ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2015 року Справа № 902/1188/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Удовиченка О.С.,

суддів:Міщенка П.К., Поліщука В.Ю.

розглянувши касаційну скаргу на постанову на ухвалу та на ухвалу Приватного підприємства "Агро-Тера" Рівненського апеляційного господарського суду від 18.11.2014 року господарського суду Вінницької області від 07.10.2014 року (якою визнано додаткові вимоги ПАТ "Піреус Банк МКБ") господарського суду Вінницької області від 07.10.2014 року (якою визнано вимоги Вінницької ОДПІ)

у справі№ 902/1188/13

господарського суду за заявою Вінницької області Публічного акціонерного товариства "Піреус Банк МКБ"

доПриватного підприємства "Агро-Тера"

провизнання банкрутом

Представники сторін у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 07.10.2014 року у справі № 902/1188/13 (Суддя - Стефанів Т.В.), серед іншого, заяву ПАТ "Піреус Банк МКБ" про визнання додаткових вимог та включення до реєстру кредиторів боржника у справі № 902/1188/13 задоволено частково. Визнано додаткові вимоги ПАТ "Піреус Банк МКБ" до ПП "Агро-тера" у справі №902/1188/13 у розмірі 4422357,96 грн., з яких: 4353616,42 грн. - проценти по кредиту - четверта черга задоволення вимог кредиторів; 68741,54 грн. - пеня - шоста черга задоволення вимог кредиторів. Відмовлено у визнанні додаткових вимог ПАТ "Піреус Банк МКБ" до ПП "Агро-тера" у справі № 902/1188/13 в сумі 460199,23 грн.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 07.10.2014 року у справі № 902/1188/13 (Суддя - Стефанів Т.В.), серед іншого, заяву Вінницької ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області про визнання вимог та включення до реєстру кредиторів боржника по справі № 902/1188/13 задоволено. Визнано кредиторські вимоги Вінницької об'єднаної Державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Вінницькій області до ПП "Агро-тера" у справі № 902/1188/13 у розмірі 3118256,55 грн., з яких: 2123530,33 грн. - основний платіж, третя черга задоволення вимог кредиторів, 993680,88 грн. - штрафна санкція - шоста черга задоволення вимог кредиторів та 1045,34 грн. - пеня - шоста черга задоволення вимог кредиторів.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 18.11.2014 року (головуючий суддя - Огороднік К.М., судді: Тимошенко О.М., Коломис В.В.) апеляційну скаргу Приватного підприємства "Агро-тера" залишено без задоволення, а ухвали господарського суду Вінницької області від 07.10.2014 року у справі № 902/1188/13 - без змін.

Не погоджуючись із наведеними судовими актами, боржник звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвали господарського суду Вінницької області від 07.10.2013 року якими визнано додаткові вимоги ПАТ "Піреус Банк МКБ" та вимоги Вінницької ОДПІ, постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 18.11.2014 року, посилаючись на порушення та невірне застосування судами ст. 257, 258 ЦК України ст. 33 ГПК України.

Зокрема, заявником скарги зазначено, що судом першої інстанції, із яким погодився апеляційний господарський суд, безпідставно, визнано та включено до реєстру вимог кредиторів боржника додаткові вимоги ПАТ "Піреус Банк МКБ" та вимоги Вінницької ОДПІ, оскільки, сплив строк позовної давності в межах якого наведені кредитори мали звернутись із своїми кредиторськими вимогами.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, дійшла до висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

Під час розгляду справи попередніми судовими інстанціями встановлено наступні її обставини.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 08.10.2013 року порушено провадження у справі про банкрутство приватного підприємства "Агро-тера" (далі - ПП "Агро-тера"); визнано вимоги ПАТ "Піреус Банк МКБ" в сумі 8380470,65 грн.; введено процедуру розпорядження майном боржника на 115 календарних днів, до 31.01.2014 року, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Кузіва О.І., якого зобов'язано до 27.11.2013 року подати до господарського суду відомості про результати розгляду вимог кредиторів, реєстр вимог кредиторів, попереднє засідання призначено на 17.12.2013 року.

14.11.2013 року до господарського суду Вінницької області надійшла заява Вінницької об'єднаної Державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Вінницькій області (далі - Вінницька ОДПІ) про визнання кредитором у справі № 902/1188/13 про банкрутство ПП "Агро-тера" із загальною сумою вимог 3 118 256,55 грн.

Так, постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 12.01.2012 року у справі № 2а/0270/108/12 визнано грошові вимоги Вінницького відділення Вінницької ОДПІ до ПП "Агро-Тера" в сумі 3 107 921,34 грн. з яких: 2121462,04 грн. - основний платіж; 985971,08 грн. - штрафні санкції; 488,22 грн. - пеня за несвоєчасну сплату.

30.01.2012 року відповідно до поданої платником (боржником) декларації відбулось нарахування 14249,00 грн.; 09.02.2012 року на платника накладено штрафні санкції за несвоєчасну сплату у розмірі 3 000,00 грн.; 09.02.2012 року на платника накладено штрафні санкції за несвоєчасну сплату у розмірі 1 000,00 грн.; 17.02.2012 року на платника накладено штрафні санкції за несвоєчасну сплату у розмірі 2 900,00 грн.; 28.04.2012 року на платника накладено штрафні санкції за несвоєчасну сплату у розмірі 307,20 грн.; 17.06.2012 року на платника накладено штрафні санкції за несвоєчасну сплату у розмірі 151,00 грн.; 02.11.2012 року на платника накладено штрафні санкції за несвоєчасну сплату у розмірі 220,80 грн. та 02.11.2012 року на платника накладено штрафні санкції за несвоєчасну сплату у розмірі 130,80 грн.

В результаті проведених нарахувань та сплати, а також зарахувань від'ємного значення об'єкту оподаткування по деклараціях, по КОР платника відбулось збільшення суми штрафних санкцій на суму 7709,8 грн. (3000,0+1000,0+2900,0+307,2+151,0+220,8+130,8), та зменшення суми заборгованості по податкових зобов'язаннях (основному платежу) на суму 4300,0 грн. Сума заборгованості по даному платежу окрім пені збільшилась на 3409,8 грн. (21958,8 - 18549,0). В результаті проведеної платником несвоєчасної сплати податкового зобов'язання та зарахування від'ємних значень зобов'язання по деклараціях в рахунок зменшення податкового боргу, платнику було нараховано пеню по КОР в сумі 557,12 грн.

По податку на прибуток підприємством задекларовано суму 6 254,00 грн., яка відобразилась по КОР платника 19.02.2012 року та відповідно збільшила суму податкового боргу платника.

Також, сума заборгованості збільшилась і на 114,29 грн. по земельному податку в результаті нарахувань чергової частки платежу відповідно до поданої платником декларації.

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції із яким погодився апеляційний господарський суд, дійшов до висновку про те, що заборгованість ПП "Агро-Тера" збільшилась з моменту винесення рішення Вінницьким окружним адміністративним судом про стягнення заборгованості на суму 10 335,21 грн. (6254,00 грн. прибуток +114,29 грн. земельний податок +557,12 грн. пеня ПДВ + 3409,80 грн. основний платіж по ПДВ), відтак заборгованість ПП "Агро-Тера" зі сплати податкового боргу у розмірі 3 118 256,55 грн. Вінницькою ОДПІ заявлена правомірно та без порушення строків позовної давності.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується із такими висновками судів попередніх інстанцій та відхиляє доводи боржника про те, що вимоги Вінницької ОДПІ не підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів внаслідок спливу позовної давності, з огляду на таке.

Згідно зі ст.41 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно із частинами 1 ст. 2 Закону про банкрутство (у редакції Закону України від 22.12.2011 року N 4212-VI) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Статтею 257 Цивільного кодексу України передбачена загальна позовна давність, яка встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно п. п. 56.1, 56.2 ст. 56 Податкового кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Заявник касаційної скарги вважає, що суми грошового зобов'язання зазначені в податкових повідомленнях рішеннях від 06.04.2010 року №0000013500/0 з податку на додану вартість 1 610 712 грн., № 0000023500/0 з податку на прибуток 1 495 070, 50 грн. заявлені поза межами строку позовної давності.

Проте, як встановлено попередніми судовими інстанціями, наведені податкові повідомлення-рішення №0000013500/0, №0000023500/0 оскаржені боржником в судовому порядку та в силу приписів п.п. 56.17.5 п. 56.17 ст. 56 Податкового Кодексу України узгоджені лише 21.07.2011 року, згідно рішення Вищого Адміністративного суду України №К/9991/19584/11 у справі за адміністративним позовом ПП "Агро-Тера" до Вінницької МДПІ про скасування податкових повідомлень - рішень.

Виходячи з наведеного Вінницькою ОДПІ області не пропущено строків щодо звернення до суду з кредиторським вимогами в сумі 3 107 921, 34 грн. Щодо решти заявлених вимог, то строк позовної давності також не сплив, що правомірно встановлено у оскаржуваних рішеннях.

З приводу визнання та включення до реєстру вимог кредиторів боржника додаткових кредиторських вимог ПАТ "Піреус Банк МКБ", судами встановлено таке.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 08.07.2010 року позовні вимоги ПАТ "Піреус Банк МКБ" задоволено, стягнуто солідарно з ПП "Агро-тера", ТзОВ "ЧФ Декада" на користь ПАТ "Піреус Банк МКБ" 3 200 000, 00 грн. основного боргу по кредиту, 950 005, 46 грн. процентів за користування кредитом, 60 869, 55 грн. пені по кредиту, 74 959, 06 грн. пені по процентах - за Договором № К/08-19 від 23.09.2008 року; 3 800 000,00 грн. основного боргу по кредиту, 1 125 945, 18 грн. процентів за користування кредитом, 388 432, 88 грн. пені по кредиту, 89 013, 88 грн. пені по процентах - за Договором № КЛ/08-20 від 23.09.2008 року.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 08.10.2013 року за заявою ПАТ "Піреус Банк МКБ" порушено провадження у справі про банкрутство приватного підприємства "Агро-тера" та визнано вимоги ПАТ "Піреус Банк МКБ" в сумі 8 380 470, 65 грн.; введено процедуру розпорядження майном боржника.

09.12.2013 року до господарського суду Вінницької області надійшла заява ініціюючого кредитора ПАТ "Піреус Банк МКБ" про додаткові грошові вимоги до боржника, з урахуванням заяви про їх уточнення від 07.10.2014 року, у сумі 4 808 712, 31 грн. нарахованих та несплачених відсотків за користування кредитом за період з 17.06.2010 року по 23.09.2013 року та загальним розміром неустойки (пені) у розмірі 73 844, 88 грн.

23.09.2008 року між ПАТ "Піреус Банк МКБ" та ПП "Агро-тера" укладений кредитний договір №К/08-19 (Договір 1). 03.09.2008 року між ПАТ "Піреус Банк МКБ" та ПП "Агро-тера" укладений кредитний договір № КЛ/08-20 (Договір 2).

Згідно зі ст. ст. 525, 526, 527 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до п. п. 6.2. - 6.3, п. 11.2., Договору передбачено, Банк має право що у разі недотримання Позичальником умов Договору 1 та/або іпотечного договору вимагати дострокового його розірвання, повернення одержаного кредиту, сплати нарахованих процентів за користування ним, відшкодування збитків, заподіяних Банку внаслідок невиконання або неналежного виконання Позичальником умов Договору 1, а у разі невиконання Позичальником цих вимог звернути стягнення на предмет іпотеки згідно з Іпотечним договором що укладений в забезпечення виконання Позичальником зобов'язань за Договором 1; у разі недотримання Позичальником умов Договору 1, а також у разі погіршення фінансового стану Позичальника, вимагати дострокового повернення кредиту, сплати нарахованих процентів за користування ним, відшкодування збитків, заподіяних Банку внаслідок невиконання або неналежного виконання Позичальником умов Договору 1, а у разі невиконання Позичальником цих вимог звернути стягнення на предмет іпотеки, що виступає забезпеченням виконання Договору 1; у разі порушення Позичальником, протягом дії Договору 1, будь-яких зобов'язань за Договором 1 та будь-яких зобов'язань за Договорами іпотеки, Банк має право на дострокове повернення суми кредиту, а також всіх інших платежів за Договором 1. У разі відсутності коштів Банк має право звернути стягнення на Предмет іпотеки у відповідності до іпотечного договору .

За користування кредитними грошовими коштами по Договору 1 та Договору 2 боржнику нараховані проценти в сумі 4 808 712, 31 грн. за період з 17.06.2010 року по 23.09.2013 року, які у встановленому Договорами порядку не були сплачені. Крім відсотків за користування кредитом заявником заявлено вимогу про стягнення відповідно до законодавства та умов Договору 1 та Договору 2 пені за кредитом у розмірі 73 844, 88 грн.

Відповідно до п. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України - пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п.2 ст. 551 Цивільного кодексу України - якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 8.2. Договору передбачено, що за несвоєчасне перерахування коштів (повністю або частково), а також за будь-яке інше порушення будь-якою Стороною своїх зобов'язань по цьому Договору, винна Сторона сплачує потерпілій пеню за кожний день порушення виходячи з розміру подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент такої сплати.

Врахувавши наведене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає правомірним нарахування кредитором за користування кредитними грошовими коштами по Договору 1 та Договору 2 процентів у сумі 4 808 712,31 грн. за період з 17.06.2010 року по 23.09.2013 року, які у встановленому Договорами порядку не були сплачені, а тому підлягають задоволенню відповідно до ст.ст. 525, 526, 527 ЦК України.

Правомірним також є висновок місцевого господарського суду, підтриманий апеляційним господарським судом, щодо стягнення відповідно до законодавства та умов Договору 1 та Договору 2 пені за кредитом у розмірі 73844,88 грн., згідно зі ст.ст. 549, 551 Цивільного кодексу України.

Водночас, представником боржника та розпорядником майна частково не визнано грошові вимоги ПАТ "Піреус Банк МКБ", у зв'язку з пропуском строку позовної давності. ПАТ "Піреус Банк МКБ" погодився із запереченнями боржника та розпорядника майна.

Врахувавши приписи ст.ст. 256, 257, 261 ЦК України та те, що боржником заявлено про застосування строків позовної давності, суд першої інстанції до даних зобов'язань застосував строк позовної давності та відмовив в частині кредиторських вимог ПАТ "Піреус Банк МКБ" у сумі 460 199,23 грн.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується із висновками попередніх судових інстанцій щодо визнання та включення до реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство ПП "Агро-Тера" грошових вимог ПАТ "Піреус Банк МКБ".

Поряд з цим, зважаючи на межі перегляду справи в касаційній інстанції, передбачені ст. ст. 1115, 1117 ГПК України, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне відзначити, що боржник у касаційній скарзі порушує питання, які стосуються оцінки доказів. Проте, оцінка доказів, на підставі яких судова інстанція дійшла до висновку про встановлення тих чи інших обставин справи, в силу приписів ст. 43 ГПК України, здійснюється за внутрішнім переконанням суду, і їх переоцінка не віднесена до компетенції касаційної інстанції.

З урахуванням встановлених ст. ст. 1115, 1117 ГПК України меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що під час розгляду справи апеляційним та місцевим господарськими судами її фактичні обставини були встановлені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки господарських судів попередніх інстанцій відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка, доводи скаржника не спростовують обґрунтованості висновків господарських судів попередніх інстанцій, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Агро-Тера" залишити без задоволення.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 18.11.2014 року, ухвалу господарського суду Вінницької області господарського суду Вінницької області від 07.10.2014 року (якою визнано додаткові вимоги ПАТ "Піреус Банк МКБ") та ухвалу господарського суду Вінницької області від 07.10.2014 року (якою визнано вимоги Вінницької ОДПІ) у справі №902/1188/13 залишити без змін.

Головуючий: О.С. Удовиченко

Судді: П. К. Міщенко

В.Ю. Поліщук