Справа №592/118/13- ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Костенко В. Г.

Номер провадження 22-ц/788/175/15 Суддя-доповідач - Шевченко В. А.

Категорія - 48

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2015 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Шевченка В. А.,

суддів - Семеній Л. І. , Бойка В. Б.

з участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_3

на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 19 березня 2014 року та додаткове рішення цього ж суду від 22 липня 2014 року

у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ житлового будинку та земельної ділянки в натурі,

в с т а н о в и л а :

У січні 2013 року ОСОБА_4 звернулася до ОСОБА_3 з позовом, у якому зазначала, що з жовтня 2003 року по 16 квітня 2009 року вона перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, за час якого вони набули житловий будинок АДРЕСА_1 і земельну ділянку за даною адресою площею 0, 0999 га.

За нотаріально посвідченим договором від 25 вересня 2007 року вони поділили це майно по 1/2 частині.

Рішенням Апеляційного суду Сумської області від 29 травня 2012 року між ними був установлений порядок користування будинком, утім до остаточного вирішення спору щодо їхнього майна це не привело.

Посилаючись на указані обставини, позивачка з урахуванням уточнених вимог просила поділити будинок у натурі, за першим варіантом, запропонованим у висновку судової будівельно-технічної експертизи, а земельну ділянку - за шостим (т. 2, а. с. 41-43).

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 19 березня 2014 року, виправленим ухвалою цього ж суду від 10 червня 2014 року, позов задоволено.

Ухвалено поділити будинок АДРЕСА_1, виділивши у натурі ОСОБА_4 1/2 частину у складі приміщення № 9 (коридор) площею 7,9 кв.м, приміщення № 10 (житлова кімната) площею 16,0 кв.м, приміщення № 11 (коридор) площею 1,3 кв.м, приміщення № 12 (санвузол) площею 7,4 кв.м, приміщення № 13 (хол) площею 11,3 кв.м, приміщення № 14 (житлова кімната) площею 22,4 кв.м, приміщення № 15 (гардеробна) площею 8,0 кв.м, приміщення № 16 (коридор) площею 7,4 кв.м, приміщення № ІV (підвал) площею 26,7 кв.м, приміщення № 8 (роздягальня) площею 10,6 кв.м, а також господарські будівлі і споруди: 1/2 частину огорожі № 1, гараж під літ. «Л», і визнати право особистої власності її на це майно.

ОСОБА_3 виділено 1/2 частину будинку у складі приміщення № 2 (кухня) площею 16,9 кв.м, приміщення № 3 (ванна) площею 6,2 кв.м, приміщення № 4 (коридор) площею 1,0 кв.м, приміщення № 5 (вбиральня) площею 1,4 кв.м, приміщення № 7 (житлова кімната) площею 27,5 кв.м, приміщення № 1 (сходова клітка) площею 6,3 кв.м, приміщення № ІІ (підвал) площею 38,9 кв.м, приміщення № ІІІ (підвал) площею 42,0 кв.м, тамбур V площею 1,6 кв.м, приміщення № 1 (коридор) площею 3,2 кв.м, приміщення № 6 (коридор) площею 11,9 кв.м, а також господарські будівлі і споруди: 1/2 частину огорожі № 1, вбиральню під літ. «И» з визнанням за ним права власності на дану частину майна.

Покладено на ОСОБА_4 обов'язок за власні кошти провести необхідні переобладнання та перепланування у виділеній їй частині будинку.

Покладено на обох сторін обов'язок за свій рахунок здійснити устаткування виділених частин самостійними системами опалення, електропостачання та газопостачання.

Поділено земельну ділянку площею 0, 0999 га по АДРЕСА_1 з виділенням у натурі кожній із сторін земельних ділянок площею 499, 5 кв. м. за шостим варіантом, визначеним у висновку експертизи.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Додатковим рішенням від 22 липня 2014 року за ОСОБА_4 визнано право власності на 495/1000 частин будинку, а за ОСОБА_3 - 505/1000 частин.

З ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 стягнуто 4280 грн. грошової компенсації.

В апеляційних скаргах на указані рішення ОСОБА_3, посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду змінити: поділ житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами провести за варіантом № 2, запропонованим у висновку комісійної судової будівельно-технічної експертизи, а земельну ділянку - за варіантом додаткової експертизи, яку має призначити апеляційний суд.

Колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що сторони з 03 жовтня 2003 року по 16 квітня 2009 року перебували у зареєстрованому шлюбі та мають сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 1, а. с. 10).

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 16 квітня 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду від 16 квітня 2009 року, шлюб між ними розірвано (т. 1, а. с. 9, 10).

Під час перебування у шлюбі вони побудували житловий будинок загальною площею 273,7 кв. м, житловою - 65,9 кв. м, з підвалами ІІ площею 38,9 кв. м., ІІІ - 42,0 кв. м, ІV - 26,7 кв. м та гаражем літ. «Л», вбиральнею літ. «И», огорожею № 1 по АДРЕСА_1, який був зареєстрований на позивачку.

Земельна ділянка біля даного будинку площею 0,0999 га відповідно до державного акту від 10 березня 2005 року теж належала ОСОБА_4 (т.1, а.с.7, 8, 12-18).

За нотаріально посвідченим договором від 05 вересня 2007 року сторони поділили це майно порівну (т. 1, а. с. 11).

Рішенням Апеляційного суду Сумської області від 29 травня 2012 року між сторонами установлювався порядок користування спірним майном, відповідно до якого ОСОБА_4 були передані наступні приміщення в житловому будинку: приміщення №9 (коридор) площею 7,9 кв. м, №10 (житлова) площею 16,0 кв. м, №11 (коридор) площею 1,3 кв. м, №12 (санвузол) площею 7,4 кв. м, №13 (хол) площею 11,3 кв. м, №14 (житлова) площею 22,4 кв. м, №15 (гардеробна) площею 8,0 кв. м, №16 (коридор) площею 7,4 кв. м, № ІV (підвал), площею 26,7 кв. м, а також господарські будівлі і споруди: 1/2 частина огорожі №1, гараж літ. «Л».

У користування ОСОБА_3 виділялися в житловому будинку приміщення №2 (кухня) площею 16,9 кв. м, №3 (ванна) площею 6,2 кв. м, №4 (коридор) площею 1,0 кв. м, №5 (вбиральня) площею 1,4 кв. м, №7 (житлова) площею 27,5 кв. м, №8 (роздягальня) площею 10,6 кв. м, № І (сходи) площею 6,3 кв. м, № ІІ (підвал) площею 38,9 кв. м, № ІІІ (підвал) площею 42,0 кв. м, а також господарські будівлі і споруди: 1/2 частина огорожі №1, вбиральня літ. «И» (т. 1, а. с. 33-35).

У подальшому, як визнали обидві сторони, унаслідок складних відносин між ними спільне користування нерухомим майном стало неможливим.

За таких обставин суд уцілому дійшов до обгрнутованого висновку про необхідність поділу спірного майна, що відповідає вимогам закону, оскільки статтею 361 ЦК України передбачено, що співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.

Безпосередньо ж право на поділ майна, що є у спільній частковій власності, в натурі між співвласниками, у разі якого право спільної часткової власності на нього припиняється, закріплене у частинах 1 та 2 статті 367 ЦК України.

У висновку комісійної судової будівельно-технічної експертизи запропоновано три варіанти поділу будинку і господарських будівель з незначним відхиленням від ідеальних часток сторін у праві власності, які передбачають наявність технічної можливості переобладнання приміщень в дві ізольовані квартири з самостійними виходами, а також дев'ять варіантів поділу земельної ділянки (т. 1, а. с. 144-183, 184-228).

Вирішуючи спір, суд обрав перший варіант поділу будинку, на якому наполягала позивачка.

