УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2006 року                                                             м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді  Дячука В.М.

судців:                         Іванів О.Й., Гандзюка В.П.

з участю прокурора Шишка Є.А.

засудженого               ОСОБА_1

законного представника засудженого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляціями засудженого ОСОБА_1 та прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Коломийського міськрайонного суду від 3 квітня 2006 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Даним вироком                      ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженець та житель м. Коломиї, АДРЕСА_1, з неповною середньою освітою, учень ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше судимий вироком Коломийського міськрайонного суду від 28.11.2005 року за ст. 185 ч.3 КК України на З роки позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75, 76, 104 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням на іспитовий строк один рік

засуджений за ст.185 ч.3 КК Українина на 3 роки позбавлення волі.

Згідно ст.71 КК України частково приєднано ОСОБА_1 невідбуту частину покарання за вироком Коломийського міськрайонного суду від 28.11.2005 року та остаточно визначено покарання 3 (три) роки 1 (один) місяць позбавлення волі.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишено без зміни - тримання під вартою, а строк відбуття покарання рахується йому з 03.01.2006 року.

Задоволено цивільний позов та постановлено стягнути із матері засудженого ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_3 900 гривень матеріальної шкоди.

Вирішено питання про речові докази.

За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним в тому, що 27 грудня 2005 року біля 19 год., з метою таємного викрадення чужого майна, проник у квартиру № НОМЕР_1 по АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_3, звідки таємно викрав речі на загальну суму 11300 грн., що завдало значної шкоди потерпілій.

В апеляції засуджений ОСОБА_1, не оспорюючи вини та кваліфікації вчиненого, вважає призначене йому покарання надто суворим. Посилаючись на пом'якшуючі покарання обставини, просить вирок змінити і пом'якшити йому покарання із застосуванням ст.69 КК України.

Справа №11-268 за 2006 рік                    Головуючий у 1-ій інстанції: П'ятковський В.І.

Категорія: ст. 185 ч.3 КК України             Доповідач: Дячук В.М.

В апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи, у зміненому вигляді ставиться питання про зміну вироку - виключення посилання на вчинення крадіжки, що завдала значної шкоди потерпілій.

В засіданні апеляційного суду засуджений ОСОБА_1 апеляцію підтримав та пояснив, що дійсно вчинив крадіжку майна з квартири ОСОБА_3 Однак вважає призначене судом покарання надто суворим, оскільки викрадене повернув, у вчиненому щиро розкаявся.

Заслухавши доповідь судді Дячука В.М., засудженого ОСОБА_1 про зміну вироку у зв'язку із суворістю покарання, законного представника ОСОБА_2 про пом'якшення покарання засудженому, прокурора, який підтримав апеляцію у зміненому вигляді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого ОСОБА_1 не підлягає до задоволення, а апеляція прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.

Питання доведеності винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину та його юридично-правовової кваліфікації в апеляціях не ставиться, а тому апеляційним судом не перевіряється.

Покликання ОСОБА_1 на суворість призначеного йому покарання, необхідність застосування ст.69 КК України та призначення більш м'якшого покарання, в тому числі не пов'язаного з позбавленням волі, не може бути задоволене з таких підстав.

Призначаючи покарання засудженому за ст. 185 ч. З КК України у вигляді позбавлення волі на три роки, суд в повній мірі врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують покарання. Зокрема те, що ОСОБА_1 щиро покаявся, частково відшкодував заподіяну шкоду, позитивно характеризується, являється неповнолітнім, а також прохання потерпілої суворо не карати. При цьому, призначив йому покарання на мінімальний строк, передбачений санкцією ч.3 ст.185 КК України.

Таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. Враховуючи, що ОСОБА_1 вчинив злочин в період іспитового строку, встановленого при звільненні від відбування покарання за раніше вчинений злочин, суд обгрунтовано визначив йому покарання із застосуванням ст.71 КК України.

З урахуванням даних обставин, колегія суддів не знаходить підстав для застосування ст.69 КК України, про що йдеться в апеляції ОСОБА_1

Разом з тим, суд необгрунтовано визнав кваліфікуючою ознакою вчиненого ОСОБА_1 злочину „заподіяння значної шкоди потерпілій", оскільки засуджений вчинив крадіжку 27 грудня 2005 року на суму 11300 грн., яка згідно примітки до ст.185 КК України, виходячи з розміру податкової соціальної пільги на той час (131 грн.), не перевищує сто неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Керуючись ст.ст. 365, 366, 367 КПК України, колегія судців, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи, задовольнити.

Вирок Коломийського міськрайонного суду від 3 квітня 2006 року відносно ОСОБА_1 змінити: виключити з вироку посилання на кваліфікуючу ознаку крадіжки „заподіяння значної шкоди потерпілій". В решті вирок залишити без змін.

Судді:                                                                 В.М. Дячук

О.Й. Іванів В.П. Гандзюк