Дата документу Справа № 336/9249/14-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 336/9249/14-к Головуючий у 1-й інстанції Суркова В.П.

Провадження № 11-кп/778/547/15 Доповідач у 2-й інстанції Смолка Н.О.

Категорія ст. ст. 309 ч.3, 310 ч.1, 70, 75, 76

КК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого - судді Смолки Н.О.,

суддів Бочарнікова С.О., Літвіної В.В.,

при секретарі Вечеренко Є. М.,

за участі прокурора Мотренко М.В.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі апеляційну скаргу з доповненнями заступника прокурора Запорізької області на вирок Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 25 грудня 2015 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Запоріжжя, громадянина Україна, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

засуджено

- за ст. 310 ч.1 КК України на 1 рік обмеження волі;

- за ст. 309 ч.3 КК України на 3 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено ОСОБА_2 остаточне покарання у виді 3 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 2 роки з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 ч. 1 п.3 КК України.Постановлено запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити у вигляді домашнього арешту;

на ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 29 грудня 2014 року, якою вирок Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 25 грудня 2014 року було уточнено.

Згідно вироку, у травні 2014 року ОСОБА_2 при невстановлених слідством обставинах придбав сім'я рослини коноплі, які посіяв на присадибній ділянці будинку АДРЕСА_2, створивши сприятливі умови для росту коноплі. 22 жовтня 2014 року під час обшуку працівниками міліції було виявлено та вилучено дев'ятнадцять свіжозрізаних рослин роду конопель з коренями, стеблами, листям та верхівовими частинам, що мають психотропні речовини, загальною масою 48800 г.

У жовтні 2014 року ОСОБА_2, маючи умисел на незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, на присадибній ділянці будинку АДРЕСА_2 зірвав листя та суцвіть рослини роду конопель, який залишив для висихання. Після чого ОСОБА_2 шляхом перетирання висушеної коноплі незаконно виготовив особливо небезпечний наркотичний засіб - канна- біс (марихуану), масою 9 125,9 г в перерахунку на суху речовину, який незаконно зберігав за місцем свого мешкання.

В апеляційній скарзі прокурор вважає вирок суду незаконним та необґрунтованим у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, вказує на те, що суд без застосування ст. 69 КК України призначив за ч.3 ст. 309 КК України покарання, яке виходить за нижчу межу санкції ч.3 ст.309 КК України. Крім того, вказує на незаконність ухвали щодо уточнення вироку. Просить скасувати ухвалу і вирок, та постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_2 покарання за ст. 310 ч.1 КК України 1 рік обмеження волі, за ст. 309 ч.3 КК України 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити остаточне покарання у виді 5 років позбавлення волі.

Заслухавши доповідь судді; позицію прокурора, який підтримав апеляційну скаргу; пояснення і останнє слово обвинуваченого ОСОБА_2, який просив вирок залишити без змін; перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга з доповненнями підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Закон передбачає можливість призначення більш м'якого покарання за наявності декількох виняткових обставин справи та з урахуванням особи винного. При цьому призначення такого покарання можливе лише при застосуванні ст. 69 КК України.

Як вбачається з резолютивної частин вироку, суд, не застосовуючи ст. 69 КК України, призначив ОСОБА_2 за ст. 309 ч.3 КК України покарання нижче від найнижчої межі.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність при призначенні покарання за ч.3 ст. 309 КК України є обґрунтованими, а тому вимоги в апеляції про скасування вироку в частині призначеного покарання за цією нормою кримінального закону підлягають задоволенню. Скасування вироку є безумовною підставою для скасування ухвали суду від 29 грудня 2014 року про уточнення цього вироку.

Крім того, у ст. 291 КПК України закріплені вимоги до форми та змісту обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, недотримання яких відповідно до вимог п.3 ч. 3 ст. 314 КПК України дає суду підстави для прийняття рішення у підготовчому судовому засіданні про повернення обвинувального акту прокурору.

Як вбачається зі змісту обвинувального акту, він не відповідає вимогам, зазначеним в ст. 291 КПК України, а саме: в порушення вимог п.5 ч.2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт не містить формулювання обвинувачення.

На думку колегії суддів без усунення вказаних недоліків обвинувального акту кримінальне провадження не може бути призначено до судового розгляду.

Таким чином, суд, органи досудового розслідування допустили такі істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили суду першої інстанції і перешкоджають суду другої інстанції (з урахуванням вимог апеляційної скарги прокурора та положень ст. 404 КПК України) ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення по суті.

А тому у відповідності до ст.ст. 412, 415, 416 КПК України вироку суду підлягає скасуванню внаслідок істотного порушення вимог кримінального процесуального закону з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції, який здійснюється згідно з вимогами розділу IV КПК України.

Клопотань від учасників судового провадження щодо запобіжного заходу, обраного обвинуваченому ОСОБА_2, не надходило.

Керуючись ст. ст. 404, 407, 409, 419, КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

апеляційну скаргу заступника прокурора Запорізької області задовольнити частково.

Вирок Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 25 грудня 2014 року і ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 29 грудня 2014 року стосовно ОСОБА_2 скасувати.

Призначити новий розгляд у тому ж суді в іншому складі.

Залишити ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає

Головуючий :

Судді: