ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.02.2009 Справа№ 6/370-08
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого Прокопенко А.Є.-доповідач,
суддів: Дмитренко А.К., Крутовських В.І.
при секретарі судового засідання Савін В.Ю.
За участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 фізична особа - підприємець, посвідчення №НОМЕР_1
від відповідача: ОСОБА_2. юрисконсульт, довіреність №НОМЕР_1
розглянувши апеляційну скаргу міського комунального підприємства “ІНФОРМАЦІЯ_1”, м.Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2008р. у справі 6/370-08
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Дніпропетровськ
до міського комунального підприємства “ІНФОРМАЦІЯ_1”, м. Дніпропетровськ
про стягнення 2 414 грн. 43 коп.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.08р. по справі № 6/370-08 (суддя Коваленко О.О.) позов фізичної особи-підприємця (далі -ФОП) ОСОБА_1 (м. Дніпропетровськ) про стягнення з міського комунального підприємства (далі -МПК) “ІНФОРМАЦІЯ_1” (м. Дніпропетровськ) основного боргу 1 500 грн. 00 коп. на підставі договору підряду на надання юридичних послуг № НОМЕР_1., 790 грн. 65 коп. -інфляційних за порушення грошових зобов'язань, 123 грн. 78 коп. -3% річних, 103 грн. 00 коп. -держмита та 118 грн. 00 коп. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення, задоволено частково. Стягнуто з міського комунального підприємства “ІНФОРМАЦІЯ_1” на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 1 500 грн. 00 коп. -основного боргу, 790 грн. 65 коп. -інфляційних , 123 грн. 78 коп. -3% річних, 102 грн. 00 коп. -держмита, 118 грн. 00 коп. -витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу, в решті позову відмовлено.
Оскаржуючи рішення господарського суду міське комунальне підприємство “ІНФОРМАЦІЯ_1” звернулось з апеляційною скаргою у якій просить скасувати рішення від 27.11.08р. та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити рішення господарського суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на необґрунтованість доводів скаржника.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення, приймаючи до уваги наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 20.11.2005р. між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (позивачем) та міським комунальним підприємством “ІНФОРМАЦІЯ_1” (відповідачем) було укладено договір підряду на надання юридичних послуг № НОМЕР_1 відповідно до п.1.1 умов якого позивач взяв на себе зобов'язання надати відповідачеві юридичні послуги, а відповідач згідно п.4.2 умов вищеназваного договору оплатити у повному обсязі.
Виконуючи умови вищеназваного договору позивач надав відповідачеві юридичні послуги на загальну суму 1 500 грн. 00 коп., що підтверджується актом здачі-приймання наданих юридичних послуг від 04.01.2006р. на загальну суму 1 500 грн. 00 коп., підписаного повноважними представниками сторін та скріпленого печатками. Відповідно до п.4.2 умов договору відповідач зобов'язався на протязі 5 банківських днів після закінчення процесу та набранням законної сили рішення (ухвали) господарського суду Дніпропетровської області по справі №20/379 оплатити надані послуги, але не оплатив, що і стало підставою для звернення позивача до суду з позовною заявою. Як вбачається із наданої позивачем копії ухвали від 05.12.05 по справі №20/379 (а.с. 11), провадження у справі було припинено на підставі п.1.1 ч.1 ст.80 ГПК України у зв'язку з погашенням боргу і відсутністю спору. Зазначена ухвала сторонами у справі не оскаржувалась, тобто рішення господарського суду вступило в законну силу, що свідчить про настання обов'язку оплати відповідачем виконаних робіт у відповідності з умовами договору.
Додатково, на підставі ст.625 ЦК України, за порушення грошових зобов'язань, позивач просив суд стягнути з відповідача на користь позивача 790,65 грн., інфляційних втрат та 123,78 грн. -3% річних.
Додаткові вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача 103,00 грн. держмита і 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з тих підстав, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача, господарський суд визнав обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню частково у сумі 102,00 грн. держмита і 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Заперечення відповідача з посиланням на те, що позивач перебував у трудових стосунках з відповідачем і виконання роботи за яку позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 1 500 грн. 00 коп. відноситься до його функціональних обов'язків і не підлягає додатковій оплаті, господарський суд не прийняв до уваги, оскільки позивач надав суду контракт за яким позивач працював у відповідача за сумісництвом і робота, виконана позивачем за договором-підряду на надання юридичних послуг, не відноситься до його функціональних обов'язків.
Апеляційний господарський суд вважає, що трудовий контракт (а.с. 39) на який посилається господарський суд Дніпропетровської області не може вважатися належним доказом, бо не містить належних реквізитів, а саме дати складання контракту, адреси підприємства, підписів сторін, які укладали контракт, надана ксерокопія не завірена належним чином.
03.02.2009р. у судовому засіданні апеляційного господарського суду представником позивача було надано оригінал трудового контракту від 01.11.2005р., копія якого знаходиться у матеріалах справи (а.с. 66), який складений між позивачем та ОСОБА_1від 01.11.2005р., де у п. 9 зазначено “Представительство в Хозяйственных судах, судах общей юрисдикции, правоохранительных органах, ведение исковой и претензионной работы, предъявлять приказы Хозяйственных судов к исполнению в соответствующий отдел государственной исполнительной службы, а также ведение работы по исполнению решений судов в обязанность работника не входит. Данный перечень работ может производиться работником только по гражданско-правовому договору за определенную плату”. Отже, відповідач правомірно уклав договір-підряду на надання юридичних послуг №НОМЕР_1., що не суперечить умовам трудового контракту від 01.11.2005р.
Як вбачається з ксерокопії трудової книжки позивача (а.с.37-38), ОСОБА_1прийнятий на роботу до міського комунального підприємства “ІНФОРМАЦІЯ_1” на посаду юрисконсульта по контракту від 01.11.2005р.
Посилання відповідача на ст. 21 Кодексу Законів про працю України, а саме на те що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін, не може слугувати підставою для скасування рішення, бо згідно ч.3 ст.21 даного Закону передбачено, що особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України, що в даному випадку і повинно застосовуватись.
Також апеляційний господарський суд не може прийняти до уваги доводи скаржника щодо положень Статуту підприємства де зазначено, що підприємству та його керівнику надано право укладати виключно угоди в рамках трудового законодавства України (п.4.6 Статуту) та ті, що стосуються безпосередньо технічного обслуговування та ремонту ліфтів (п. 5.9 Статуту). У пункті 5.10 Статуту зазначено, що в усіх сферах своєї господарської діяльності відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами здійснюється на основі договорів. Підприємство самостійне у виборі предмета договорів, визначенні зобов'язань, будь-яких інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
Договір-підряду на надання юридичних послуг №НОМЕР_1. був укладений між міським комунальним підприємством “ІНФОРМАЦІЯ_1”, в особі директора ОСОБА_3 та ОСОБА_1, діючого на підставі свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності №НОМЕР_1, тобто укладення вищезазначеного договору не суперечить Статуту підприємства.
Приймаючи до уваги викладене, рішення господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.
Керуючись ст.ст.103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Дніпропетровської області по справі №6/370-08 від 27.11.2008р. залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Головуючий А.Є. Прокопенко
Суддя А.К. Дмитренко
Суддя В.І. Крутовських