Утім з таким рішенням погодитися неможливо, так як його в цій частині ухвалено при поверхово з'ясованих обставинах справи з порушенням вимог законності й обґрунтованості, закріплених у ст. 213 ЦПК України, та положень ст. ст. 212, 215 ЦПК щодо оцінки доказів та змісту рішення.

Так, усупереч зазначеним нормам процесуального права суд не навів у рішенні результатів оцінки інших варіантів поділу спірного майна і не зазначив жодних мотивів їх відхилення.

Дослідивши всі запропоновані у висновку експертизи варіанти поділу будинку і земельної ділянки на засадах змагальності сторін і з'ясувавши обставини, на які вони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, колегія суддів приходить до наступного.

У пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04 жовтня 1991 року № 7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на житловий будинок» роз'яснено, що в спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності.

Якщо виділ технічно можливий, але з відхиленням від розміру часток кожного власника, суд з врахуванням конкретних обставин може провести його зі зміною у зв'язку з цим ідеальних часток і присудженням грошової компенсації учаснику спільної власності, частка якого зменшилась.

У тих випадках, коли для поділу необхідне переобладнання та перепланування будинку, він проводиться при наявності дозволу на це виконкому місцевої ради (ст. 152 ЖК).

Якщо сторона оспорює рішення виконкому щодо дозволу на переобладнання та перепланування і воно є необгрунтованим, суд може не погодитись з ним, мотивуючи це в рішенні.

При поділі жилого будинку суд зобов'язаний зазначити в рішенні, яка відокремлена (ізольована після переобладнання) частина будинку конкретно виділяється і яку частку в будинку вона складає, а також, які підсобні будівлі передаються власнику.

Поряд із цим згідно з ч. 1 ст. 183 ЦК подільною є річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення.

З огляду на викладене та виходячи із закріплених у п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України засад розумності й справедливості, колегія суддів вважає, що у даному випадку будинок і господарські будівлі найбільш доцільно поділити по другому варіанту, запропонованому у висновку комісійної судової будівельно-технічної експертизи.

На відміну від двох інших цей варіант не передбачає зміни цільового призначення такої самостійної будівлі як гараж, що дозволить повноцінно використовувати його за прямим господарським призначенням.

Крім того, такий поділ, порівняно з першим варіантом, дасть кожній із сторін можливість раціонально і фактично в однаковій мірі користуватися як приміщеннями підвалу, першого та другого поверхів, так і горищем, що також важливо при обслуговуванні та можливому ремонті останнього.

Недоліком третього варіанту є те, що він крім зміни цільового призначення гаража передбачає улаштування кухні у житловій кімнаті № 2-10. До того ж при цьому варіанті значна частина приміщень першого поверху однієї сторони буде під приміщеннями другого поверху іншої.

Зважаючи на те, що відповідач за його неспростованими показаннями періодично користується автомобілями, йому слід виділити в натурі за другим варіантом поділу частину приміщень у будинку загальною площею 75, 9 кв. м. з підвальними приміщеннями ІІІ і ІV, гаражем і 1/2 частиною огорожі, що становить 54/100 частин будинку, загальною вартістю 466372 грн. 50 коп.

Позивачці підлягає виділенню в натурі за цим же варіантом інша частина приміщень у будинку разом із частиною огорожі, що становить 46/100 частин будинку загальною вартістю 392684 грн. 50 коп.

При цьому проведення більшої частини запропонованих експертом переобладнань необхідно покласти на відповідача, оскільки вони стосуються приміщень, які підлягають виділу саме йому.

Обсяг робіт із переобладнання будинку, який необхідно покласти на позивачку повинен бути меншим, оскільки з нею проживає неповнолітня дитина сторін, у зв'язку з чим її доцільно зобов'язати закласти лише дверні отвори між приміщеннями коридору 1-1 та роздягальні 1-8, між коридором 1-6 та житловою кімнатою 1-7 на першому поверсі будинку, а також влаштувати перегородку між приміщеннями коридору 2-9 та коридору 2-16, закласти дверний отвір між житловою кімнатою 2-14 та холом 2-13 на другому поверсі.

Кожна із сторін також повинна устаткувати виділені їм приміщення автономними системами, опалення, електро-, водо-, газопостачання та каналізацією.

Даних щодо вартості робіт із переобладнання будинку і встановлення автономних систем життєзабезпечення сторони суду не надали. За висновком експертизи унаслідок того, що невідомо які будівельні матеріали будуть використані, визначення вартості будівельних робіт є неможливим.

При поділі будинку і господарських будівель у такий спосіб з відповідача на користь позивачки за зменшення її ідеальної частки підлягає стягненню грошова компенсація, розмір якої, виходячи з дійсної вартості спірного майна, має становити 36844 грн.

Відповідно до висновків і мотивів, викладених в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 грудня 2014 року, які в силу ч. 4 ст. 338 ЦПК є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді справи, апеляційним судом була з'ясована позиція інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, управління державної служби з надзвичайних ситуацій, санепідемслужби, Сумської міської ради, ПАТ «Сумигаз», КП «Міськводоканал», ПАТ «Сумиобленерго» щодо запропонованих варіантів поділу будинку. Заперечень відносно поділу спірної садиби, зокрема, за другим варіантом не надійшо (Т. 3, а. с. 61-61, 68, 70, 72, 76-77, 78, 79, 80).

За повідомленням ПАТ «Сумигаз» другий варіант поділу домоволодіння найбільш технічно і економічно обґрунтований для влаштування окремих систем газопостачання для ізольованих квартир.

Оскільки відповідно до ч. 2 ст. 50 ЖК України не допускається заселення однієї кімнати особами різної статі старшими за дев'ять років, крім подружжя, при наданні жилих приміщень, - на випадки поділу приватних житлових будинків це правило не розповсюджується.

Стосовно другого варіанту поділу домоволодіння експертами запропоновано три варіанти поділу земельної ділянки, за якими власнику приміщень з гаражем може бути виділено 43/100, 57/100 і 50/100 її частин.

З урахуванням рівності прав сторін на це майно суд вірно поділив його саме порівну, тобто за шостим варіантом, запропонованим у висновку експертизи - по 499, 5 кв. м. кожній із сторін.

Цей варіант є технічно мотивованим комісією експертів, зручним для обопільного користування відокремленими земельними ділянками, узгоджується з поділом будинку і дозволяє влаштувати сторонам окремі в'їзди до своїх територій.

У зв'язку з цим інші варіанти поділу земельної ділянки, запропоновані як у висновку експертизи, так і висновку експертного будівельно-технічного дослідження (т. 2, а.с. 144-149, 150-151) підлягають відхиленню.

При вирішенні даного питання колегія суддів ураховує й те, що висновок експертного будівельно-технічного дослідження складений без урахування необхідності прибудови тамбура до будинку (т. 1, а. с. 190) і того, що на земельній ділянці сторони, якій виділяється частина будинку з гаражем буде розміщений туалет іншої сторони, що у свою чергу створить їм ряд незручностей у землекористуванні.

На підставі викладеного оскаржене рішення суду в даній справі згідно з п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК у частині вирішення спору про поділ будинку і додаткове рішення підлягають зміні, а в частині поділу земельної ділянки рішення суду з огляду на положення ст. 308 ЦПК слід залишити без змін.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 необхідно стягнути 121 грн. 80 коп. на компенсацію судового збору за подання апеляційної скраги.

Доводи заявника щодо невірного визначення компенсації витрат на правову допомогу в розмірі 4920 грн. є недоречними, так як ця сума не перевищує граничних меж, визначених Законом України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» і відповідає часу затраченого адвокатом позивачки на виконання цих послуг, їх характеру та ступеню складності.

Керуючись ст. ст. 88, 303, 304, 307, 308, п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 309, ст. ст. 314, 316 ЦПК, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційні скарги ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 19 березня 2014 року в частині вирішення спору про поділ житлового будинку та додаткове рішення цього ж суду від 22 липня 2014 року в даній справі змінити.

Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ житлового будинку та земельної ділянки в натурі задовольнити частково.

У будинку АДРЕСА_1 виділити ОСОБА_4 у натурі тамбур V площею 1, 6 кв. м., коридор 1-1 площею 3, 2 кв. м., кухню 1-2 площею 16, 9 кв. м., ванну 1-3 площею 6, 2 кв. м., коридор 1-4 площею 1, 0 кв. м., вбиральню 1-5 площею 1, 4 кв. м., коридор 1-6 площею 11, 9 кв. м., коридор 2-9 площею 7, 9 кв. м., житлову кімнату 2-10 площею 16 кв. м., коридор 2-11 площею 1, 3 кв. м., санвузол 2-12 площею 7,4 кв. м., хол 2-13 площею 11, 3 кв. м., сходи І площею 6, 3 кв. м., підвал ІІ площею 38, 9 кв. м., вбиральню «И» та 1/2 частину огорожі № 1, загальною вартістю 392684 грн. 50 коп., що становить 46/100 частин будинку, визнавши за нею право власності на це майно.

У будинку АДРЕСА_1 виділити ОСОБА_3 у натурі житлову кімнату 1-7 площею 27, 5 кв. м., роздягальню 1-8 площею 10, 6 кв. м., житлову кімнату 2-14 площею 22, 4 кв. м., гардеробну 2-15 площею 8, 0 кв. м., коридор 2-16 площею 7, 4 кв. м., підвал ІІІ площею 42 кв. м., підвал ІV площею 26, 7 кв. м., гараж «Л» та 1/2 частину огорожі № 1, загальною вартістю 466372 грн. 50 коп., що становить 54/100 частин будинку, визнавши за ним право власності на це майно.

Зобов'язати ОСОБА_4 за свій рахунок закласти дверні отвори між приміщеннями коридору 1-1 та роздягальні 1-8, між коридором 1-6 та житловою кімнатою 1-7 на першому поверсі будинку, а також влаштувати перегородку між приміщеннями коридору 2-9 та коридору 2-16 і закласти дверний отвір між житловою кімнатою 2-14 та холом 2-13 на другому поверсі.

Зобов'язати ОСОБА_3 за свій рахунок закласти дверний проріз між приміщеннями підвалу ІІ та ІІІ; влаштувати сходи з приміщення підвалу ІV до гаража «Л»; влаштувати у віконному прорізі приміщення роздягальні 1-8 дверний отвір; добудувати тамбур глибиною не менше 1, 5 м.; у приміщенні роздягальні 1-8 встановити перегороду, організувавши приміщення кухні площею 7, 0 кв. м. та коридору площею 3, 6 кв. м.; влаштувати дверний проріз між приміщеннями житлової кімнати 1-7 та роздягальні 1-8; у приміщенні житлової кімнати 1-7 влаштувати перегородку, організувавши приміщення житлової кімнати площею 19 кв. м., коридору зі сходами на другий поверх; демонтувати перегородку між приміщеннями житлової кімнати 2-14 та гардеробної 2-15; влаштувати сходи до приміщення першого поверху; влаштувати дверний отвір між приміщеннями гардеробної 2-15 та коридору 2-16; у приміщенні коридору 2-16 встановити перегородку, організувавши санвузол площею 3, 1 кв. м. та коридор площею 4, 3 кв. м.

Зобов'язати сторони виділені їм частини будинку устаткувати автономними системами опалення, електро-, водо-, газопостачання та каналізацією.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 грошову компенсацію в розмірі 36844 грн.

В іншій частині рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 19 березня 2014 року суду залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_4 на корить ОСОБА_3 121 грн. 80 коп. на компенсацію судового збору за подання апеляційних скарг.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього дня на нього може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -