Отже, ТОВ "Хайдельбергбетон Україна" не передало покупцю товар на частину попередньої оплати в розмірі 24797,88 грн., перераховану позивачем.

У зв'язку з виявленням неякісної бетонної суміші, ТОВ "Стальконструкція ЛТД" у листі-вимозі №47 від 21.03.2014 вимагало від ТОВ "Хайдельбергбетон Україна": повернути позивачу грошові кошти, сплачені за товар, у сумі 294522,60 грн., повернути позивачу частину попередньої оплати за товар у розмірі 24797,88 грн., відшкодувати покупцеві збитки, що полягають у понесених витратах на виконання робіт по підсиленню фундаментів об'єкта будівництва, на загальну суму 1040377 грн., відшкодувати покупцеві вартість витрат у розмірі 40000 грн. по наданню висновку про технічний стан конструкцій окремих фундаментів реакторного відділення цеху №1 ПАТ "Стаханівський завод технічного вуглецю" з рекомендаціями, які забезпечують їх нормальну експлуатацію (а.с.18-21 том 1).

В обґрунтування позовних вимог ТОВ "Стальконструкція ЛТД" зазначає про наявність у діях ТОВ "Хайдельбергбетон Україна" складу цивільного правопорушення, внаслідок якого позивач зазнав збитків, які підлягають відшкодуванню постачальником.

В даній правовій ситуації між сторонами виник спір з приводу якості поставленого відповідачем-1 товару (бетонної суміші), який в подальшому був використаний позивачем (підрядником) при виконанні будівельних робіт з облаштування фундаментів на об'єкті замовника (ПАТ "Стаханівський завод технічного вуглецю"), а також щодо причин неякісності бетону, обсягів, характеру недоліків у виконаних позивачем будівельних роботах та розміру витрат підрядника на їх усунення.

Статтею 268 ГК України встановлено, що якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів.

Відповідно до ч.1 ст.679 ЦК України продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту.

Таким чином, для настання відповідальності продавця (відповідача-1), позивач, як покупець бетонної суміші, повинен довести, що недоліки проданого товару виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту.

Як встановлено судами та не спростовано скаржником, позивач наявними у справі доказами в їх сукупності належним чином довів той факт, що всупереч вимогам чинного законодавства України відповідачем-1 було передано позивачу товар (бетонна суміш), який не відповідає державним стандартам України, що ставляться до такого виду та класу товару, у зв'язку з чим, відповідач-1 порушив господарське зобов'язання щодо передання товару належної якості.

У відповідності до ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1)протиправної поведінки; 2)збитків та їх розміру; 3)причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками; 4)вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Згідно зі ст.225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

В даному випадку позивачем заявлено до стягнення збитки в розмірі 1394697,48 грн., завдані у зв'язку з поставкою неякісного товару.

Судами попередніх інстанцій достеменно встановлено, що протиправність поведінки відповідача-1 полягає у поставці товару неналежної якості, що підтверджується: актами про виявлення прихованих недоліків, виявлених у продукції (товарі) №1-13; протоколами випробування контрольних зразків бетону №№2273,2433,2502; протоколами фізико-механічних випробувань бетону №459 від 20.09.2013, проведених атестованою випробувальною лабораторією ВО "Луганськзалізобетон"; висновком ХНАУБА про технічний стан конструкцій окремих фундаментів реактивного відділення цеху №1 ПАТ "Стаханівський завод технічного вуглецю" з рекомендаціями, що забезпечують їх нормальну експлуатацію від 27.09.2013 з кресленнями.

В свою чергу, протиправний зв'язок між неналежним виконанням відповідачем-1 зобов'язання і завданими збитками полягає в тому, що бетонна суміш неналежної якості була укладалася на об'єкті будівництва. Підтвердженням того, що неналежна якість бетонної суміші, а саме невідповідність її показників міцності вимогам нормативним документів до готової бетонної суміші заявленого класу, стала наслідком збитків, понесених позивачем, та дотримання позивачем вимог нормативних документів (чинних державних стандартів та державних будівельних норм) є: копія журналу бетонних робіт ТОВ "Стальконструкція ЛТД" по об'єкту "Реакторне відділення цеху №1 ПАТ "Стаханівський завод технічного вуглецю"; протоколи випробування контрольних зразків бетону №№2273,2433,2502; протоколи фізико-механічних випробувань бетону №459 від 20.09.2013; висновок ХНАУБА від 27.09.2013 з кресленнями.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Розмір збитків полягає у додаткових витратах на виявлення недоліків та розроблення проекту (креслень) на їх усунення, а також усунення недоліків у підрядних роботах, виконаних за допомогою товару (бетонної суміші), що виявився неякісним та підтверджується: договором №136/13 на створення (передачу) науково-технічної продукції від 24.09.2013; кошторисом до договору №136/13 ; актом здачі-приймання науково-технічної продукції за договором №136/13; рахунком ХНАУБА №58 на оплату послуг з надання висновку за результатами проведення випробування бетону; банківськими виписками про оплату рахунку ХНАУБА на оплату послуг з надання висновку за результатами проведення випробування бетону від 21.10.2013 та 04.11.2013; договором генпідряду №175 від 17.05.2013 та додатковою угодою №1 від 01.10.2013 про усунення недоліків; актом виявлення недоліків (дефектів) у виконаних роботах за договором генпідряду №175; актом приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2013 року (ф. кб-2в) за договором генпідряду №175 та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт (ф. кб-3); відомістю ресурсів до акту приймання №1 за листопад 2013р.; розрахунком №1-2 загальновиробничих витрат до акту №1 за листопад 2013р.; розрахунком №1-1 прямих та загальновиробничих витрат до акту №1 за листопад 2013р.

Апеляційний суд правомірно зазначив про доведеність позивачем як самого факту порушення відповідачем-1 зобов'язання з поставки товару належної якості, так і наявність причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою відповідача-1 та понесеними позивачем збитками, а також розміру збитків у вигляді додаткових витрат позивача, як підрядника, на усунення недоліків за договором підряду №175 від 17.05.2013, обумовлених неякісністю поставленої бетонної суміші, використаної при укладці фундаменту на об'єкті замовника (ПАТ "Стаханівський завод технічного вуглецю") в рамках виконання цього договору.

Відповідно до ч.2 ст.614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання, тобто перший відповідач. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Проте, ані під час розгляду справи в місцевому господарському суді, ані під час розгляду в суді апеляційної інстанції відповідачем-1 не наведено жодних належних обґрунтувань, що свідчили б про вжиття всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання та про відсутність його вини у порушенні зобов'язання.

За таких обставин колегія вважає, що, з урахуванням наявних у справі належних доказів, судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, що у діях відповідача-1 наявні всі необхідні елементи складу правопорушення, достатні для покладання відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

Стосовно позовних вимог про солідарне стягнення з ТОВ "ХайдельбергБетон Україна" та ТОВ "ЮФ "Консорсіум" 5000 грн., апеляційна інстанція правильно зазначила, що 20.07.2013р. між ТОВ "Стальконструкція ЛТД" та ТОВ "ЮФ "Консорсіум" було укладено договір поруки, пунктом 1.2 якого сторони передбачили, що у випадку невиконання боржником своїх зобов'язань перед кредитором, визначених у п.1.1 цього договору, поручитель зобов'язався нести відповідальність солідарно з боржником.

Відповідно до ч.1 ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

У зв'язку з наявним порушенням відповідачем-1 умов договору, укладеного у спрощеній формі на підставі рахунку-фактури №КБ-0000713 від 08.07.2013 на суму 383071 грн., в частині виконання зобов'язання з передачі товару у відповідності з чинними держстандартами України, а також враховуючи зобов'язання відповідача-2 нести перед позивачем відповідальність, позивачем обґрунтовано пред'явлено до стягнення солідарно з відповідачів 5000 грн.

Касаційна інстанція також погоджується з висновками судів в частині стягнення 24797,88 грн. передоплати за товар з огляду на наступне.

На спірні правовідносини, пов'язані з непоставкою відповідачем-1 товару в повному обсязі та вимогою покупця про повернення продавцем передоплати в розмірі вартості недопоставленого товару (24797,88 грн.), поширюється дія положень ч.1 ст.670 та ч.2 ст.693 ЦК України.

Так, відповідно до ч.1 ст.670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Згідно з ч.2 ст.693 ЦК України у разі якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

За змістом ч.2 ст.693 ЦК України, право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є правом покупця на односторонню відмову від зобов'язання, внаслідок якої припиняється зобов'язання продавця перед покупцем по поставці товару і виникає нове грошове зобов'язання.

Судами попередніх інстанцій враховано наявний у справі лист ТОВ "Стальконструкція ЛТД" №47 від 21.03.2014 (а.с.18-23 том 1), в якому міститься вимога про повернення частини передоплати в сумі 24797,88 грн. у зв'язку з невиконанням відповідачем-1 зобов'язань за договором купівлі-продажу бетону, оскільки ТОВ "Стальконструкція ЛТД" оплатило рахунок №КБ-0000713 від 08.07.2013 в сумі 345312,58 грн., а ТОВ "Хайдельбергбетон Україна" на підставі вказаного рахунку передало товар (суміші готової бетонних марок В30 М400 П4 F 100 W6 та В7.5 М100 П4) на загальну суму 320514,70 грн., тобто не на повну суму грошових коштів, сплачених позивачем в порядку передоплати. Вказані фактичні обставини не заперечуються заявником касаційної скарги.

Відтак, колегія вважає, що в розумінні ч.2 ст.693 ЦК України вказаний лист є правомірною вимогою позивача про повернення частини суми попередньої оплати, яка цілком обґрунтовано була задоволена судом першої інстанції.

Отже, судами попередніх інстанцій на підставі ретельної правової оцінки наявних у справі доказів в їх сукупності з достовірністю встановлено, а відповідачами не спростовано той факт, що недоліки (дефекти) у виконаних будівельних роботах, які були виявлені позивачем (підрядником) та ПАТ "Стаханівський завод технічного вуглецю" (замовником) при виконанні договору підряду №175 від 17.05.2013 та усунуті позивачем за власний рахунок (в сумі 1040377 грн.), спричинені саме попередньо поставленою відповідачем-1 неякісною бетонною сумішшю, яка не відповідала заявленому класу міцності відповідно до вимог ДСТУ Б.В.2-43-96, а додаткові витрати, понесені у зв'язку з цим позивачем, є збитками останнього та підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача-1 як виготовлювача неякісної бетонної суміші.

За таких обставин, колегія не може не погодитися з обґрунтованими висновками апеляційного суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог до відповідача-1 про стягнення 294522,60 грн. вартості товару неналежної якості, 1075377 грн. збитків у вигляді додаткових витрат та про солідарне стягнення з відповідачів 5000 грн. за договором поруки від 20.07.2013.

Касаційна інстанція також погоджується з правомірним відхиленням апеляційним судом як таких, що мають характер припущень, доводів заявника про порушення порядку приймання та укладання бетонної суміші з боку позивача, зокрема, її приймання з часовими затримками та додавання води до бетонної суміші без згоди виготовлювача, а також щодо недотримання, на думку скаржника, споживачем вимог нормативних актів і діючих держстандартів щодо відбирання проб бетонної суміші та проведення випробувань міцності бетону, оскільки на підтвердження допущення покупцем згаданих порушень відповідачем-1 не надано жодних доказів.

Водночас, не приймаючи до уваги недоречні твердження скаржника щодо неналежності таких доказів, як висновок спеціалістів Харківського національного університету будівництва та архітектури від 27.09.2013 (т.1 а.с.137-178), протоколи випробування контрольних зразків бетону №№2433,2273,2502 (т.1 а.с.67-69) та протоколи фізико-механічних випробувань бетону №459 від 20.09.2013, колегія враховує відсутність заявлення відповідачем-1, як виготовлювачем неякісної бетонної суміші, клопотань до суду першої та апеляційної інстанцій про призначення судових будівельно-технічних експертиз на предмет встановлення якості бетону, укладку якого на об'єкті замовника було здійснено позивачем з використанням бетонної суміші, поставленої скаржником.

Таким чином, висновок судів про доведеність завдання позивачу збитків у заявленому розмірі внаслідок поставки відповідачем-1 товару неналежної якості відповідає приписам чинного законодавства та фактичним обставинам справи.

Більше того, наявні заперечення заявника зводяться передусім до посилань на неналежну оцінку судами доказів по справі (висновок спеціалістів Харківського національного університету будівництва та архітектури від 27.09.2013, протоколи випробування контрольних зразків бетону №№2433,2273,2502, протоколи фізико-механічних випробувань бетону №459 від 20.09.2013 тощо) та до намагань надати перевагу певним доказам (додані до відзиву на позов документи про якість бетонної суміші та протоколи контрольних випробувань, проведених атестованою лабораторією відповідача-1), проте, згідно імперативних приписів ч.2 ст.1117 ГПК України касаційна інстанція не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Зважаючи на вищенаведене, колегія не вбачає підстав для задоволення скарги.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.1115,1117-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.12.2014 у справі №922/1090/14 залишити без змін, а касаційну скаргу ТОВ "ХайдельбергБетон Україна" - без задоволення.

Головуючий, суддя В.Овечкін

Судді: Є.Чернов

В.Цвігун