АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/774/570/15 Справа № 1-199/10 Головуючий у 1 й інстанції - Порох К. Г. Доповідач - Капелюха В.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2015 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

Головуючого-судді Капелюхи В.М.

суддів Семопядного В.О., Конененко О.М.

за участю:

секретаря Грищенко І.М.

прокурора Грамма О.А.

засудженого ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську кримінальне провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_2 на ухвалу Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 29 січня 2015 року якою заява:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця сел. Покровське, Покровського району, Дніпропетровської області, громадянина України, українця, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

про перегляд ухвали Покровського районного суду Дніпропетровської області від 18 жовтня 2013 року за нововиявленими обставинами залишено без задоволення.

В С Т А Н О В И Л А:

Залишаючи без задоволення перегляд ухвали за нововиявленими обставинами, колегія суддів вказала на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, вироком Покровського районного суду Дніпропетровської області від 21 жовтня 2010 року було засуджено ОСОБА_3 у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України та призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі. Ні підставі ст..75 КК України його звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки та згідно п.п.3,4 ч.1ст. 76 КК України, він був зобов'язаний повідомляти орган кримінально-виконавчої системи про зміну свого місця проживання, роботи чи навчання, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально - виконавчої системи.

Згідно подання начальника Покровського МВ КВІ УДПтСУ в Дніпропетровській області від 07 травня 2013 року, матеріали стосовно засудженого ОСОБА_2 були направлені до суду для вирішення питання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення останнього для відбування покарання, призначеного вироком суду, посилаючись на те, що засуджений відповідних висновків для себе не зробив, протягом іспитового строку систематично порушував громадський порядок, за що його було неодноразово притягнуто до адміністративної відповідальності, несвоєчасно з'являвся до інспекції на реєстрації.

Ухвалою Покровського районного суду Дніпропетровської області від 18.10.2013 року вищезазначене подання задоволено, відмінено у відношенні ОСОБА_2 покарання з випробуванням та направлено його для відбування покарання, призначеного вироком суду від 21.10.2010 року в місця позбавлення волі.

Засуджений ОСОБА_2 подав заяву про перегляд судового рішення від 18.10.2013 року за нововиявленими обставинами, посилаючись на незаконність вказаної ухвали і на те, що ухвала була винесена без його присутності, повістку про слухання справи він не отримував, так як знаходився в той час на стаціонарному лікуванні в ДКПБ закритого типу, про що є довідка в матеріалах справи і що є поважною причиною його неявки в судове засідання. Тому, вважає, що у зв'язку з його тяжкою хворобою, суд повинен був призупинити судове засідання до його видужання.

Ухвалою Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 29.01.2015 року, вищезазначену заяву засудженого було залишено без задоволення.

В апеляції засуджений ОСОБА_2, просить скасувати ухвалу суду від 29.01.2014 року та направити справу на новий розгляд, вказавши на те, що перебування його на стаціонарному лікуванні в ДКПЛ він вважає нововиявленими обставинами. Зазначив, що справа була розглянута без його участі, що порушило його права.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції, пояснення засудженого ОСОБА_2, який повністю підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи, в межах поданої апеляції, обговоривши її доводи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція засудженого не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Залишаючи заяву засудженого ОСОБА_2 без задоволення, районний суд посилався на те, що обставини, на які вказує останній, згідно ст..459 КПК України не є нововиявленими, а саме факт його перебування на час прийняття судового рішення на стаціонарному лікуванні.

На підставі ч.1, ст..459 КПК України судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами.

На підставі ч.2 ст. 459 КПК України, нововиявленими обставинами визнаються:

1) штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок;

2) зловживання слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду під час кримінального провадження;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути;

4) визнання Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом;

5) інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.

Згідно епікріза із історії хвороби № 9688/2032, дійсно засуджений ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні в 2 відділенні ДКПЛ з 14.10.2013 року по 28.10.2013 року з діагнозом "психічні і поведінкові розлади, внаслідок вживання алкоголю, синдром відміни не ускладнений" і виписався за відмову від лікування та порушення режиму відділення (а.с.143).

18.10.2013 року в судовому засіданні при вирішенні питання про відміну у відношенні ОСОБА_2 іспитового строку та направлення його для відбування покарання за вироком суду, був присутній адвокат - ОСОБА_4 На момент розгляду справи, суду був відомий факт перебування засудженого на добровільному лікуванні та згідно відповіді головного лікаря КЗ "ДНД" Дніпропетровської області на запит районного суду, участь у судових засідання даного пацієнта можлива при відповідному оформлені медичної документації (а.с.108).

Нововиявленими обставинами слід вважати обставини (як фактичного та і правового характеру), які: об'єктивно існували на момент вирішення кримінальної справи; не були відомі і не могли бути відомі на той час суду хоча б одній особі, яка брала участь у справі. Наявність обох цих умов для визнання нововиявленою обставиною є обов'язковою.

Обов'язковою умовою розгляду справи за нововиявленими обставинами є те, що обставини, які наводяться як підстава для поновлення справи, повинні бути абсолютно новими, раніше не відомими слідчим органами і суду, такими, що у матеріалах справи висвітлені і потребують окремого розслідування.

Окрім того, нововиявлені обставини повинні знаходитись в органічному зв'язку з елементами предмета доказування у кримінальній справі і спростовувати їх через попередню невідомість та істотність висновків, що містяться у вироку, як такі, що не відповідають об'єктивній дійсності.

Тому на думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку щодо залишення без задоволення заяви ОСОБА_2 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, так як зазначені обставини не є нововиявленими.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію засудженого ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Ухвалу Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 29 січня 2015 року щодо ОСОБА_2 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена і на неї може бути подана касаційна скарга у Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з моменту проголошення, а засудженому, який знаходиться під вартою - в той же строк, з дня вручення йому копії ухвали безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді: