ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2015 р. Справа № 876/132/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Довгої О.І., Каралюса В.М.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано - Франківської області на постанову Калуського міськрайонного суду Івано - Франківської області від 08 грудня 2014 року у адміністративній справі №345/4742/14-а за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано - Франківської області до Відділу державної виконавчої служби Калуського міськрайонного управління юстиції про скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В :

Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі звернулося до суду із позовом до Відділу державної виконавчої служби Калуського міськрайонного управління юстиції про скасування постанови про накладення штрафу.

Постановою Калуського міськрайонного суду Івано - Франківської області від 08 грудня 2014 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, позивачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що постанова суду першої інстанції є необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема зазначає, що судом не враховано позивачем виконано зобов'язання по перерахунку пенсії ОСОБА_1 та відсутність фінансового резерву для можливості провести виплату нарахованих коштів. Просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову в повному обсязі.

Сторони в судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату судового засідання. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне. 22.10.2014р. до управління ПФУ в м. Калуш та Калуському районі надійшла повторна вимога старшого державного виконавця ВДВС Калуського МРУЮ Матіїва А.В. від 22.10.2014р. про зобов'язання нарахувати та виплатити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімального розміру пенсії за віком , передбачене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», починаючи з 23.08.2010 року з врахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум. Додатково повідомлено, що 11.08.2014 року за вих. №12857 на адресу управління ПФУ в м. Калуш та Калуському районі направлено вимогу державного виконавця, якою зобов'язано їх вчинити відповідні дії згідно виконавчого документу. Проте, дана вимога виконана не була, у зв'язку з чим державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на боржника - юридичну особу в розмірі 680 грн.

28.10.2014р. УПФУ в м. Калуші та Калуському районі листом повідомило старшого державного виконавця відділу ДВС Калуського міськрайоного управління юстиції Матіїва А.В. про проведення перерахунку відповідно до розпорядження №104608 від 04.01.2013 року.

Відповідно до розпорядження №104608 від 04.01.2013 року УПФУ в м. Калуші та Калуському районі провело ОСОБА_1 перерахунок пенсії за період з 23.08.2010 року по 22.07.2011р. Сума перерахунку становить 1905,91 грн.

Суд першої інстанції в задоволенні позову відмовив з тих підстав, що позивачем в повному обсязі не виконано рішення суду, тому відповідачем правомірно накладено штраф за невиконання рішення суду.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом. Державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право накладати стягнення у вигляді штрафу на громадян і посадових осіб у випадках, передбачених Законом.

З матеріалів справи вбачається, що УПФУ в м. Калуші та Калуському районі виконало розпорядження старшого державного виконавця ВДВС Калуського МРУЮ Матіїв А.В. від 22.10.2014 року не в повному обсязі, провівши лише перерахунок пенсії без її виплати, зазначивши, що така буде виплачена за наявності відповідного фінансування.

За невиконання в повному обсязі розпорядження від 22.10.2014 року про проведення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1, старшим державним виконавцем відділу ДВС Калуського міськрайоного управління юстиції Матіїв А.В. 03.11.2014 року винесено постанову про накладення штрафу на боржника - юридичну особу у розмірі 1360 грн.

Відповідно до ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України i є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно із ч. 1 ст. 255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням наведеного вище, колегія суддів приходиться до висновку, що відповідач діяв з урахуванням наведених вище принципів, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законом України «Про виконавче провадження», що свідчить про правомірність постанову про накладення штрафу.

Крім того, невиконання судових рішень кваліфікується Європейським судом з прав людини не лише як недотримання частини першої статті 6 Конвенції з прав людини, але і як порушення інших конвенційних прав. У справі «Войтенко проти України» Суд знайшов порушення пункту 1 статті 6, статті 13 та статті 1 протоколу №1 Конвенції за невиконання рішення українського суду через відсутність бюджетних коштів.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Приведені в апеляційні скарзі доводи, висновку суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування постанови суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Керуючись статтями 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано - Франківської області - залишити без задоволення, а постанову Калуського міськрайонного суду Івано - Франківської області від 08 грудня 2014 року у адміністративній справі №345/4742/14-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після надіслання її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя З.М. Матковська

Судді О.І. Довга

В.М. Каралюс