Справа № 559/362/15-ц

2/559/314/2015

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2015 року Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

в складі головуючого судді Юзьвяк Б.Г.

при секретарі Свирида М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2

про дозвіл на виїзд за кордон неповнолітної дитини без згоди батька та супроводу матері

ВСТАНОВИВ:

Позивачка вказує на те, що перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2, з 10 вересня 2005 року по 15 грудня 2008 року.

Рішенням Дубенського міськрайонного суду Рівненської області шлюб розірваний.

Від шлюбу мають неповнолітню доньку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. За рішенням суду місце проживання доньки, після розлучення визначено разом з позивачкою. В даний час дитина проживає з позивачкою за адресою АДРЕСА_1.

Позивачка матеріально утримує та належним чином піклується про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Cтарарається по різному створювати сприятливі умови для своєї доньки, для її оздоровлення, дозвілля, всебічного розвитку, фінансово та морально її підтримувати, але не зважаючи на це, колишній чоловік ОСОБА_2 безпідставно не надає згоди на виїзд дитини за межі України.

В доказ того, що доньці необхідно приймати участь в хеографічних конкурсах у країнах Європи позивачка надіслала листа з проханням по місцю його проживання надати дозвіл для виїзду за кордон. На свій лист відповіді до сьогоднішнього дня не отримала.

При цьому жодних вагомих аргументів, які б пояснювали та обґрунтовували відмову, відповідач не наводить.

Позивачка, вважає що така позиція колишнього чоловіка і батька неповнолітньої доньки ОСОБА_3, шкодить її інтересам та не сприяє всебічному та гармонійному розвитку.

Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну випадки обмеження права громадян на виїзд з України і порядок розв'язання спорів у цій сфері регулюється законом України « Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України» від 21 січня 1994 року № 3857 - XII.

Згідно ст. 3 зазначеного Закону перетинання громадянами України державного кордону України здійснюється при пред'явленні одного з документів, вказаних в ст. 2 цього Закону.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України» оформлення проїзного документа дитини провадиться на підставі нотаріально засвідченого клопотання батьків або законних представників батьків чи дітей у разі потреби самостійного виїзду неповнолітнього за кордон. За відсутності згоди одного з батьків виїзд неповнолітнього громадянина України за кордон може бути дозволено на підставі рішення суду.

Згідно п. 18 Правил оформлення видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документу дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, в редакції затвердженої Постановою КМУ від 24.03.2004р. № 380, оформлення проїзного документу здійснюється на підставі згоди батьків, а в разі, коли вони не перебувають в шлюбі між собою за наявності заперечень одного з батьків документ може бути оформлений на підставі рішення суду.

У відповідності до ст. 9 Конвенції про права дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1989 року - держави - учасниці поважають права дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямими контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Крім цього, статтею 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідач відмовляється надавати згоду на виїзд неповнолітньої доньки ОСОБА_3 за кордон, намагаючись спонукати таким чином позивачку до відповідних поступок на його користь. Позивачка не заперечує права батька на отримання повної і достовірної інформації щодо місця перебування його дитини, але право реалізації такого права батьком здійснюється недобросовісно, і шкодить інтересам в першу чергу дитини.

Суперечки між батьками неповнолітньої доньки не повинні негативним чином впливати на права та інтереси дитини.

Виїзд дитини за кордон має постійний характер, відповідає інтересам і бажанням дитини, за своєю метою має сприяти загальному розвитку, в той же час Відповідач безпідставно відмовляється від нотаріального посвідчення оформлення проїзних документів, що в розрізі даних правовідносин порушує права та інтереси неповнолітньої дитини.

Зважаючи на викладене, позивачка просить визнати відмову ОСОБА_2, на тимчасовий виїзд за кордон неповнолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. - безпідставною. Дозволити ОСОБА_1, без згоди батька ОСОБА_2, оформити документи для виїзду неповнолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. за межі України на її виїзд для участі в хореграфічних конкурсах в країнах Європи. Допустити негайне виконання рішення суду в частині оформлення документів на виїзд за межі України.

В судовому засіданні позивачка підтримала позов з підстав викладених у позовній заяві. Пояснила, що розірвали з відповідачем шлюб ще коли дитині було три роки. З того часу практично не спілкуються, відносин не підтримують, відповідач з дитиною також відносин не підтримує та не спілкується навіть по телефону. Дитина відвідує танцювальний гурток Дубенського будинку культури. Цей гурток отримує запрошення для виступів за кордоном і діти виїзджають за кордон для виступів, частіше всього до Польщі та Німеччини. Позивачка направляла колишньому чоловікові листа з проханням дати нотаріальну згоду для виїзду дитини за кордон з танцювальним гуртком, але взагалі ніякої відповіді не отримала. Запрошення приходить таким чином, що виїзд планується через дві неділі, чи місять. За цей час отримати згоду, чи розглянути справу в суді та встигнути оформити документи фізично неможливо. Тому позивачка не в змозі зараз сказати, коли саме буде виїджати за кондон танцювальний гурток. Просить щоб був наданий дозвіл хоча б на виїзд до Польщі на Німеччини, в термін до вересня цього року, поки у дітей будуть канікули і до початку навчального року вони будуть запрошуватись для виступів за кордоном. Не хоче щоб всі діти з гуртка їхали для виступів, а її донька стояла та плакала біля автобуса.

Відповідач в судове засідання не з'явився, подавши заперечення проти позову. Позову відповідач не визнає виходячи з наступних підстав.

Він перебував у зареєстрованому шлюбі з позивачем ОСОБА_1, з 10.09.2005 року по 15.12.2008 року.

Від шлюбу народилася донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1

15 грудня 2008 року шлюб між сторонами розірвано, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу.

На період розгляду зазначеної цивільної справи, донька ОСОБА_3 проживає зі своєю мамою, позивачем по справі ОСОБА_1.

Як батько своєї доньки відповідач сплачує щомісячно аліменти на її утримання. Заборгованості по несплаті не має. Для спілкування з донькою придбав для неї мобільний телефон, однак відповідач відібрала телефон у дитини та заборонила спілкуватися з батьком.

Позивач ОСОБА_1, звертаючись до суду із вимогами про дозвіл на виїзд за кордон неповнолітньої дитини без згоди батька та супроводу матері, в позовній заяві зазначила, що відповідач «безпідставно не надає згоди на виїзд дитини за межі України, для приймання участі в хореографічних конкурсах в країнах Європи. На підтвердження своїх вимог надала тільки копію довідки Дубенського районного будинку культури № 1 від 22.01.2015 року про те, що донька ОСОБА_3 є учасником зразкового дитячого танцювального ансамблю «Калиночка», та лист-звернення, адресований відповідачу як батьку доньки ОСОБА_3 з проханням звернутися до нотаріуса та надати дозвіл для виїзду дитини за кордон, від 23.01.2015 року, підписаний особисто позивачкою.

Відповідач зазаначає, що як батько дитини ОСОБА_3, міг би погодитись надати згоду у нотаріальній формі на виїзд доньки за кордон за певних умов, які мають насамперед відповідати інтересам дитини, забезпечувати її соціальне буття та відповідати вимогам діючого законодавства та нормативних актів, пов'язаних з тимчасовим виїздом дитини за кордон. Однак позовні вимоги Позивача не узгоджуються із зазначеними нормами, оскільки Позивачем не визначені відповідні проміжки часу тривалості хореографічних конкурсів, не зазначено перелік держав, тобто перебування дитини у кожній відповідній державі прямування, не вказано мети виїзду, назви країн, умови перебування дитини у інший країні, виїзд з якою уповноваженою особою або керівником. Позивач не обгрунтувала в позовній заяві, чого такий дозвіл має діяти на майбутнє. Тому позов Позивача ОСОБА_1 не ґрунтується на вимогах закону і в зв'язку з чим в задоволенні позову необхідно відмовити з наступних підстав.

Статею 313 ЦК України визначено, що фізична особа, яка не досягла шістнадцять років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі або супроводі осіб, які уповноважені ними.

Так порядок виїзду за кордон дітей громадян України визначено Законом України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадянами України від 21.01.1994 року № 3857-ХП, постановою КМУ від 27.01.1995 року № 57 «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України», Правилами оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затверджених постановою КМУ від 31.03.1995 року № 231 (із змінами).

Положеннями ст.ст. 2.3.4. Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзд в Україну громадян України (далі Закон) передбачено, що документи громадянина України на право виїзду з України і в'їзд в Україну, мають бути оформлені на підставі Положення про зазначені документи, які затверджуються у встановленому порядку. Таким документом стосовно дитини є проїзний документ дитини (ст. 2 Закону).

Згідно із ст. З Закону про порядок перетинання громадянами України державного кордону України визначено, що перетинання громадянами України державного кордон) України, здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон України після пред'явлення одного з документів, зазначених у ст. 2 цього Закону (ч.І) Правила перетинання державного кордону України встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до цього Закону та інших законів України (ч.2).

