ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

 

                                                                               

У Х В А Л А

 

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

                                                       

 

   21 вересня 2006 року                                                                                            м. Київ

 

 

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого: Шипуліної Т.М.,

суддів: Карася О.В., Костенка М.І., Сергейчука О.А., Усенко Є.А.,

при секретарі: Бойченко Ю.П.

 

розглянула в судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому на рішення Господарського суду Хмельницької області від 27 травня 2005 року та ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 10 листопада 2005 року по справі № 6/713 за позовом Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому до Приватного підприємця ОСОБА_1 про звернення стягнення на активи в сумі 2880 грн. та зустрічним позовом Приватного підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

 

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія:

 

В С Т А Н О В И Л А :

 

У січні 2005 року ДПІ у м.Хмельницькому звернулася з позовом до підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафних санкцій в сумі 2880 грн., застосованих згідно податкового повідомлення-рішення ДПІ у м.Хмельницькому за порушення Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», шляхом звернення стягнення на активи у відповідності зі ст.3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

 

Приватний підприємець ОСОБА_1 подала зустрічний позов про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення НОМЕР_1.

 

Позовні вимоги за зустрічним позовом підприємець мотивувала тим, що перебуваючи платником єдиного податку, має право на здійснення торгівельної діяльності без отримання торгового патенту та без застосування реєстратора розрахункових операцій відповідно до Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктами малого підприємництва».

 

При цьому вказувала, що ДПІ у м. Хмельницькому в порушення Указу Президента

України №817/98 від 23.07.1998 року «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької

діяльності» здійснено позапланову перевірку, а прийняття податкового повідомлення-рішення Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не передбачено.

 

Крім того, нарахування податкового зобов'язання у вигляді штрафу в сумі 85 грн. за порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не передбачено законодавством.

 

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 27 травня 2005 року, позовні вимоги ДПІ у м. Хмельницькому до підприємця ОСОБА_1 про звернення стягнення на активи податкового боргу в розмірі 2880грн. задоволено частково, звернуто стягнення податкового боргу в розмірі 464,40 грн. на активи підприємця ОСОБА_1 на користь ДПІ у м. Хмельницькому. В решті позову відмовлено.

 

Зустрічний позов підприємця ОСОБА_1 до ДПІ у м. Хмельницькому про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення НОМЕР_1. задоволено частково, визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Хмельницькому НОМЕР_1. в частині застосування штрафних санкцій за порушення в сфері патентування деяких видів підприємницької діяльності на суму 2415,60 грн. В решті позову відмовлено.

 

Ухвалою Житомирського апеляційного господарського суду від 10 листопада 2005 року, рішення суду першої інстанції залишено без змін, доповнено частину 6 резолютивної частини рішення реченням наступного змісту: Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у М.Хмельницькому НОМЕР_1 в частині визначення фінансових санкцій в розмірі 85,00 грн. сумою податкового зобов'язання.

 

Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями, ДПІ у м. Хмельницькому 09 грудня 2005 року звернулися до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою.

 

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19 квітня 2006 року касаційна скарга була прийнята до провадження суду, по ній відкрито касаційне провадження.

 

В касаційній скарзі ДПІ у м. Хмельницькому просить скасувати рішення судів та постановити нове - про задоволення їх позовних вимог до ПП ОСОБА_1 про звернення стягнення на активи в сумі 2880 грн., в задоволені зустрічного позову ПП ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення - відмовити з підстав порушення судами норм матеріального та процесуального права. Зокрема, на думку ДПІ у м. Хмельницькому, висновки суду суперечать вимогам ст.ст. 86, 206 КАС України, оскільки суд не врахував та не надав належної оцінки доказу, наданому позивачем в обґрунтування періоду реалізації алкогольних напоїв за порушення вимог Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».

 

Касаційна скарга ДПІ у м. Хмельницькому підлягає залишенню без задоволення, а судові рішення - без змін з огляду на наступне.

