ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

                                              У Х В А Л А

                               І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

 14червня2006року                                                           м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого – судді  Ліпського Д.В. ,

       суддів: Кобилянського М.Г., Гуріна М.І., Юрченка В.В., Амєліна С.Є.

       секретар: Проценко О.О.

       за участю представників позивача – Комарова А.А., Соколова М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Обслуговуючого кооперативу ( далі ОК ) «Восток-Еллада» на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 23 грудня 2005 року по справі за позовом ОК «Восток-Еллада» до Малоріченської сільської ради, за участю третіх осіб: ОК «Сонячнегір’я», ОК «Лазурит», Алуштинське державне лісо-господарське підприємство, Республіканський комітет з лісового та мисливського господарства та міське управління земельних ресурсів Алуштинської міської Ради про скасування рішень , -

                                              В С Т А Н О В И Л А :

 В листопаді 2005 року ОК «Восток-Еллада» звернувся до суду з позовом про скасування рішення чергової 30 сесії 4 скликання Малоріченської сільської ради м.Алушта від 22 вересня 2005 року №30/3 «Про розгляд протесту прокурора м.Алушти від 21 вересня 2005 року, про відміну рішення 29 сесії 4 скликання Малоріченської сільської ради м.Алушта від 12 серпня 2005 року №29/73 про надання ОК «Восток-Еллада» дозвілу на збір матеріалів узгодження земельної ділянки для будівництва рекреаційного комплексу у с.Солнечногірське площею 8,0 га. Крім того просить скасувати рішення чергової 23 сесії 24 скликання Малоріченської сільської ради м.Алушта від 23 грудня 2004 року №23/55 «Про надання ОК «Сонячнегір’я» дозвілу на збір матеріалів узгодження місце розташування комплексу» та рішення чергової  23 сесії 24 скликання Малоріченської сільської ради м.Алушта від 23 грудня 2004 року №23/54 «Про надання ОК «Лазурит» дозвілу на збір матеріалів узгодження місце розташування рекреаційного комплексу».

        Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 23 грудня 2005 року скасовано рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 29 листопада 2005 року, яким позов було задоволено, постановлено нове рішення, яким в позові відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням апеляційної інстанції позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.

У касаційній скарзі позивач – ОК «Восток-Еллада» просить скасувати постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 23 грудня 2005 року, а рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 19 листопада 2005 року залишити в силі, оскільки суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми процесуального  права, а саме : суд апеляційної інстанції при винесенні рішення керувався нормами ГПК України, а не нормами КАС України, судом апеляційної інстанції безпідставно зроблений висновок, про те, що рішення сесії підлягають визнанню недійсними, що суперечить ч.2 ст.2 КАС України.

        Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України,  перевіривши доводи касаційної скарги за матеріалами справи , колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

       Скасовуючи постанову суду першої інстанції Севастопольський апеляційний господарський суд керувався нормами Господарсько-процесуального кодексу України, хоча позивачем було заявлено адміністративний позов на підставі діючого Кодексу адміністративного судочинства України і цим же законом керувався суд першої інстанції при вирішенні справи. Таке рішення апеляційної інстанції суперечить вимогам п.6 Прикінцевим та перехідним положенням КАС України, згідно з яким до початку дії окружних і апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до ГПК України 1991 року, вирішуються в першій і апеляційній інстанціях господарськими судами за правилами КАС України.

        Внаслідок застосування норм ГПК України апеляційна інстанція фактично не перевірила правильність рішення господарського суду першої інстанції за правилами, визначеними Кодексом адміністративного судочинства України.

        Крім того, апеляційною інстанцією фактично не спростовані висновки, викладені у постанові суду першої інстанції, щодо невідповідності оскаржуваних рішень сесій Малоріченської сільської ради м.Алушта нормам діючого законодавства. За змістом постанови апеляційної інстанції, помилковість рішення суду першої інстанції полягало в тому, що суд скасував оспорювані рішення сесій сільської рад, замість того, щоб визнати їх нечинними.

         Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає такі висновки апеляційної інстанції помилковими. Частиною 2 статті 162 КАС України передбачено право суду скасувати рішення суб’єкта владних повноважень у разі визнання такого рішення протиправним. Зі змісту мотивувальної частини постанови господарського суду Автономної Республіки Крим видно, що суд першої інстанції прийшов до висновку про протиправність оспорюваних рішень сесій сільської ради та про їх невідповідність конкретним нормам Земельного кодексу України.

         Дотримуючись принципів змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з’ясування всіх обставин у справі, суд першої інстанції прийняв рішення, у межах наданих законом повноважень, які зазначені у ст. 162 КАС України.

         Судом першої інстанції правильно встановлено фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, вказані докази, які були досліджені в судовому засіданні і якими підтверджені обставини на обґрунтування задоволених судом позовних вимог.

        Судом першої інстанції ухвалено рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні процесуальних норм.

        Поряд з тим, у постанові апеляційного суду не наведено будь-яких обставин та мотивів, які б спростували висновки суду першої інстанції щодо вирішення спору по суті.

        У той же час, висновок апеляційної інстанції про те, що суд зобов’язаний вирішити спір «з урахуванням лише підстав та предмету позову, що вказані у позовній заяві», не відповідає закону.

        У ч.3 ст.162 КАС України передбачено, що суд може прийняти інше рішення, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у справі публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень. Аналогічні положення закріплено у ч.2 ст.11 КАС України.

       Враховуючи наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено відповідно до закону і скасовано апеляційною інстанцією помилково. Тому постанова апеляційної інстанції підлягає скасуванню із залишенням в силі цього рішення.   

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 226, ч.5 ст.254 КАС України, колегія суддів  -

                                          У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу ОК «Восток-Еллада» задовольнити.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 23 грудня 2005 року скасувати, а рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 19 листопада 2005 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту проголошення.

          ГОЛОВУЮЧИЙ :                                                                                                                         

                   СУДДІ :