АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/774/496/15 Справа № 206/2561/14-к Головуючий у 1 й інстанції - Маштак К. С. Доповідач - Литвиненко О.О.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2015 року м. Дніпропетровськ

05 березня 2015 року Колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

Головуючого судді: Литвиненка О.О.,

суддів: Дігтярь Н.В., Васецької В.В.,

секретаря: Грищенко І.М.,

за участю прокурора: Чорнобривець Ю.М.,

обвинуваченого: ОСОБА_2,

розглянула у відкритому судовому засіданні у м.Дніпропетровську апеляцію обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 29 грудня 2014 року.

Цим вироком:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, раніше судимий: -30.04.2014 року Самарським районним судом м.Дніпропетровська за ч.2 ст.27 ч.2 ст.307 КК України до 7 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна,

засуджений: - за ч.1 ст.185 КК України до 1 (одного) року позбавлення волі;

- за ч.2 ст.185 КК України до 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_2 призначено покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст.70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання призначеного за даним вироком, більш суворим покаранням призначеним вироком Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 30.04.2014 року, остаточно ОСОБА_2 призначено покарання у вигляді 7 (семи) років 6 (шести) місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

Згідно вироку суду ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні злочину за таких обставин.

21 січня 2013 року близько 02.30 годин, ОСОБА_2 знаходячись біля сигнальної точки 21/4, яка розташована на ділянці 8 км. перегону ст. Новомосковськ - ст. Балівка Придніпровської залізниці, виявив залізничні деталі системи центрального блокування. Після чого у нього раптово виник умисел на таємне викрадення чужого майна, та реалізуючи його, таємно, шляхом вільного доступу, за допомогою раніше заготовлених інструментів розукомплектував сигнальну точку 21/4 та викрав залізничні деталі системи центрального блокування, а саме: дросель-трансформатори марки ДТ-0,6-1000, в кількості 2 шт. (вартість 1 дросель-трансформатора марки ДТ-0,6-1000 - 18462,01 грн. без урахування ПДВ). Після чого ОСОБА_2 з викраденим майном з місця скоєння злочину зник і розпорядився ним на власний розсуд, чим завдав матеріальну шкоду ДП "Придніпровська залізниця" на загальну суму 36924,02 грн. (без урахування ПДВ).

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_2 18 лютого 2013 року, в період часу з 02.00 годин по 05.45 годин, знаходячись на задньому подвір'ї ВСП "Дистанція колії Нижньодніпровськ-Вузол" по вул.Молодогвардійська, 81-Б, виявив снігоприбиральну машину СМ-2. В цей момент, у ОСОБА_2, раптово виник корисний умисел на крадіжку деталей снігоприбиральної машини СМ-2. Реалізовуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, направлений на крадіжку деталей снігоприбиральної машини, за допомогою фізичної сили та раніше заготовлених пристроїв, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, та вони носять таємний характер, скоюючи злочин повторно, розкомплектував 100 метрів дроту ПВС - 1х16 мм, вартістю 2079 грн. без урахування ПДВ, 15 метрів дроту ПВС 1х8мм, вартістю 200,40 грн. без урахування ПДВ, 4 шт. пускача ПМЕ 3-4х100, вартістю 528 грн., без урахування ПДВ. Після чого він зник з місця скоєння злочину та викраденим майном розпорядився на власний розсуд, тим самим причинив ВСП "Дистанція колії Нижньодніпровськ-Вузол" ДП "Придніпровська залізниця" матеріальну шкоду на суму 2807,40 грн. (без урахування ПДВ).

З апеляції обвинуваченого ОСОБА_2 вбачається, що він не оскаржуючи фактичні обставини справи та правильність кваліфікації його дій, просить вирок скасувати в частині призначення йому покарання, постановити свій вирок, яким обчислювати йому строк тримання під вартою з 30.11.2013 року, так як суд першої інстанції необґрунтовано зазначив у своєму вироку, що строк тримання під вартою йому необхідно обчислювати з 28.02.2014 року, та призначаючи йому покарання з застосуванням ч.4 ст.70 КК України суд повинен був зарахувати термін тримання його під вартою за попереднім вироком Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 30.04.2014 року. Також обвинувачений просить застосувати до нього ст.69 КК України, при цьому зазначив, що він повністю визнав свою вину.

Заслухавши доповідь судді, обвинуваченого ОСОБА_2, який підтримав подану ним апеляцію, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції обвинуваченого, та просив вирок суду залишити без змін, перевіривши матеріали справи, вивчивши та проаналізувавши доводи апеляції, зіставивши їх з наявними в справі матеріалами, колегія суддів вважає, що апеляція обвинуваченого не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду про винність ОСОБА_2 в скоєнні злочину при обставинах, зазначених у вироку, відповідають фактичним обставинам справи, повністю ґрунтуються на розглянутих в судовому засіданні і наведених у вироку доказах та в апеляції обвинуваченим не оскаржуються.

Дії ОСОБА_2 правильно кваліфіковані судом за ч.1 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) та за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Як випливає з матеріалів кримінального провадження і вироку суду, органами досудового слідства і судом досліджені всі обставини, які могли мати значення для справи. Порушень в ході досудового слідства або в судовому засіданні вимог кримінального процесуального законодавства перевіркою матеріалів справи не виявлено. Докази, зібрані по справі є допустимими, достатніми і достовірними.

Відносно доводів апеляції обвинуваченого ОСОБА_2 про пом'якшення йому призначеного покарання, то колегія суддів вважає, що вони не можуть бути підставою для зміни вироку і не підлягають задоволенню, оскільки суд першої інстанції у відповідності з вимогами ст.65 КК України врахував тяжкість вчиненого злочину, дані про особу засудженого, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.

Так, судом при призначені покарання було враховано, що ОСОБА_2 вчинив злочин середньої тяжкості, раніше судимий, характеризується посередньо, офіційно не працює, має на утриманні малолітню дитину, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

Також судом першої інстанції були враховані обставини які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_2 - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочинів.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_2, судом першої інстанції не встановлено, а тому суд першої інстанції призначив обвинуваченому мінімальне покарання передбачене ч.ч.1,2 ст.185 КК України.

З урахуванням вище зазначеного, колегія суддів вважає, що призначене покарання ОСОБА_2 є справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, при цьому не вбачає підстав для призначення обвинуваченому менш суворого виду та розміру покарання з застосуванням ст.69 КК України.

Стосовно доводів апеляції обвинуваченого про обчислення йому строку тримання під вартою з 30.11.2013 року, а не з 28.02.2014 року як це зазначено у даному вироку, колегія суддів вважає їх безпідставними, оскільки вище зазначені питання можуть бути вирішені судом при виконанні вироку

Крім цього, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, суд першої інстанції на запит слідчого ізолятора щодо уточнення вироку, своїм листом (а.с.78 т.3) зазначив, що в строк відбування покарання ОСОБА_2 слід зарахувати строк перебування його під вартою з 30.11.2013 року по 26.02.2014 року за вироком Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 30.04.2014 року.

З урахуванням вище зазначеного, колегія суддів вважає що доводи апеляції обвинуваченого не підлягають задоволенню та не можуть бути підставою для скасування чи зміни вироку суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 404,405,407 КПК України, колегія суддів, -

Ухвалила:

Апеляцію обвинуваченого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 29 грудня 2014 року у відношенні ОСОБА_2 - залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ впродовж трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, в той же строк з дня вручення йому копії ухвали, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді:

Литвиненко О.О. Дігтярь Н.В. Васецька В.В.