При таких обставинах діючим законодавством не встановлено обмежень, щодо виїзду неповнолітньої дитини за кордон, а лише встановлено певний порядок її виїзду за кордон за згодою батьків або дозволу суду при відсутності згоди одного з батьків.

Сімейне законодавство також виходить із принципу рівноправності обох батьків у всіх правах і обов'язках відносно своїх дітей, зокрема, стаття 155 СК України визначає, що здійснення батьками своїх прав по виконанню обов'язків мають ґрунтуватися на певній повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Таким чином за змістом Закону та наведених вище нормативних актів, які є обов'язковими для виконання їх приписів, відповідач вважає, що наведені в заяві Позивача обставини з недотриманням чинного законодавства, яким передбачена можливість вирішувати питання про надання дозволу саме на конкретний виїзд дитини без згоди батька, з визначенням держави прямування та початку і закінчення перебування у цій державі є підставою для відмови у позові про надання дозволу на виїзд за кордон неповнолітньої дитини без згоди батька та супроводу матері. З огляду викладені доводи просить відмовити в задоволенні позову.

Вислухавши поясненння позивачки, ознайомившись з документами справи, суд приходить висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.

Копія свідоцтва про народження ОСОБА_3 вказує на те, що батьками дитини записані сторони у справі. (а.с.6.)

Відповідно до копії свідоцтва про розірвання шлюбу, шлюб між сторонами розірвано 15.12.2008 року. (а.с.7)

Відповідно до довідки Дубенського районного будинку культури ОСОБА_3 є учасницею зразкового дитячого танцювального ансамблю "Калинонька" Дубенського районного будинку з 01 вересня 2014 року. (а.с.8.)

Копія листа адресованого ОСОБА_2 вказує на те, що позивачка просила його згоди на виїзд дитини за кордон. (а.с.9.)

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України» оформлення проїзного документа дитини провадиться на підставі нотаріально засвідченого клопотання батьків або законних представників батьків чи дітей у разі потреби самостійного виїзду неповнолітнього за кордон. За відсутності згоди одного з батьків виїзд неповнолітнього громадянина України за кордон може бути дозволено на підставі рішення суду.

Згідно п. 18 Правил оформлення видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документу дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, в редакції затвердженої Постановою КМУ від 24.03.2004р. № 380, оформлення проїзного документу здійснюється на підставі згоди батьків, а в разі, коли вони не перебувають в шлюбі між собою за наявності заперечень одного з батьків документ може бути оформлений на підставі рішення суду.

В судовому засіданні встановлено, що позивачка зверталась до відповідача за наданням дозволу на виїзд дитини за кордон разом з танцювальним гуртком, але такої згоди не отримала, через що змушена звертатись до суду.

У відповідності до ст. 3 Конвенції про права дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1989 року - передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

В данному випадку дитина приймає участь у виступах танцювального гуртка, який запрошують для участі у виступах за кордоном. Тож в першу чергу буде відповідати інтересам дитини, щоб вона разом з іншими дітьми брала участь у таких виступах, не була обмежена у такому праві і не зазнавала психологічної травми.

Суд також враховує доводи відповідача, щодо того, що він повинен знати куди дитина буде виїзджати, на який термін.

Але у цьому випадку дійсно позивачка зараз конкретно ще незнає, з якої країни поступить запрошення для танцювального колективу, та на який термін. Тож суд бере до уваги і позицію позивачки, щоб хоча був наданий дозвіл на виїзд до Німеччини та Польщі, і на період до вересня 2015 року, доки не почнеться навчальний процес в наступному навчальному році.

Щодо вимоги позивачки про допущення судового рішення до негайного виконання в частині оформленння документів на виїзд з України, то ст.367 ЦПК України, яка передбачає випадки допущення судового рішення до негайного виконання не передбачає такої категорії справ як дозвіл на виїзд дитини за кордон без згоди одного з батьків. Тому ця вимога є безпідставною.

Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 10,60,212 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Дозволити ОСОБА_1, без згоди батька ОСОБА_2, оформити документи для виїзду неповнолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. за межі України на її періодичні виїзди для участі в хореографічних конкурсах до Німеччини та Польщі на період до 01.09.2015 року.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через Дубенський міськрайонний суд з поданням в 10-денний строк апеляційної скарги з дня проголошення рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: