КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" лютого 2015 р. Справа№ 5011-19/6256-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Дідиченко М.А.

при секретарі: Мельниченко О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Алавердян Т.О. ( за довіреністю №91/2014/11/37-3 від 27.11.2014 року),

Удод Т.В. (за довіреністю №91/2014/12/01-3 від 01.12.2014 р.)

від відповідача: Вітковський В.С. ( за довіреністю №06-5/18 від 05.01.2015)

від Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби: не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства "Київпастранс"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.01.2015р.

у справі № 5011-19/6256-2012 (суддя: Отрош І.М.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

до Комунального підприємства "Київпастранс"

про стягнення 18951966 грн. 80 коп.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.01.2015 року у справі №5011-19/6256-2012 відмовлено Комунальному підприємству «Київпастранс» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в задоволенні скарги на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Попіва Р.І., щодо винесення постанови про розшук майна боржника № ЗВП 43114186 від 03.11.2014 року при примусовому виконанні наказу господарського суду міста Києва від 18.10.2012 року у справі № 5011-19/6256-2012.

Мотивуючи ухвалу, суд першої інстанції зазначив, що державний виконавець діяв у відповідності із вимогами Закону України "Про виконавче провадження" та здійснював всі необхідні заходи для виконання рішення суду, до яких, зокрема, віднесено розшук майна боржника.

Не погоджуючись з ухвалою суду, скаржник - комунальне підприємство "Київпастранс" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 16.01.2015 року у справі № 5011-19/6256-2012 та прийняти нове рішення, яким визнати дії державного виконавця Попіва Р.І. відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України в частині винесення постанови про розшук майна боржника від 03.11.2014 року неправомірними, скасувати постанову про розшук майна боржника , винесену 03.11.2014 року старшим державним виконавцем Попівим Р.І.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав на те, що судом першої інстанції, приймаючи рішення, не було прийнято до уваги, що заборгованість поступово погашається. Окрім того, укладені мирові угоди на стадії виконання судових рішень, внаслідок чого боргові зобов'язання зменшились. Вважає, що у зв'язку з вищезазначеними обставинами оголошення майна боржника у розшук є невиправданим. Зазначив також, що суд неправомірно відхилив посилання боржника на норми ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Указу Президента «про часткову мобілізацію».

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2015 року було прийнято до розгляду апеляційну скаргу Комунального підприємства "Київпастранс" та призначено справу до розгляду.

В судовому засіданні 24.02.2015 року представник позивача вказав , що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні.

Представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, постановами старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України відкриті виконавчі провадження: ВП № 35733539 від 18.12.2012р. у справі №5011-19/6256-2012; ВП№ 41448899 від 14.01.2014 у справі №910/13852/13; ВП № 43105630 від 28.04.2014 у справі № 910/18516/13; ВП № 43956108 від 11.07.2014 року у справі № 910/5459/14; ВП № 44517273 від 26.08.2014 у справі 910/3395/14; ВП № 41718088 від 27.01.2014 року у справі № 910/15404/13.

Всі вищевказані виконавчі документи були зведені в єдине виконавче провадження ЗВП № 43114186, в межах якого 03.11.2014 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України винесено постанову про розшук майна боржника.

Вважаючи дії державного виконавця неправомірними Комунальне підприємство "Київпастранс" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернулось до суду з скаргою на дії державного виконавця та просили скасувати постанову про розшук майна , винесену 03.11.2014 року.

Відмовляючи в задоволенні скарги на дії державного виконавця , суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що державний виконавець діяв у відповідності із вимогами Закону України « Про виконавче провадження» здійснюючи всі необхідні заходи для виконання рішення суду, до яких,зокрема, віднесено розшук майна боржника.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, зважаючи на наступне.

Частиною 1 статті 121-2 ГПК України передбачено, що скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби, щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Враховуючи те, що виконання наказу Господарського суду міста Києва від 18.10.2012 у справі № 5011-19/6256-2012 здійснюється в межах зведеного виконавчого провадження, суд зазначає, що розгляд скарги комунального підприємства "Київпастранс" на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, щодо винесення постанови про розшук майна боржника № ЗВП 43114186 від 03.11.2014 здійснюється в межах примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 18.10.2012 у справі № 5011-19/6256-2012 про стягнення з комунального підприємства "Київпастранс" на користь публічного акціонерного товариства "Київенерго" заборгованості за спожиту активну електричну енергію в сумі 16829809 грн. 66 коп., заборгованості за спожиту реактивну електричну енергію в сумі 673277 грн. 41 коп., пені в розмірі 1070354 грн. 21 коп., інфляційних збитків в сумі 165282 грн. 90 коп., 3% річних в сумі 213242 грн. 62 коп., 64380 грн.. 00 коп. судового збору.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України "Про виконавче провадження " .

Згідно ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження " , державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Як вбачається з матеріалів справи, та вірно встановлено судом першої інстанції, 18.12.2012 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Унгуряну С.І. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 35733539 (а.с. 18 том 4), щодо виконання наказу Господарського суду міста Києва від 18.10.2012 у справі № 5011-19/6256-2012 року.

Відповідно до частини 1 ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження " передбачена, можливість державного виконавця , у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

24.04.2014 виконавче провадження ВП № 35733539 було приєднано до зведеного виконавчого провадження ЗВП № 43114186.

18.12.2014 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Попівим Р.І. винесено постанову про розшук майна божника у зведеному виконавчому провадженні ЗВП № 43114186(а.с. 33 том 4), якою оголошено у розшук рухоме майно (транспортні засоби та сільськогосподарська техніка), що належать боржнику, Комунальному підприємству "Київпастранс" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження " , у разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника державний виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов'язковою для виконання органами внутрішніх справ.

Згідно з абз. 7 п. 3.12 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 р. організацію розшуку боржника - юридичної особи та майна боржника чи інформації про місце отримання боржником доходів державний виконавець здійснює шляхом направлення запитів до органів державної податкової служби, Державної реєстраційної служби України, банків, Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України, Державної казначейської служби України, Державного агентства земельних ресурсів, бюро технічної інвентаризації, нотаріату, органів статистики тощо або перевірки інформації за даними електронних баз даних та реєстрів, що містять інформацію про майно чи доходи боржника, а також за даними інших джерел інформації як офіційних, так і неофіційних (засобів масової інформації, мережі Інтернет тощо). Крім того, державний виконавець здійснює вихід за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника.

Враховуючи вищевикладені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що державний виконавець діяв у відповідності із вимогами Закону України "Про виконавче провадження" та здійснював всі необхідні заходи для виконання рішення суду, до яких, зокрема, віднесено пошук майна боржника.

Колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги, щодо обов'язкового зупинення виконавчого провадження при винесенні постанови про розшук майна боржника, необґрунтованими, оскільки вичерпний перелік обставин, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження, наведений у ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження " не зобов'язує державного виконавця зупиняти виконавче провадження при винесенні постанови про розшук майна боржника, а статтею 38 вказаного закону, на яку посилається скаржник, визначено право, а не обов'язок державного виконавця зупинити виконавче провадження.

Посилання апелянта на Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію " , Указ Президента України "Про часткову мобілізацію " від 21.07.2014 не є підставою для визнання дій державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Попіва Р.І., щодо винесення постанови про розшук майна боржника від 03.11.2014 незаконними та її скасування, оскільки положення зазначеного закону не звільняють боржника від виконання судових рішень про стягнення з нього заборгованості.

Також, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що військово-транспортний обов'язок покладений не виключно на скаржника, а й на інших осіб, зазначених у статті 6 вказаного закону.

Згідно ч. 1 ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження " , державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження " , державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Колегія суддів вважає також необґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що оголошення розшуку майна боржника є невиправданим, оскільки на час звернення з скаргою до суду борг по зведеному виконавчому провадженню був частково погашений та в процесі виконання ухвалами господарського суду від 03.11.2014 року у справі № 910/5459/14; від 28.10.2014 року у справі № 910/13852/13, від 10.11.2014 року у справі № 910/15404/14 були затверджені мирові угоди на стадії виконання судових рішень між стягувачами та закінчені відповідні виконавчі провадження, оскільки на час оголошення майна боржника в розшук залишок боргу по зведеному виконавчому провадженню ЗВП № 43114186 борг становив 119 165 468, 64 грн. та в добровільному порядку не відшкодовувався.

Враховуючи вищевикладені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Попіва Р.І. при винесенні постанови про розшук майна боржника діяв відповідно до ст. 40 Закону України « Про виконавче провадження», діяв в межах наданих йому повноважень.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду, з огляду на вищевикладене.

Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законну обґрунтовану ухвалу, яка відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується з ухвалою господарського суду міста Києва від 16.01.2015 року у справі № 5011-19/6256-2012, отже підстав для її скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Київпастранс" на ухвалу господарського суду міста Києва від 16.01.2015 року у справі № 5011-19/6256-2012 залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду міста Києва від 16.01.2015 року у справі № 5011-19/6256-2012 залишити без змін.

Матеріали справи № 5011-19/6256-2012 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді Є.Ю. Пономаренко

М.А. Дідиченко