У Х В А Л А

Іменем України

03 березня 2015 року м. Ужгород

Колегія суддів палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі суддів: Чужі Ю.Г. (головуючий), Леска В.В., Кондора Р.Ю., при секретарі Марчишаку Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 10 жовтня 2014 року по справі за заявою ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про заміну сторони виконавчого провадження, -

в с т а н о в и л а :

ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (далі - Товариство) оскаржило в апеляційному порядку ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 10.10.2014 року, якою в задоволенні заяви Товариства про заміну сторони виконавчого провадження - відмовлено.

В обґрунтування апеляційної скарги Товариство посилається на неправильне застосування та порушення судом норм процесуального права, в зв'язку з чим ставить питання про скасування ухвали місцевого суду та постановлення нової ухвали про задоволення заяви Товариства.

Заслухавши представника апелянта Дюрдь В.І., дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Матеріалами справи та доказами витребуваними судом апеляційної інстанції встановлено, що 16.08.2006 року між АКБ «Східно-Європейський банк» (далі - Банк) та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір № Р-02/2006, згідно умов якого Банк надав позичальнику кредит у розмірі 3350 грн., а позичальник зобов'язався сплатити Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 22% річних та повернути кошти до 15.08.2007 року.

Рішенням Ужгородського міськрайонного від 03.08.2007 року з позичальника на користь Банку було стягнуто заборгованість по вищевказаному кредитному договору в розмірі 3795,47 грн.

На підставі цього рішення 26.11.2007 року Ужгородським міськрайонним судом був виданий виконавчий лист № 2-3434/07, який у січні 2011 року був пред'явлений Банком до виконання.

Постановою старшого державного виконавця міського відділу ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції від 17.01.2011 року було відкрито виконавче провадження.

20.04.2012 року державний виконавець виніс постанову про повернення виконавчого документа стягувачу (Банку) у зв'язку з тим, що боржник за вказаною у виконавчому документі адресою не проживає, а розшук належного йому майна виявився безрезультатним.

У 2014 році право вимоги Банку до ОСОБА_4 перейшло до ТОВ «Брокінвестгруп», яке в свою чергу, згідно договору купівлі-продажу № 23/ФК-14 від 25.04.2014 року відступило це право Товариству.

Відповідно до змісту статей 512, 514 ЦК України, ст. 378 ЦПК України, ст. 8 Закону України від 21 квітня 1999 р. N 606-XIV "Про виконавче провадження", заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача (постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 20 листопада 2013 р. у справі N 6-122цс13).

Зі змісту вищезгаданих норм випливає, що заміна сторони виконавчого провадження можлива у разі існування самого виконавчого провадження в процесі якого вибуває одна із сторін цього провадження.

Оскільки належними доказами встановлено, що виконавчий лист № 2-3434/07 з квітня 2012 року знаходиться у первісного кредитора (Банку) і виконавчого провадження на даний час не існує, колегі суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви Товариства про заміну сторони виконавчого провадження є правильним.

Ухвала суду є законною та обґрунтованою і підстав для її зміни чи скасування немає. Доводи апеляції висновків суду не спростовують, а тому до уваги взяті бути не можуть.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Керуючись ст.ст. 307, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу відхилити.

Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 10 жовтня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак протягом двадцяти днів може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: