Справа №22а-365

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" квітня 2008 року   Колегія судців судової палати в цивільних

справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

Головуючого - Козака І.О. Суддів - Ходоровського М.В., Дикун С.І., при секретарі - Стечишин Л.С. з участю - апелянта ОСОБА_1,представника апелянта ОСОБА_2, пред ставника відповідача ОСОБА_3, сільського голови Алексевич Г.П.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Зборівського районного суду від 31 січня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1, Чернихівської сільської ради до ОСОБА_4 про визнання частково недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку,

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою. Позивач вказав, що відповідач загородив спільний заїзд, поставив ворота та закриває їх на замок, у зв'язку з чим він не має можливості заїхати на свою земельну ділянку та просив зобов'язати відповідача переставити ворота на вісімнадцять метрів, для того, щоб він міг проїжджати на свій город.

Під час розгляду справи в липні 2007 року ОСОБА_1 змінив позовні вимоги та просив визнати недійсним державний акт на земельну ділянку, виданий на ім'я відповідача, частково недійсним мотивуючи, що йому безпідставно було передано у власність спірний заїзд.

У січні 2007 року з позовом до ОСОБА_4 звернулась Чернихівська сільська рада. Посилаючись, що рішенням сільської ради №157 від 24.11.2004р. відповідачу було надано право на приватизацію земельної ділянки, куди, в числі інших земельних ділянок, був включений заїзд, який належить до земель територіальної громади, сільська рада просила визнати державний акт відповідача частково недійсним.

Рішенням Зборівського районного суду від 31 січня 2008 року в задоволені позовних вимог ОСОБА_1, Чернихівської сільської ради Зборівського району до ОСОБА_4 про визнання частково недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення про скасування державного акта №НОМЕР_1 від 04.10.2006 року на право власності на земельну ділянку ОСОБА_4 в частині спірного заїзду. В обґрунтування вимог посилається на те, що відповідачу було неправомірно передано у власність заїзд, який є власністю територіальної громади.

Під час апеляційного розгляду справи апелянт, його представник та сільський голова підтримали апеляційну скаргу. Представник відповідача апеляційної скарги не визнала, зазначивши, що спірний заїзд є тупиковим, веде виключно до господарства відповідача, крім того, ворота на цьому проїзді на даний час відповідачем переставлені для задоволення вимог позивача на двадцять метрів, у зв'язку з чим позивач має вільний доступ до своєї земельної ділянки.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 за договором купівлі-продажу від 06.06.2003 року придбав у ОСОБА_5 житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,78 га: з них - 0,25 га для будівництва та обслуговування житлових будівель, 0,53 га - для ведення особистого підсобного господарства (яка належала продавцю відповідно до державного акта серії ТР № НОМЕР_2, виданого Чернихівською сільською радою 26.11.1998р. на основі рішення від 24.11Л 993р).

На підставі даного договору ОСОБА_4 було видано державний акт серії ЯГ № НОМЕР_1 на право власності на земельну ділянку розміром 0, 37 га для ведення особистого селянського господарства та державний акт серії ЯГ № НОМЕР_1 від 04.10.2006 року на право власності на земельну ділянку розміром 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, які розташовані по АДРЕСА_1.

Спір виник стосовно останньої земельної ділянки та межуючої з нею земельної ділянки тупикового заїзду до господарства відповідача та городу позивача.

З висновку судової будівельно-технічної експертизи №НОМЕР_3 від 24.12.2007 року (додаток №1, план земельних ділянок) вбачається, що фактичний розмір земельної ділянки, котра належала на праві власності ОСОБА_5, а тепер - ОСОБА_4 згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № НОМЕР_1 становить 0,2496 га. Розмір спірного заїзду - 0,0162 га.

Як ствердила у судовому засіданні апеляційного суду експерт ОСОБА_6, до земельної ділянки ОСОБА_5 ( тепер - ОСОБА_4) земельна ділянка спірного заїзду розміром 0,0162 га не входила. Що підтверджується підрахунком площ земельних ділянок.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог про визнання частково недійсним державного акту відповідача серії ЯГ № НОМЕР_1 від 04.10.2006 року на право власності на земельну ділянку розміром 0,25 га.

Відхиляючи апеляційну скаргу ОСОБА_1 колегія суддів приймає також до уваги, що на даний час ворота на спірному заїзді перенесені відповідачем на відстань 20 м, що забезпечує позивачу вільний доступ до своєї земельної ділянки - городу; тобто перешкоди, які чинились позивачу в користуванні ділянкою, усунуті, про що не заперечили сторони. Права ОСОБА_1 у сфері земельних правовідносин не порушені.

Безпідставними є посилання апелянта на те, що спірний державний акт, підлягає скасуванню у зв'язку із скасуванням рішення Чернихівської сільської ради від 24.11.2004 року № 157 про передачу ОСОБА_4 у власність земельної ділянки площею 1,4045 га, в тому числі для обслуговування житлових і господарських приміщень - 0,25 га, для ведення особистого селянського господарства - 1,1545 га. Оскільки ОСОБА_5 набув право власності на земельну ділянку розміром 0,25 га на підставі договору купівлі-продажу від 06.06.2003 року, про що зазначено в спірному державному акті та відповідає вимогам ст. 120 ЗК України, твердження апелянта, що відповідач став власником спірної земельної ділянки на підставі вищенаведеного рішення сільської ради, не є обґрунтованими.

Підстав для скасування рішення суду з мотивів, наведених в апеляційній скарзі, колегія суддів, не вбачає.

Керуючись ст. ст.307 ч. 1 п.1; 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Зборівського районного суду від 31 січня 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.