ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2015 року Справа № 876/584/15

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шинкар Т.І.,

суддів Ільчишин Н.В., Пліша М.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську Івано-Франківської області на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 22 грудня 2014 року у справі №344/19186/14-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

08.12.2014р. ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську Івано-Франківської області (далі - Управління), просив визнати неправомірними дії Управління щодо відмови у перерахунку пенсії з урахуванням пільгового обчислення стажу за періоди роботи з 01.12.1978р. по 28.01.1992р. та з 29.01.1992р. по 27.07.1994р. в районах Крайньої Півночі та в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, зобов'язати Управління зарахувати в пільговому обчисленні (зарахувавши кожен рік роботи за один рік і шість місяців) періоди роботи з 01.12.1978р. по 28.01.1992р. та з 29.01.1992р. по 27.07.1994р. як трудовий стаж, вироблений в районах Крайньої Півночі та в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, зобов'язати Управління зробити перерахунок та виплатити пенсію з врахуванням пільгового стажу з 02.01.2004р. (з моменту призначення пенсії).

Постановою Івано-Франківського міського суду від 22.12.2014р., прийнятою в порядку скороченого провадження, позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Управління подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Івано-Франківського міського суду від 22.12.2014р. та прийняти нову про відмову в задоволенні позовних вимог. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що за Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД враховується трудовий стаж набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час вступу в силу цієї Угоди, а тому розповсюдження пільг, щодо кратності зарахування стажу після 1991 року є безпідставним. Водночас, радянським законодавством не розповсюджувались пільги щодо обчислення стажу в півтора кратному розмірі на працівників вахтовим методом роботи. Крім того, розповсюдження норми статті 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на дані правовідносини є недоречним. Також, з врахуванням положень ст. 99 та 100 КАС України, оскільки відповідь Управління щодо роз'яснення питання надання пільг працівникам, що працювали в РКП надана 18.11.2014р., період з 02.01.2004р. по 18.11.2014р. судом першої інстанції незаконно розглянуто по суті.

Враховуючи те, що постанова суду першої інстанції прийнята в порядку скороченого провадження, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 197 КАС України розгляд даної справи судом апеляційної інстанції здійснюється в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали, доводи апеляційної скарги та подані заперечення у їх сукупності, на основі наявних у справі доказів, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову з наступних підстав.

Зі змісту ч.3 ст.23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії та ч.3 ст.46 Конституції України випливає, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.н., працював в Івано-Франківському управлінні бурових робіт на роботі вахтово-експедиційним методом у місцевості, що прирівняна до районів Крайньої Півночі, а також в районах Крайньої Півночі з 01.12.1978р. по 28.01.1992р. та з 29.01.1992р. по 27.07.1994р.

З 02.01.2004р. ОСОБА_2 перебуває на обліку в Управлінні та отримує пенсію за віком.

01.12.2014р. позивач звернувся із заявою до Управління щодо перерахунку страхового стажу з врахуванням періодів роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі (а.с.17).

Листом Управління №372/С-8 від 05.12.2014р. позивача повідомлено, що період роботи вахтовим методом в районах Крайньої Півночі з 01.12.1978р. по 31.12.1990р. немає підстав зараховувати в пільговому обчисленні за один рік роботи - 1 рік і 6 місяців. Вказано, що пільгове обчислення стажу роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі проводиться: 01.03.1960р. по 01.01.1991р. у півтора кратному розмірі при укладенні письмових трудових договорів про роботу на Крайній Півночі і в прирівняних місцевостях. (а.с.18).

Вказане стало підставою звернення позивача до суду за захистом порушених прав.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року №148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі», Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26.09.1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі».

Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.

Підпунктом «д» пункту 5 Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» передбачено, що робітникам, які переводяться, направляються або запрошуються на роботу в райони Крайньої Півночі і в умовах та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі з інших місцевостей держави, на умовах укладених ними трудових договорів на роботу в цих районах на строк більше 5-років, а на островах Північного Льодовитого океану два роки, надавати додаткові наступні пільги: зарахувати один рік роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі за один рік і шість місяців при обчисленні стажу, який дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності.

Пільги, які передбачені цією статтею, надаються також особам, які прибули в райони Крайньої Півночі та місцевості, прирівняні до районів Крайньої Півночі за власним бажанням і які уклали строковий договір про роботу в цих місцевостях.

Відповідно до п.3 Постанови Ради Міністрів СРСР №148 від 10.02.1960р. «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960р. «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» зарахування одного року роботи за один рік та шість місяців запроваджено з 01.03.1960р.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» скорочено тривалість трудового договору, що надає право на отримання пільг, передбачених ст. 5 вищезгаданого Указу Президії Верховної Ради СРСР з п'яти до трьох років.

Відповідно до ч.1 п.5 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. № 1058-IV період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.

Згідно з ч.3 п.5 Розділу ХV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.

Обов'язку щодо укладення трудового договору в письмовій формі жодний з вищевказаних нормативно-правових документів не передбачав.

В підпункті 3 пункті 6 Інструкції про порядок надання пільг особам, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях прирівняних до Крайньої Півночі, від 06.05.1981р. зазначено, що робітникам експедицій, круглорічних партій, нафтових розвідок, відділів, які розміщені в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі надаються пільги, передбачені Указами від 10 лютого 1960 року і від 26 вересня 1967 року.

Гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, у галузі пенсійного забезпечення, передбачені Тимчасовою Угодою між Урядом України і Урядом Російської Федерації від 15 січня 1993 року.

Відповідно до ст.4 Тимчасової Угоди при обчисленні пенсії або її частини, яка відповідає тривалості трудового стажу, виробленого в районах Крайньої Півночі або в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, до 01 січня 1991 року на підставі статті 1 даної Угоди на території України визначення загального трудового стажу роботи, середньомісячного заробітку і розміру пенсії здійснюється згідно з її законодавством.

Питання врахування періодів роботи для стажу при призначенні пенсій в районах Крайньої Півночі колишнього СРСР, а згодом Російської Федерації після 01.01.1991р. на території України регулюються нормами міжнародних угод, підписаних Україною та РФ, а саме: частиною 2 статті 6 «Угоди про гарантії прав громадян держав-учасників Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення» від 13 березня 1992 року, де зазначено наступне: « 2.Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсій на пільгових, умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасників Угоди зараховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до вступу в дію цієї Угоди»; абзацами 2 та 3 статті 6 «Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн», від 14.01.1993р., де зазначено наступне: «Трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв'язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність».

З вище наведених норм міжнародних угод, підписаних Україною та РФ, слідує, що обчислення стажу здійснюється згідно законодавства держави, на території якої відбувалась трудова діяльність і стаж, набутий на території однієї з цих двох держав, визнається іншою державою. Тобто, якщо якийсь період роботи особи на території РФ згідно законодавства цієї держави повинен обчислюватися на пільгових підставах, то в такому ж порядку цей стаж повинен враховуватися щодо цієї особи і в Україні.

Згідно з постановою Ради Міністрів СРСР від 10.11.1967р. №1029 Ханти-Мансійський округ та Ямало-Ненецький автономний округ Тюменської області відносяться до місцевості прирівняної до районів Крайньої Півночі.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка працівника.

Як встановлено судом першої інстанції, пільговий стаж роботи позивача в районах Крайньої Півночі та районах прирівняних до районів Крайньої Півночі підтверджується його трудовою книжкою (а.с.13-14) та Довідкою №10-1964 від 18.11.2014р., виданою Публічним акціонерним товариством «Укрнафта» Прикарпатським управлінням бурових робіт (а.с.19).

Відповідно до Довідки №10-1964 ОСОБА_2 працював в Івано-Франківському управлінні бурових робіт помічником бурильника, бурильником, старшим технологом, начальником зміни, заступником начальника РІТС освоєння, майстром по складних роботах з 18.02.1971р. (наказ на прийом №87-к від 18.02.1971р.) по 07.01.1995р. (наказ на звільнення №2 від 07.01.1995р.) вахтово-експедиційним методом, з них: з 01.12.1978р. по 28.01.1992р. - робота вахтово-експедиційним методом в місцевості прирівняній до районів Крайньої Півночі (Ханти-Манійський автономний округ Тюменської області), з 29.01.1992р. по 27.07.1994р. - робота вахтово-експедиційним методом в районах Крайньої Півночі (Ямало-Ненецький автономний округ Тюменської області).

При цьому визначався наступний режим роботи в районах МПКП та РКП: робота вахтово-експедиційним методом з режимом роботи 15 робочих днів в МПКП та РКП в місяць по 12 год. за добу + К1, К2 (дні перельоту літаком на роботу і назад на відпочинок) і з таким же періодом відпочинку по місцю постійного проживання (прописки) з відпрацюванням місячного та річного норми робочого часу.

За час роботи в управлінні бурових робіт вахтово-експедиційним методом в Західному Сибіру місячна та річна норми робочого часу позивачем відпрацьовувалась. Протягом вказаних періодів до заробітної плати позивача виплачувався районний коефіцієнт і північна надбавка, а також надавалась додаткова відпустка в кількості 12 днів за роботу в МПКП та 18 днів за роботу в РКП.

Аналізуючи норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини та встановлені на підставі поданих письмових документів обставини справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивач працював в районах Крайньої Півночі та в місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі, подав відповідачу документи, які підтверджують його право на пільгове обчислення пенсії, а тому має право на пільгове обчислення страхового стажу. При цьому надання письмового трудового договору для підтвердження пільгового обчислення страхового стажу не є обов'язковою умовою для пільгового обчислення страхового стажу, а альтернативою у виборі між рядом документів, які підтверджують вказаний стаж, що є наслідком зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 в районах Крайньої Півночі (Ямало-Ненецький автономний округ Тюменської області) з 29.01.1992р. по 27.07.1994р. та з 01.12.1978р. по 28.01.1992р. як роботу в місцевості прирівняній до районів Крайньої Півночі в пільговому обчислені з розрахунку один рік роботи за один рік шість місяців.

Водночас, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог з 02.01.2004р. з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Враховуючи вищевказане, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 із врахуванням пільгового стажу з 02.01.2004р. по 07.06.2014р. слід залишити без розгляду з врахуванням вимог ст.99 та ст.100 КАС України та дати звернення позивача з позовом до суду - 08.12.2014р.

В свою чергу, до задоволення підлягають позовні вимоги з 08.06.2014р., а з врахуванням позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 11.12.2012р. (справа №21-393а12), виплати перерахованої позивачу пенсії слід здійснювати і надалі.

Частиною 2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ст.202 КАС України підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, та є підставою постанову суду скасувати та прийняти нову постанову.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, з врахуванням часткового задоволення позовних вимог, слід стягнути з Державного бюджету України на користь позивача 36,54 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 94, 99, 100, 160, 183-2, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську Івано-Франківської області задовольнити частково.

Постанову Івано-Франківського міського суду від 22 грудня 2014 року у справі №344/19186/14-а в частині позовних вимог щодо зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з урахуванням пільгового стажу за період з 02.01.2004р. по 07.06.2014р. - скасувати та позовну заяву в цій частині позовних вимог залишити без розгляду.

Стягнути з Державного бюджету України в користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 36,54 грн. (тридцять шість гривень п'ятдесят чотири копійки).

В решті постанову Івано-Франківського міського суду від 22 грудня 2014 року у справі №344/19186/14-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Т.І. Шинкар

Судді Н.В. Ільчишин

М.А.Пліш