ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15червня2006року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого – судді Ліпського Д.В. ,
суддів: Кобилянського М.Г., Гуріна М.І., Амєліна С.Є., Юрченка В.В.
секретар Проценко О.О.
за участю представника позивача – Власова Д.О., представника третьої особи – Білецького О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Ради міністрів Автономної Республіки Крим ( далі АРК ) на рішення господарського суду м.Києва від 29 серпня 2005 року та на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 25 листопада 2005 року по справі за позовом ТОВ «Стабіл» до Ради міністрів АРК, за участю третіх осіб : Кабінет Міністрів України, Державна інспекція з контролю за цінами в АРК про визнання недійсною з моменту прийняття постанови Ради міністрів АРК від 14 липня 2003 року №369 «Про заходи щодо стабілізації цін на нафтопродукти», , -
В С Т А Н О В И Л А :
ТОВ «Стабіл» звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Ради Міністрів Автономної Республіки Крим про визнання недійсною постанови від 14.07.03 № 369 «Про заходи щодо стабілізації цін на нафтопродукти».
Рішенням господарського суду м. Києва від 22 січня 2004 року у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11 травня 2004 року, апеляційну скаргу ТОВ "Стабіл" залишено без задоволення, а рішення господарського суду м. Києва від 22.01.2004 без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 05 жовтня 2004 року касаційну скаргу ТОВ «Стабіл» задоволено частково, рішення господарського суду м. Києва від 22 січня 2004 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11 травня 2004 року скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду м. Києва.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 14 грудня 2004 року провадження у справіприпинено на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08 лютого 2005 року, ухвалу господарського суду м. Києва від 14 грудня 2004 року скасовано, а справу скеровано до господарського суду м. Києва для розгляду по суті. Дане рішення апеляційної інстанції було оскаржено в касаційному порядку, але постановою Вищого господарського суду України від 5 липня 2005 року касаційну скаргу Ради Міністрів АР Крим залишено без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 8 лютого 2005 року - без змін.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25 листопада 2005 року залишено без змін рішенням господарського суду м. Києва від 29 серпня 2005 року, яким позов задоволено.
Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями Рада Міністрів АРК звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 25 листопада 2005 року та рішення господарського суду м.Києва від 29 серпня 2005 року, ухвалити нове рішення , яким відмовити в задоволені позовних вимог , оскільки суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми матеріального та процесуального права, а саме : неповно з’ясували обставини справи та дослідили докази, зробили помилковий висновок, щодо повноважень Кабінету Міністрів України.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, перевіривши доводи касаційної скарги за матеріалами справи , колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що постановою Ради Міністрів Автономної Республіки Крим від 14.07.2003 року №369 «Про заходи щодо стабілізації цін на нафтопродукти» з метою стабілізації цін на ринку нафтопродуктів Автономної Республіки Крим та у відповідності зі ст.8 Закону України «Про ціни та ціноутворення» введено тимчасово, до 01.10.2003 року державне регулювання цін на бензин марок А-76, А-80, АІ-92, АІ-95, дизельне пальне, що реалізуються населенню суб'єктами підприємницької діяльності всіх форм власності.
Пунктом 2 постанови встановлено, що реалізація вищевказаних нафтопродуктів здійснюється за цінами, рівень яких не перевищує ціни, що склалася у суб'єктів підприємницької діяльності станом на 01.07.2003 рік.
Відповідно до п.3 постанови забезпечення контролю за дотриманням порядку формування, встановлення та застосування цін на нафтопродукти було покладено на Державну інспекцію по контролю за цінами в Автономній Республіці Крим.
Радою Міністрів України АР Крим 09.12.03 року було прийнято постанову №635 «Про внесення змін та визнання такими, що втратили силу деякі акти Ради Міністрів АР Крим».
Пунктом 1 вказаної постави постанова Ради Міністрів АР Крим від 14.07.03 №369 «Про заходи щодо стабілізації цін на нафтопродукти» визнана такою, що втратила чинність.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи держаної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи те, що відповідно до ст. 4 Закону України «Про ціни і ціноутворення» повноваження щодо визначення переліку продукції, товарів і послуг, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи на які затверджуються відповідними органами державного управління, крім сфери телекомунікацій, має лише Кабінет міністрів, тому лише Кабінет Міністрів України, згідно зі ст. 8 Закону України «Про ціни і ціноутворення» має повноваження приймати рішення про тимчасове повернення до державного регулювання цін і тарифів, раніше виведених з під контролю, у разі їх надмірного зростання.
Відповідно до п. 12 постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.1996 року № 1548 «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів) Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації регулюють (встановлюють): ціни на паливно-енергетичні ресурси (вугілля, вугільні брикети, паливо пічне побутове, гас освітлювальний, торф паливний кусковий, дрова, торф'яні брикети, газ скраплений), що відпускаються населенню для побутових потреб».
За наведених обставин суд першої та апеляційної інстанції прийшли до правильного висновку про те, що на час прийняття оспорюваної постанови, Рада міністрів Автономної Республіки Крим не була наділена правом регулювати (встановлювати) граничні ціни на бензин та дизпаливо.
Суд першої та апеляційної інстанції правильно зазначають, що підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства або визначений законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.
Відповідно до ст. 1 Конституції Автономної Республіки Крим, Автономна Республіка Крим є невід'ємною складовою частиною України і в межах повноважень, визначених Конституцією України, вирішує питання, віднесені до її відання.
Повноваження, порядок формування і діяльності Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим визначаються Конституцією України і законами України, Конституцією Автономної Республіки Крим і нормативно-правовими актами Верховної Ради Автономної Республіки Крим з питань, віднесених до її компетенції.
Верховна Рада Автономної Республіки Крим є представницьким органом Автономної Республіки Крим і здійснює представницькі, нормотворчі, контрольні функції та повноваження в межах своєї компетенції.
Рада міністрів Автономної Республіки Крим є виконавчим органом Автономної Республіки Крим і здійснює виконавчі функції та повноваження в межах своєї компетенції.
Правовою основою статусу і повноважень Автономної Республіки Крим, Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим є Конституція України, закони України, Конституція Автономної Республіки Крим.
Згідно ст. 38 Конституції Автономної Республіки Крим Рада міністрів Автономної Республіки Крим здійснює виконавчі функції і повноваження, віднесені до самостійного відання Автономної Республіки Крим, зокрема, з питань: фінансової, кредитної та цінової політики.
Оскільки оспорювана постанова Радою міністрів Автономної Республіки Крим прийнята з перевищенням повноважень і у зв'язку з її прийняттям порушувались права та охоронювані законом інтереси позивача, то суд першої та апеляційної інстанції обґрунтовано прийшли до висновку про невідповідність постанови вимогам чинного законодавства та визнали її недійсною.
Судоми першої та апеляційної інстанції повно та всебічно перевірені надані сторонами докази, дана їм належна оцінка у рішеннях.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій належним чином мотивовани і за своїм змістом та формою відповідають вимогам матеріального та процесуального закону.
За таких обставин, коли суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішеннь та вчиненні процесуальних дій, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 224, ч.5 ст.254 КАС України, колегія суддів -
У Х В А Л И Л А:
Касаційну скаргу Ради Міністрів Автономної Республіки Крим залишити без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 25 листопада 2005 року та рішення господарського суду м.Києва від 29 серпня 2005 року - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту проголошення.
ГОЛОВУЮЧИЙ : Д.В. Ліпський
СУДДІ : М.Г. Кобилянський
С.Є. Амєлін
М.І. Гурін
В.В. Юрченко