ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.02.09 | Справа №АС18/20-09. |
За позовом: Управління Пенсійного фонду України в м. Ромни
До відповідача: Відділу державної виконавчої служби Роменського міськрайонного управління юстиції, м. Ромни, Сумська область
Про скасування постанов про відмову у відкритті виконавчого провадження
Суддя С.В. Заєць
При секретарі судового засідання Ж.. М. Гордієнко
За участю представників:
Від позивача – Привалов О.М.
Від відповідача – Клімашевська І.В.
Суть спору: позивач, відповідно до позовної заяви, просить суд визнати дії відділу державної виконавчої служби Роменського міськрайонного управління юстиції у Сумській області про відмову у відкритті виконавчого провадження незаконними; скасувати постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження № 10069944 від 18.11.2008р., № 10073139 від 18.11.2008р., № 10077244 від 19.11.2008р., № 10077679 від 19.11.2008р.; зобов`язати відповідача прийняти до виконання виконавчі листи № АС18/6-08 від 23.10.2008р., АС3/507-08 від 27.10.2008р., АС3/508-08 від 27.10.2008р., № АС3/509-08 від 27.10.2008р.
Представником позивача 09.01.2009р. суду була подана заява № 8382/07-40 від 26.12.2008р. про відновлення строку розгляду позовної заяви № 8384/07-40 від 26.12.2008р., в якій просить суд відновити пропущений строк розгляду зазначеної позовної заяви.
Представник відповідача 09.02.2009р. подав суду заперечення № 21-40-05 від 03.02.2008р., в якому просить відмовити в задоволенні позову в зв`язку з пропуском строку звернення до суду.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, господарський суд встановив:
На виконання Відділу державної виконавчої служби Роменського міськрайонного управління юстиції надійшли виконавчі листи по адміністративним справам № АС18/6-08, № АСЗ/507-08, № АСЗ/509-08, № АС 3/508-08, боржником по яких є Відкрите акціонерне товариство «Роменський завод автоматичних телефонних станцій».
18.11.2008 та 19.11.2008 року по зазначеним виконавчим документам відповідно до п.4 ст. 12 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», п.7 ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження»
були винесені постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження.
Підставою для повернення без виконання виконавчих документів відповідач зазначив факт порушення господарським судом Сумської області 18.04.2002р. справи про банкрутство № 354-15/10 відносно Відкритого акціонерного товариства «Роменський завод автоматичних телефонних станцій», та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.
Позивач в підтвердження позовних вимог посилається на те, що державний виконавець, в порушення норм закону, не зазначив жодного пункту ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження» та не навів жодної з вичерпного переліку обставин, які зумовлюють відмову у відкритті виконавчого провадження.
Крім того, позивач вважає, що порушення справи про банкрутство відповідно до ЗУ «Про виконавче провадження» є обов'язковою підставою для зупинення виконавчого провадження лише щодо зобов'язань, термін виконання яких настав до введення мораторію.
ЗУ «Про виконавче провадження» містить норми, якими визначено підстави, при наявності яких виконавець обов'язково відмовляє у відкритті виконавчого провадження. Так, відповідно до п.7 ст. 26 зазначеного Закону державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі наявності інших обставин, передбачених законом, які виключають здійснення виконавчого провадження.
Ч. 4 ст. 12 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачає, що мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства.
Всі виконавчі документи, що надійшли від позивача були видані на виконання постанов суду, винесених після порушення справи про банкрутство. Таким чином, зазначені виконавчі листи не могли були виконаними під час дії мораторію.
В заяві про відновлення пропущеного строку звернення до суду позивач зазначив про те, що пропуск строку обумовлений звільненням працівника, що відповідав за претензійно - позовну роботу.
Відповідно до ч.2 ст. 181КАС України у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
В ч.1 ст. 100 КАС України зазначено, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
На підставі вищевикладеного, обставина, зазначена в заяві позивача від 26.12.2008 року № 8382/07- 40 є такою, що не може бути підставою для поновлення строку звернення до суду, оскільки з пояснень представника позивача вбачається, що постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження ними були отримані 02.12.2008 року, а наказ про звільнення працівника датовано 12.12.2008 року. Таким чином на складення позовної заяви позивач мав час, визначений законом для відповідної категорії справ, тобто 10 днів.
Слід також зазначити, що державний орган діє в особі його керівника, який в даному випадку був ознайомлений зі змістом оскаржуваних постанов державного виконавця і не вжив будь-яких заходів для їх оскарження протягом строку визначеного в законі.
Крім того, надані позивачем докази не дають підстав вважати, що оскарження постанов державного виконавця могло бути здійснене лише звільненим працівником. Зазначена обставина підтверджується і тим фактом, що позовну заяву було подано до суду не дивлячись на те, що заміщення вакантної посади до цього часу не відбулось.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна
сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про відмову
в задоволенні заяви № 83/82/07-40 від 26.12.2008р. про відновлення строку розгляду позовної заяви та про відмову в позові.
Керуючись ст. ст. 71, 157, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
1. В задоволенні заяви позивача про відновлення строку розгляду позовної заяви - відмовити.
2. В задоволенні адміністративного позову – відмовити.
3. Згідно ст. 186 КАС України заява про апеляційне оскарження постанови подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення (з дня складення постанови в повному обсязі). Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
4. Згідно ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання, апеляційної скарги постанова, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
СУДДЯ С.В. ЗАЄЦЬ