ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" лютого 2015 р. м. Київ К/800/67755/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді за участю секретаря представників сторін: від позивача: від відповідача-1: від відповідача-2:Муравйов О. В. Вербицька О. В. Ланченко Л .В. Титенко М. П. Шайтанов А. С., Лисенко О. В. Українська Т. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжалюмінторг»

на постанову та ухвалуЗапорізького окружного адміністративного суду від 04.12.2013 року Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2014 року

у справі№ 2а-736/10/0870

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжалюмінторг»

доУправління Державної казначейської служби України у м. Запоіржжі Запорізької області, Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів

простягнення бюджетної заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 04.12.2013 року у справі № 2а-736/10/0870, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2014 року, в позові відмовлено.

Не погоджуючись із судовими рішеннями у справі, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нове судове рішення про задоволення позовних вимог. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема,пп. пп. 7.7.5, 7.7.6 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. ст. 71, 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

В запереченнях на касаційну скаргу відповідач з вимогами та доводами заявник не погоджується, просить залишити без змін судові рішення у справі.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 19.12.2008 року ТОВ «Запоріжалюмінторг» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі подана податкова декларація з ПДВ № 16761, в якій позивач заявив до бюджетного відшкодування на рахунок платника в банку суму ПДВ за листопад 2008 року в розмірі 11 727 120,00 грн. Разом із цією декларацією, позивач подав розрахунок коригування сум ПДВ від 19.12.2008 року № 16757 (Додаток № 1), довідку щодо залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів від 19.12.2008 року № 16760 (Додаток № 2), розрахунок суми бюджетного відшкодування (Додаток № 3), заяву про повернення суми бюджетного відшкодування від 19.12.2008 року № 16756 (Додаток № 4) та розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту від 19.12.2008 року № 16759 (Додаток № 5).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що судовим рішенням фактично підтверджено правомірність податкового повідомлення-рішення від 18.06.2010 року № 0000440808/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування позивача.

Колегія суддів не погоджується з висновком судів, враховуючи наступне.

Відповідно до пп. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Згідно із пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно із пп. 7.7.6 п. 7.7 ст. 7 цього Закону на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Будь-якого висновку щодо заявлених до відшкодування сум податку на додану вартість податковий орган не надав.

Послання податкового органу, з якими погодися суди першої та апеляційної інстанцій щодо відсутності інформації по результатам зустрічних перевірок для підтвердження суми бюджетного відшкодування товариства, як підставу для ненадання відповідного висновку підлягають відхиленню, оскільки Закон України «Про податок на додану вартість» не ставить право платника на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого ПДВ при придбанні товару (послуг), права на отримання бюджетного відшкодування у залежність від отримання документального підтвердження належного виконання постачальниками своїх податкових зобов'язань та сплати ними сум податків до державного бюджету.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем позапланової виїзної перевірки ТОВ «Запоріжалюмінторг» з питання правомірного формування податкового обліку по операціям з придбання згідно договором № 858Д (2006) від 26.06.2006 року за період з 01.08.2008 року по 31.12.2009 року складено акт № 202/08-08/32573524 від 07.06.2010 року, яким зафіксовано порушення пп. пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, пп. пп. 7.7.1, 7.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення заявленої суми бюджетного відшкодування на рахунок платника в банку на загальну суму 12 688 873,00 грн., в тому числі, зокрема, за листопад 2008 року на суму 3 300 806,00 грн.

На підставі акта перевірки 18.06.2010 року податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000440808/0, яким товариству зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у загальному розмірі 12 688 873,00 грн., в тому числі за листопад 2008 року на суму 3 300 806,00 грн.

Доводи відносно того, що постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2012 року у справі № 2а-0870/657/11 апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Запоріжжі задоволено, постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05.10.2011 року скасовано, в задоволенні адміністративного позову про визнання протиправними та сканування податкових повідомлень-рішень від 18.06.2010 року № 0000440808/0, № 0000450808/0, від 18.08.2010 року № 0000440808/1, № 0000450808/1, від 01.11.2010 року № 0000440808/2, № 0000450808/2 відмовлено, є необґрунтованими адже податковим повідомленням-рішенням № 0000440808/0, зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у загальному розмірі 12 688 873,00 грн., проте за листопад 2008 року лише на суму 3 300 806,00 грн.

Стверджуючи про те, що з 2012 року позивач перебуває на обліку в ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, так як станом на грудень 2011 рік товариство з переліку підприємств, які обслуговуються в СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі, а питання закінчення перевірки, надання висновку до Держказначейства про відшкодування грошових коштів перед ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя платником не ставилось, суд апеляційної інстанції не послався на відповідні норми матеріального права та не врахувала положень ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України щодо процесуального правонаступництва.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що на підставі ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню як такі, що прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду суду першої інстанції слід врахувати викладене, дослідити питання правомірності всієї заявленої до бюджетного відшкодування суми, застосувати при оцінці доводів сторін норми матеріального права, які повинні бути застосовані, і вирішити спір згідно із законодавством.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжалюмінторг» задовольнити частково.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 04.12.2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2014 року у справі № 2а-736/10/0870 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Л. В. Ланченко