УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2015 р.Справа № 818/3678/14

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: П'янової Я.В.

Суддів: Зеленського В.В. , Чалого І.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 12.01.2015р. по справі № 818/3678/14

за позовом Державного підприємства "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон"

до Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Державне підприємство "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" (далі - позивач), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області (далі - відповідач), в якому просив:

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.12.2014р. № 0000572311 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 661 216, 00 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції (штрафу) в розмірі 330 608, 00 грн.;

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.12.2014р. № 0000582311, яким визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 69 104, 00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкцій у розмірі 34 552, 00 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 12.01.2015 р. адміністративний позов Державного підприємства "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" - задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області від 04.12.2014 № 0000572311 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 661 216, 00 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції (штрафу) в розмірі 330 608, 00 грн.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області від 04.12.2014 № 0000582311, яким визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 69 104, 00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкцій у розмірі 34 552, 00 грн.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Державного підприємства "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" (41615, Сумська область, м. Конотоп, пр. Миру, 2, код ЄДРПОУ 38486783) судовий збір у розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Не погодившись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог позивача, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, судом неповно з'ясовані обставини справи, що призвело до неправильного її вирішення.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу відповідно до ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом першої інстанції встановлено, що з 24.10.2014 р. по 06.11.2014 р. відповідачем проведено документальну невиїзну позапланову перевірку ДП "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" з питань достовірності визначення показників декларацій з податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками.

За результатами вказаної перевірки складено акт від 13.11.2014 р. № 345/22-02/12602750 (а.с. 20-88, т. 1), в якому зафіксовані порушення позивачем п.198.1, п.198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість на суму 661 216 грн. та до заниження податку на додану вартість в сумі 69 104 грн.

На підставі висновків акту перевірки Конотопською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.12.2014 р. № 0000572311 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 661 216, 00 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції (штрафу) в розмірі 330 608, 00 грн. (а.с. 16, т. 1), та податкове повідомлення-рішення від 04.12.2014 р. № 0000582311, яким визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 69 104, 00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкцій у розмірі 34 552, 00 грн. (а.с. 18, т. 1).

Не погодившись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення Конотопської ОДПІ не відповідають ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, в зв'язку з чим адміністративний позов ДП "Авіакон" підлягає задоволенню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до п.п. 14.1.181. п. 14.1. ст. 4 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1. ст. 198 Податкового кодексу передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, відповідно до п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, в якій зазначаються в окремих рядках певні обов'язкові реквізити.

Відповідно до пункту 201.4. ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу). У разі, якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

З огляду на викладені норми Податкового кодексу України можна дійти висновку про існування декількох підстав для формування податкового кредиту, а саме: наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, а також фактичне виконання господарської операції, за наслідками якої у платника ПДВ виникає право на податковий кредит.

Підставою для зменшення бюджетного відшкодування та збільшення грошового зобов'язання по ПДВ стало те, що ДП "Авіакон" до складу податкового кредиту відповідних періодів було включено ПДВ в сумі 730 320 грн. від здійснення операцій з придбання товарів у ТОВ "УНК "Капітал", ПП "Будстиль-ЛТД", ТОВ "Авіатехкомплект", TOB "HTЛ Гостомель", ТОВ "Компанія "Гранд Лада", ТОВ "Укртехснаб", ТОВ "Укрпостач", по яким встановлено відсутність об'єктів оподаткування.

В свою чергу, судом першої інстанції встановлено та підтверджено при розгляді апеляційної скарги, що 17.07.2012 р. між позивачем та ТОВ "УНК Капітал" укладено договір поставки № КД-72/214-12 (а.с. 149-152, т. 1), відповідно до якого позивач придбав у ТОВ "УНК Капітал" нафтопродукти.

На підтвердження реальності виконання умов договору позивачем надано видаткові накладні: від 01.08.2012 № РН-0000180 на суму 650415,74 грн., від 02.08.2012 № РН-0000181 на суму 360 999,90 грн. та від 04.08.2012 № РН-0000182 на суму 310777,00 грн. (а.с. 155, 157, 159, т. 1); податкові накладні: від 01.08.2012 № 1 на суму 650415,74 грн., від 02.08.2012 № 2 на суму 360999,90 грн. та від 04.08.2012 № 4 на суму 310777,00 грн. (а.с. 161, 162, 163, т. 1).

Транспортування товару здійснювалось перевізниками ПП Кухарський та ПП "Меридіан", про що свідчать товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів: від 01.08.2012 № 010812, від 02.08.2012 № 020812, від 04.08.2012 № 040812 (а.с. 156, 158, 160, т. 1).

Оплата товару здійснювалась шляхом безготівкового розрахунку, що підтверджується платіжними дорученнями: № 2195 від 02.08.2012 на суму 678371,85 грн. та № 2301 від 08.08.2012 на суму 643820,79 грн. (а.с. 164, 165, т. 1).

Згідно договору від 22.04.2009 р. № 22/04/168-09 (а.с.166-167, т. 1) та додаткової угоди до даного договору від 27.08.2012 р. № 38 (а.с. 168, т. 1) позивач отримав від ПП "Будстиль-ЛТД" роботи по поточному ремонту складського приміщення, що підтверджується: розрахунком договірної ціни (а.с.169-170, т. 1), локальним кошторисом на поточний ремонт складського приміщення (а.с. 171-172, т. 1), відомістю ресурсів до локального кошторису (а.с. 173-174, т. 1), довідкою про вартість виконаних будівельних робіт (форма № КБ-3) (а.с. 175, т. 1) та актом приймання виконаних будівельних робіт за січень 2013 року (форма № КБ-2в) (а.с. 176-177, т. 1).

ПП "Будстиль-ЛТД", як платник ПДВ, видав позивачу податкову накладну від 14.01.2013 № 3 (а.с. 178, т. 1).

Оплата за виконані роботи була здійснена платіжним дорученням від 22 січня 2013 року № 199 (а.с. 179, т. 1).

