Справа № 22 а-442

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2008 року.

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області у складі:

головуючого судді Козака І.О.,

суддів Ходоровського М.В., Демковича Ю.Й.,

при секретарі Стець І.В.,

з участю представника апелянта Гураля Р.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тернополя цивільну справу за апеляційною скаргою державного підприємства «Збаразький завод продтоварів» на рішення Збаразького районного суду Тернопільської області від 22 січня 2008 року по справі за позовом державного підприємства «Збаразький завод, продтоварів» /надалі «підприємство»/ до ОСОБА_1, третіх осіб: відділу державної виконавчої служби Збаразького районного управління юстиції Тернопільської області /надалі «ДВС»/, ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИЛА:

В апеляційній скарзі підприємство просить скасувати оспорюване рішення, вважаючи, що воно постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове, яким задовольнити його вимоги.

Порушення матеріального права вбачає в тому, що суд не застосував норм законодавства України, яке регулює порядок реалізації майна боржника, а тому висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Зокрема, зазначає, що судом не взято до уваги порушення зі сторони ДВС ст. 64 Закону України «Про виконавче провадження», як от: продаж майна, яке продається в третю чергу, хоча на підприємстві знаходилося майно двох попередніх черг; те, що не було повідомлено Міністерство аграрної політики України про накладення арешту на майно, до сфери управління якого входить дане майно, та те, що відчуження мана пройшло без згоди його власника - зазначеного міністерства або ж Фонду держмайна України.

Окрім цього зазначає, що під час реалізації майна було порушено порядок проведення прилюдних торгів.

На думку апелянта, вказані порушення законодавства дають підстави вважати угоду по відчуженню майна нікчемною, й так як нікчемність не потребує визнання її недійсною в судовому порядку, тому вважає, що спірне майно вибуло від позивача незаконно й просить його повернути останньому, витребувавши у відповідача.

Рішенням Збаразького районного суду від 22.01.08 відмовлено у задоволенні вимог підприємства.

У суді апеляційної інстанції представник апелянта підтримав вимоги скарги, пославшись на мотиви, викладені в ній.

Заслухавши учасників судового процесу, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, колегія суддів вважає, що рішення суду слід залишити без змін з наступних підстав.

Згідно із ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції вірно визначені правовідносини, які виникли між сторонами спору та вірно оцінено докази, подані ними та досліджені в судовому засіданні.

Постановляючи рішення, суд виходив із того, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно заволоділа ним, а оскільки ОСОБА_2 придбав спірне майно у встановленому законом порядку, тому він є добросовісним набувачем, у якого власник не вправі витребувати це майно. У свою чергу; діями відповідача ОСОБА_1, який у подальшому придбав майно, не зачіпаються права позивача.

Із таким висновком колегія суддів погоджується.

Встановлено, що в порядку виконання судових рішень по стягненню із позивача в користь працівників заборгованості по оплаті праці ДВС проведено відчуження майна підприємства з прилюдних торгів, а саме: будівель складів під літ. «Р», «С» та цеху під літ. «П» по вул. Шалом-Алейхема, 1 у м. Збаражі Тернопільської області.

Підприємство є юридичною особою державної форми власності.

У відповідності до ст. 2 Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» ДВС вправі була проводити відчуження майна підприємства.

Прилюдні торги проведені 27.11.06, переможцем яких став ОСОБА_2

На час розгляду спору вказані прилюдні торги не визнавалися недійсними.

Тобто, ОСОБА_2 у визначеному законодавством порядку набув права власності на спірне майно і як законний власник вправі був розпорядитися ним, відчуживши його в користь відповідача.

Також, невизнаний недійсним договір купівлі-продажу від 03.07.07, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1

Судом першої інстанції вірно застосовано вимоги ст. 204 ЦК України щодо презумпції правомірності правочину.

У силу ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

ЦК України або ж цивільне законодавство не передбачає недійсності правочину з підстав, зазначених позивачем у своїх доводах, викладених у підтвердження позову.

Згідно із ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Оскільки відповідач правомірно володіє майном, тому вимоги позивача є безпідставними.

Колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції вірно застосовані норми матеріального і процесуального права й підстав для скасування рішення, з мотивів, наведених у скарзі, не вбачає.

Керуючись ст. ст. 218, 303, 304, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу державного підприємства «Збаразький завод продтоварів» відхилити.

Рішення Збаразького районного суду Тернопільської області від 22 січня 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців шляхом подання касаційної скарги.