 

Судом правильно встановлено, що податковою інспекцією було проведено перевірку щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу при здійсненні торгівельної діяльності підприємцем ОСОБА_1 в магазині «Олімп», під час якої був встановлений факт торгівлі алкогольними напоями за відсутності торгового патенту та факт проведення розрахункової операції через РРО без використання режиму попереднього програмування, чим порушено вимоги ст.1, ст.3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» та п.11 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

 

В обґрунтування періоду реалізації алкогольних напоїв з порушенням норм зазначених Законів представником ДПІ у м. Хмельницькому подано письмове пояснення продавця магазину ОСОБА_2 з якого вбачається, що продаж алкогольних напоїв в магазині «Олімп» здійснювався з 03.01.2003р. по 26.09.2003р.

 

За результатами перевірки ДПІ у М.Хмельницькому прийнято податкове повідомлення-рішення НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій в розмірі 85,00 грн. відповідно до п.6 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та в розмірі 2880,00грн. (подвійний розмір вартості патенту за 9 міс.) відповідно до ст.8 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», всього на суму 2965,00 грн.

 

У зв'язку з несплатою відповідачем заборгованості по сплаті штрафних санкцій, що підтверджується випискою з картки особового рахунку платника податків, податковим органом відповідно до п. 6.2 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» надіслані відповідачу податкові вимоги - перша НОМЕР_2 та друга НОМЕР_3. На виконання вимог пп.7.2.1 ст.7 вказаного Закону ДПІ у м. Хмельницькому прийнято рішення НОМЕР_4 про стягнення коштів та продаж інших активів відповідача в рахунок погашення його податкового боргу.

 

Постановляючи судове рішення про часткове задоволення позовних вимог ДПІ у м. Хмельницькому та часткове задоволення зустрічних позовних вимог підприємця ОСОБА_1, суди правильно виходили з обставин справи та положень Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», Указу Президента України «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності» та інших підзаконних нормативно-правових актів.

 

Так, згідно із Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», зокрема ст. 15, контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари, інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби шляхом проведення планових або позапланових перевірок. Указ Президента України «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності» стосується лише перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності і не поширюється на перевірки додержання вимог Законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».

 

Визначення податковим органом штрафних санкцій на підставі Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» як податкового зобов'язання підприємця суперечить пункту 1.2 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», статтям 14, 15 Закону України «Про систему оподаткування».

 

Приписи Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої Наказом ДПА України №110 від 17.03.2001 року не можуть розширювати коло правовідносин, на які поширюється Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

 

Крім того, судами правильно встановлено, що протягом 45 днів, а не 9 місяців, підприємець ОСОБА_1 здійснювала торгівлю алкогольними напоями при відсутності торгового патенту, а тому штрафні санкції за це вид порушень повинні становити 464 грн. 40 коп.

 

Враховуючи наведене, суди першої та апеляційної інстанцій прийшли до обґрунтованого висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог за зустрічним позовом, та про визнання недійсним оспорюваного податкового повідомлення-рішення в частині застосування штрафної санкції за порушення вимог Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» на суму 2415,60грн. та в частині визначення штрафних санкцій в сумі 85,00 грн. за проведення розрахункової операції через РРО без використання режиму попереднього програмування сумою податкового зобов'язання.

 

Доводи касаційної скарги не підтверджуються встановленими по справі обставинами та висновків суду не спростовують.

 

Відповідно до ч.1ст.224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень та вчиненні процесуальних дій.

 

Керуючись ст.ст.210, 220, 221, ст. 224,  231 та ч.5 ст.254  КАС України, колегія -

 

У Х В А Л И Л А:

 

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому залишити без задоволення, на рішення Господарського суду Хмельницької області від 27 травня 2005 року з врахуванням внесених змін та ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 10 листопада 2005 року - залишити без змін.

        

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

 

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня  відкриття таких обставин.

 

           

 

Головуючий:	_______________________	Шипуліна Т.М.
Судді:	_______________________	Карась О.В.
	_______________________	Костенко М.І.
	_______________________	Сергейчук О.А.
	_______________________	Усенко Є.А.