КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.02.2009 № 24/356
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Островича С.Е.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Борисов С.С. – довіреність № 10/14595-575 від 31.12.2008 року
від відповідача - 1) Омельченко О.О. – довіреність № 172 від 31.12.2008 року
2) Міщенко М.В. – довіреність № 58 від 08.12.2008 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ВАТ "Дніпроенерго" Структурний підрозділ "Придніпровська ТЕС"
на рішення Господарського суду м.Києва від 03.12.2008
у справі № 24/356
за позовом Відкрите акціонерне товариство "Дніпроенерго"
до Товариство з обмеженою відповідальністю "ТНК-ВР Коммерс"
ЗАТ "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія"
про стягнення 15844,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
Відкрите акціонерне товариство “Дніпроенерго” звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “ТНК-ВР Коммерс”, Закритого акціонерного товариства “Лисичанська нафтова інвестиційна компанія” про стягнення витрат на мазут в розмірі 15844, 00 грн.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 03.12.2008 року у справі №24/356 у позові відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 03.12.2008 року у справі №24/356, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неприйняття до уваги доказів, які мають суттєве значення для вирішення справи, неповне дослідження всіх обставин справи, незастосування норм матеріального права, які б мали застосовуватись. Одночасно просив прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.02.2009 року апеляційну скаргу позивача було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні 19.02.2009 року.
17.02.2009 року представником відповідача -1 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду було подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просив залишити рішення господарського суду м.Києва без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
17.02.2009 року представником відповідача -2 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду було подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просив залишити рішення господарського суду м.Києва без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Згідно з розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 18.02.2009 року було змінено склад колегії суду.
Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2008 року у справі №24/356 скасувати повністю, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Представники відповідача-1, відповідача-2 в судовому засіданні апеляційної інстанції заперечували проти доводів позивача, викладених в апеляційній скарзі, просили суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2008 року у справі №24/356.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача-1, відповідача-2, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
05.03.2008 року між Позивачем - Відкритим акціонерним товариством “Дніпроенерго” та Відповідачем -1 - Товариством з обмеженою відповідальністю “ТНК-ВР Коммерс” було укладено Договір поставки нафтопродуктів №0073-08/П (далі - Договір).
Відповідно до п.1.1 Договору Відповідач -1 (Постачальник) зобов’язався передати, а Позивач (Покупець) прийняти та оплатити нафтопродукти (далі - товар) на базисі поставки, в кількості, за номенклатурою, за ціною та в строки поставки згідно умовам цього Договору і додатків до нього, які є його невід’ємною частиною.
Відповідно до додатку № 2 до Договору Відповідач -1 (Постачальник) зобов’язаний поставити, а Позивач (Покупець) прийняти та оплатити мазут у кількості 3000,00 т. загальною вартістю 8160012,00 грн.
Пунктом 6.1 Договору сторони погодили порядок приймання товару по кількості та якості у відповідності з вимогами Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України, затвердженої спільним наказом Держнафтогазпрому, Міністерства економіки, Міністерства транспорту, Держстандарту, Держкомстату України від 02.04.1998 року.
Відповідно до п. 7.1 Договору, Покупець (Позивач) зобов'язаний здійснити 100% попередню оплату вартості товару, визначену в Додатку до цього Договору, не пізніше 2-х робочих днів з моменту отримання від Постачальника рахунку-фактури.
24.03.2008 року, на виконання умов Договору, Позивач здійснив попередню оплату товару в розмірі 8392012,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №5485 та №5488 від 24.03.2008 року, копії яких знаходяться в матеріалах справи.
27.03.2008 року на адресу Придніпровської ТЕС ВАТ “Дніпроенерго” по залізничній накладній № 50589641 у цистернах №№ 72321938, 74033309, 47733700, 74238239, 74735531, 74749540, 74170846, 73558405, 72804339, 74002148, 74751264, 72820186, 74746462, 74209321, 73344327, 74231051, 74199860 надійшов мазут у кількості 963,498 т. Вантажовідправником цистерн є Відповідач-2 - Закрите акціонерне товариство “Лисичанська нафтова інвестиційна компанія“.
У відповідності до п. 6.6. Договору 27.03.2008 року Позивачем у присутності незалежного експерта ТОВ “Інспекторат Україна” проведено приймання мазуту, про що складено акт вимірювань вагоно-цистерн № 1 від 27.03.2008 року, яким зафіксовано фактичне приймання мазуту у кількості 957,412 т.
Різниця між зазначеною масою та залізничною накладною № 50589641 (963,498 т.) і фактичною масою (957,412 т.) становить 5,825 т. з врахуванням природних втрат та відносної похибки методу вимірювання.
Згідно додатку № 2 від 20.03.2008 року до Договору, ціна однієї тони мазуту становить 2720,00 грн. з ПДВ. Таким чином, вартість нестачі мазуту складає 15844,00 грн. з ПДВ (2720,00 грн. х 5,825 т).
02.04.2008 року Позивач направив на адресу Відповідачів претензію вих. №2655/24, в якій просив відшкодувати вартість нестачі мазуту у розмірі 15844,00 грн.
У відповідь на вищевказану претензію Відповідачі надіслали листи, в яких відмовили Позивачу у задоволенні претензії.
Відповідно до п. 6.1 Договору, у випадку, якщо товаром за даним договором є нафтопродукти, які відрізняються від газів, приймання товару за кількістю здійснюється з урахуванням Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України (надалі - Інструкція), затвердженої наказом Держнафтогазпрому, Міністерства економіки, Міністерства транспорту, Держстандарту, Держкомстату України від 02.04.1998 р. № 81/38/101/235/122, інших чинних нормативних актів, що регулюють дані правовідношення, а також відповідно до умов даного Договору та додатків до нього.
Згідно з п.4.1.3.19 Інструкції, на всі нафтопродукти, що надійшли, складається “Акт приймання нафтопродуктів за кількістю” за формою № 5-НП. Акт складається у день надходження нафтопродуктів і затверджується керівництвом вантажоодержувача не пізніше наступного дня після його складання. Форма акту приймання нафтопродуктів за кількістю наведена у додатку № 5 до Інструкції.
Як вбачається з матеріалів справи, Акт за формою 5-НП на нафтопродукти, що надійшли від Відповідача-2 на адресу Позивача за встановленою Інструкцією формою не складався.
Позивачем до матеріалів справи надано належним чином завірену копію Акту № 618 приймання палива за кількістю зважуванням (обміром) (далі – Акт № 618), який підписаний начальником ТТЦ, обліковцем, затверджений директором (а.с. 39).
З поданої копії акта № 618 вбачається, що даний Акт приймання палива за кількістю зважуванням (обміром) не містить передбачених актом № 5-НП реквізитів, а саме:
- даних відносно дати затвердження результатів приймання нафтопродуктів за кількістю (відповідно до п. 4.1.3.19 Інструкції акт затверджується керівництвом підприємства одержувача нафтопродуктів не пізніше наступного дня після його складання);
- даних відносно складу комісії, що приймала нафтопродукти, а також документів, на підставі яких дані особи приймають участь у комісії;
- відсутні дані про постачальника та адресу постачальника нафтопродуктів;
- дані відносно місця приймання - під'їзної колії;
- дані відносно часу прибуття вантажу на станцію призначення;
- дані відносно часу видачі вантажу вантажоодержувачу;
- дані відносно технічного стану цистерн;
- дані відносно наявності і стану ущільнюючих прокладок;
- дані відносно наявності пломб, їх стану та наявності відбитків на них;
- даних відносно повірення вимірювальних приладів, за допомогою яких здійснювалося встановлення маси нафтопродуктів;
- даних про ознайомлення осіб, що приймали участь у прийманні нафтопродуктів та дані про ознайомлення членів комісії з правилами приймання продукції за кількістю, а також про попередження членів комісії про відповідальність за достовірність даних, наведених у акті;
- інше.
Пункт 10 форми 5-НП акту приймання нафтопродуктів за кількістю передбачає зазначення вимірювальних пристроїв, якими здійснювались визначення маси нафтопродуктів, а також зазначення дати їх повірки.
Зважаючи на відсутність вказівок на дані про повірку приладів, за допомогою яких було здійснено перевірку маси нафтопродуктів, що надійшли на адресу Позивача, а також вказівок на самі прилади за допомогою яких було здійснено вимірювання нафтопродуктів, наведені у акті дані про кількість отриманих нафтопродуктів не є належним доказом по справі.
Відповідно до п. 4.1.3.18 Інструкції приймання нафтопродуктів провадиться особами, які призначені наказом керівника вантажоодержувача. Ці особи відповідають за недотримання правил приймання нафтопродуктів.
Позивач не надав до позовної заяви копій наказів про призначення осіб, відповідальних за прийняття нафтопродуктів, що надійшли від Відповідача -2.
Відповідно до п. 4.1.3.21 Інструкції у разі виявлення нестачі нафти або нафтопродуктів з вини вантажовідправника матеріально відповідальна особа припиняє приймання продукції і негайно повідомляє керівника підприємства. При цьому матеріально відповідальна особа повинна забезпечити зберігання одержаної продукції, а також вжити заходів, що унеможливлюють погіршення її якості. Одночасно з припиненням приймання одержувач зобов'язаний викликати представника виготовлювача (відправника) для участі у прийманні продукції і складанні двостороннього акта. Керівник підприємства повинен призначити комісію з осіб, представників громадськості, які затверджені наказом по підприємству та рішенням профкому для виконання робіт з приймання нафтопродуктів.
Однак, позивач, виявивши нестачу нафтопродуктів, не викликав представника відправника (Відповідача -2) для участі у їх прийманні і складанні двостороннього акта.
Документів про вжиття матеріально відповідальною особою заходів, направлених на унеможливлення погіршення якості одержаної продукції Позивачем до матеріалів справи додано не було.
Не було подано Позивачем і документів про призначення комісії для виконання робіт з приймання нафтопродуктів.
Судом першої інстанції вірно дано оцінку тому факту, що акт незалежного експерта ТОВ “Інспекторат Україна” не може бути належним доказом наявності недостачі мазуту М-100, оскільки єдиним доказом наявності недостачі є лише Акт приймання нафтопродуктів за кількістю 5-НП передбачений Інструкцією №81, яка встановлює єдиний порядок приймання нафтопродуктів та використання якої Позивачем передбачено не лише законодавством, а й п.6.1 Договору.
Складання експертом ТОВ “Інспекторат Україна” акту приймання нафтопродуктів не звільняє Позивача від дотримання вимог Інструкції №81, використання положень якої передбачено Договором як обов”язкове.
Твердження Позивача про безпідставне посилання суду першої інстанції в мотивувальній частині оскаржуваного рішення на акт №618 від 27.03.2008 року є необґрунтованим та таким, що суперечить матеріалам справи.
Як вбачається з матеріалів справи, Акт №618 було подано в якості доказів наявності недостачі до претензії №2655/24 (а.с. 42), а претензія з додатками була додана до позовної заяви №8707/юр від 10.09.2008 року.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доводи, викладені позивачем в апеляційній скарзі, спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2008 року по справі №24/356 прийнято з повним та всебічним з’ясуванням обставин, які мають значення для справи, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, є законним і обґрунтованим, а тому апеляційна скарга Відкритого акціонерного товариства “Дніпроенерго”, з викладених у ній підстав, задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Дніпроенерго” залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2008 року у справі №24/356 залишити без змін.
Матеріали справи № 24/356 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.
Головуючий суддя
Судді
23.02.09 (відправлено)