Згідно договору поставки від 06.08.2012 р. № 244-12 (а.с. 180-183, т. 1) позивач отримав від ТОВ "Авіатехкомплект" авіакомплектуючі, що підтверджується видатковими накладними та транспортними документами: від 04.02.2013 № 16 на суму 33270,00 грн., в т. ч. ПДВ 5545,00 грн., перевізник ПП "Нічний експрес", вантажна декларація від 04.02.2013 № 6520144; від 07.02.2013 № 20 на суму 11940,00 грн., ПДВ - 1990,00 грн., перевезення здійснене автотранспортом ДП "АВІАКОН", подорожній лист від 08.02.2013 № 575; від 07.02.13 № 21 на суму 3276,00 грн., ПДВ - 546,00 грн., перевезення здійснене автотранспортом ДП "АВІАКОН", подорожній лист від 08.02.2013 № 575; від 06.03.2013 № 26 на суму 29100,00 грн., перевізник ПП Нова пошта, товарно-транспортна накладна від 07.03.2013 № 59000006283309; від 06.03.2013 № 27 на суму 115,20 грн., ПДВ - 19,20 грн., перевізник ПП Нова пошта, товарно-транспортна накладна від 07.03.2013 № 59000006283309; від 18.03.2013 № 28 на суму 49644,00 грн., ПДВ - 8274,00 грн., перевізник ПП Нова пошта, товарно-транспортна накладна від 19.03.2013 №59000007392922; від 18.03.2013 № 29 на суму 21276,00 грн., ПДВ - 3546,00 грн., перевізник ПП Нова пошта, товарно-транспортна накладна від 19.03.2013 № 59000007392922; від 25.03.2013 №30 на суму 36618,00 грн., ПДВ - 6103,00 грн., перевізник ПП "Нічний експрес", вантажна декларація від 28.03.2013 № 6558834; від 25.03.2013 № 31 на суму 31050,00 грн., ПДВ - 5175,00 грн., перевізник ПП "Нічний експрес", вантажна декларація від 28.03.2013 № 6558834; від 25.03.2013 № 32 на суму 25334 ,46 грн., ПДВ - 4 222, 41 грн., перевізник ПП "Нічний експрес", вантажна декларація від 28.03.2013 № 6558834; від 25.03.2013 № 33 на суму 14970,00 грн., ПДВ - 2495,00 грн., перевізник ПП "Нічний експрес", вантажна декларація від 28.03.2013 № 6558834; від 25.03.2013 № 34 на суму 9198,00 грн., ПДВ - 1533,00 грн., перевізник ПП "Нічний експрес", вантажна декларація від 28.03.2013 № 6558834; від 12.04.2013 № 35 на суму 28 080,00 грн., ПДВ - 4680,00 грн., перевезення здійснене автотранспортом ДП "АВІАКОН", подорожній лист від 11.04.2013 № 1664; від 12.04.2013 № 36 на суму 45 720,00 грн., ПДВ - 7620,00 грн., перевезення здійснене автотранспортом ДП АВІАКОН", подорожній лист від 11.04.2013 №1664; від 12.04.2013 № 37 на суму 24 036,00 грн., ПДВ - 4006,00 грн., перевезення здійснене автотранспортом ДП "АВІАКОН", подорожній лист від 11.04.2013 №1664; від 12.04.2013 № 38 на суму 24 732,00 грн., ПДВ - 4 122,00 грн., перевезення здійснене автотранспортом ДП "АВІАКОН", подорожній лист від 11.04.2013 №1664; від 18.04.2013 №39 на суму 1650,00 грн., ПДВ - 275,00 грн., перевізник ПП Нова пошта, товарно-транспортна накладна від 20.04.2013 №59000010746337; від 18.04.2013 № 40 на суму 39 024,00 грн., ПДВ - 6 504,00 грн., перевізник ПП Нова пошта, товарно-транспортна накладна від 20.04.2013 № 59000010746337; від 24.04.2013 № 41 на суму 11640,00 грн., ПДВ - 1940,00 грн., перевізник ПП Нова пошта, товарно-транспортна накладна від 25.04.2013 №59000011290665; від 24.04.2013 № 42 на суму 52 980,00 грн., ПДВ - 8830,00 грн., перевізник ПП Нова пошта, товарно-транспортна накладна від 25.04.2013 № 59000011290665; від 24.04.2013 № 43 на суму 52980 грн., ПДВ - 8830,00 грн., перевізник ПП Нова пошта, товарно-транспортна накладна від 25.04.2013 №59000011290665; від 24.04.2013 №44 на суму 56580,00 грн., ПДВ - 9430,00 грн., перевізник ПП Нова пошта, товарно-транспортна накладна від 25.04.2013 № 59000011290665; від 24.04.2013 № 45 на суму 8100,00 грн., ПДВ - 1350,00 грн., перевізник ПП Нова пошта, товарно-транспортна накладна від 25.04.2013 № 59000011290665; від 14.05.2013 № 47 на суму 49200,00 грн., ПДВ - 8 200,00 грн., перевізник ПП Нова пошта, товарно-транспортна накладна від 15.05.2013 № 59000012787893; від 14.05.2013 № 48 на суму 49200,00 грн., ПДВ - 8 200,00 грн., перевізник ПП Нова пошта, товарно-транспортна накладна від 15.05.2013 № 59000012787893; від 14.05.2013 №49 на суму 24600,00 грн., ПДВ - 4 100,00 грн., перевізник ПП Нова пошта, товарно-транспортна накладна від 15.05.2013 № 59000012787893; від 30.05.2013 №54 на суму 24600,00 грн., ПДВ - 4100,00 грн., перевізник ПП Нова пошта, товарно-транспортна накладна від 30.05.2013 №59000014495146 (а.с. 198-234, т. 1).

ТОВ "Авіатехкомплект", як платник податку на додану вартість, видав позивачу податкові накладні: від 26.02.2013 № 18 на суму 49 356,00 грн., ПДВ 8226,00 грн.; від 26.02.2013 № 19 на суму 24 036,00 грн., ПДВ 4 006,00 грн.; від 18.03.2013 № 22 на суму 49644,00 грн., ПДВ 8274,00 грн., від 19.03.2013 № 23 на суму 36618,00 грн., ПДВ 6103,00 грн., від 19.03.2013 № 24 на суму 31050,00 грн., ПДВ 5175,00 грн., від 19.03.2013 № 25 на суму 45720,00 грн., ПДВ 7620,00 грн., від 19.03.2013 №26 на суму 39024,00 грн., ПДВ 6504,00 грн., від 25.03.2013 № 27 на суму 25334,46 грн., ПДВ 4222,41 грн., від 25.03.2013 № 28 на суму 14970,00 грн., ПДВ 2495,00 грн., від 25.03.2013 № 29 на суму 10470,00 грн., ПДВ 1745,00 грн., від 03.04.2013 № 30 на суму 24732,00 грн., ПДВ 4122,00 грн., від 16.04.2013 № 31 на суму 52980,00 грн., ПДВ 8830,00 грн., від 16.04.2013 №32 на суму 49200,00 грн., ПДВ 8200,00 грн., від 17.04.2013 №33 на суму 52980,00 грн., ПДВ 8830,00 грн., від 17.04.2013 № 34 на суму 56580,00 грн., ПДВ 9430,00 грн., від 18.04.2013 № 35 на суму 1650,00 грн., ПДВ 275,00 грн., від 22.04.2013 №36 на суму 49200,00 грн., ПДВ 8200,00 грн., від 22.04.2013 № 37 на суму 49200,00 грн., ПДВ 8200,00 грн., від 24.04.2013 № 38 на суму 8100,00 грн., ПДВ 1350,00 грн. (а.с. 235-250, т. 1, а.с. 1-3, т. 2).

Оплата товару підтверджується платіжними дорученнями: № 558 від 26.02.2013, № 779 від 19.03.2013, № 780 від 19.03.2013, № 788 від 19.03.2013, № 837 від 25.03.2013, № 955 від 03.04.2013, № 1124 від 16.04.2013, № 1135 від 17.04.2013, № 1188 від 22.04.2013, № 1307 від 30.04.2013 (а.с. 4-13, т. 2).

Згідно договору поставки від 12.02.2013 р. № 02/12/66-13 (а.с. 14-18, т. 2), Додатку 1 до даного договору та Додаткової угоди №1 до договору позивач отримав від ТОВ "НТЛ ГОСТОМЕЛЬ" паливні баки, що підтверджується видатковими накладними від 04.06.13 №13, від 26.06.2013 №14 (а.с. 23, 25, т. 2) та подорожніми листами від 06.06.2013 № 2594, від 26.07.2013 № 2932 (а.с. 24, 26, т. 2).

TOB "НТЛ ГОСТОМЕЛЬ" видало позивачу податкові накладні: від 04.06.2013 № 2 на суму 570 000,00 грн., ПДВ 95 000,00 грн.; від 20.06.2013 № 4 на суму 400 000,00 грн., ПДВ 66 666,67 грн.; від 25.06.2013 № 5 на суму 170 000,00 грн., ПДВ 28 333,33 грн.; від 26.06.2013 № 3 на суму 1 140 000,00 грн., ПДВ 190 000,00 грн. (а.с. 27-31, т. 2).

Оплата товару підтверджується платіжними дорученнями: № 1655 від 03.06.2013 - 570 000,00 грн.; № 1771 від 12.06.2013 -570 000,00 грн.; № 1871 від 20.06.2013 - 200 000,00 грн.; № 1872 від 20.06.2013 - 200 000,00 грн.; № 1902 від 25.06.2013 - 170 000,00 грн.; № 2035 від 03.07.2013- 570 000,00 грн. (а.с. 32-36, т. 2).

Згідно договору поставки від 01.11.2012 р. № П011106/470-12 (а.с. 37-43, т. 2), Додатку 1 до даного договору (а.с. 44, т. 2) та специфікації № 6 (а.с. 45, т. 2) позивач отримав від ТОВ "КОМПАНІЯ "ГРАНД ЛАДА" товар, а саме анод КД0 та свинець листовий, що підтверджується видатковими накладними від 03.10.2013 № РН-0001088 на суму 19500,00 грн., в т. ч. ПДВ 3250,00 грн., від 03.10.2013 № РН-0001089 на суму 6600,00 грн., в т. ч. ПДВ 1100,00грн., від 17.10.2013 № РН-0001143 на суму 19500,00 грн., в т.ч. ПДВ 3250,00 грн. (а.с. 46, 47, 49 т. 2).

Перевезення товару здійснювалось перевізником ПП "Нічний експрес", що підтверджується вантажними деклараціями: від 04.10.2013 № 9252758, від 19.10.2013 № 9295512 (а.с. 48, зворотній бік а.с. 49, т. 2).

ТОВ "КОМПАНІЯ "ГРАНД ЛАДА" видало позивачу податкові накладні: від 02.10.2013 № 14 на суму 19500,00 грн., ПДВ 3250,00 грн.; від 02.10.2013 № 15 на суму 6600,00 грн., ПДВ 1100,00 грн.; від 14.10.2013 №70 на суму 19500 ,00 грн., ПДВ 3250,00 грн. (а.с. 50, 51, 52, т. 2).

Оплата товару підтверджується платіжними дорученнями: № 3131 від 02.10.2013 та № 3320 від 14.10.2013 (а.с. 53, 54, т. 2).

Згідно договору поставки від 01.08.2012 р. № 335-12 (а.с. 55-58, т. 2) та специфікацій до даного договору (а.с. 59-62, т. 2) позивач отримав від ТОВ "УКРТЕХСНАБ" товар, а саме підшипники та ролики, що підтверджується видатковими накладними: від 13.01.2014 № 8 на суму 25040,16 грн., від 13.01.2014 № 8 на суму 3592,87 грн., від 20.01.2014 № 16, від 23.01.2014 № 20, від 16.01.2014 № 13, від 08.01.2014 № 7, від 22.01.2014 № 19, від 03.03.2014 № 46 (а.с. 63-70, т. 2).

Транспортування товару здійснювалось перевізником ПП "Нічний експрес" та автотранспортом постачальника, що підтверджується вантажними деклараціями: від 13.01.2014 № 2600049, від 29.01.2014 № 2600258, від 20.01.2014 № 2600127, від 25.01.2014 № 2600192, від 16.01.2014 № 2600103, від 08.01.2014 №2600004, від 22.01.2014 № 2600175 (зворотній бік а.с. 63-69, т. 2) та товарно-транспортною накладною від 03.03.2014 № Р46 (а.с. 71-72, т. 2).

ТОВ "УКРТЕХСНАБ" видало позивачу податкові накладні: від 14.01.2014 № 2 на суму 16910,40 грн., ПДВ 2818,40 грн; від 16.01.2014 № 3 на суму 52995,06 грн., ПДВ 8832,51 грн.; від 23.01.2014 № 6 на суму 4600,00 грн., ПДВ 766,80 грн. (а.с. 73-75, т. 2).

Оплата товару підтверджується наступними платіжними дорученнями: № 93 від 14.01.2014; № 263 від 30.01.2014, № 376 від 10.02.2014 (а.с. 76-78, т. 2).

Згідно договору поставки від 11.01.2013 р. № 5-13 (а.с. 79-83, т. 2), специфікацій до даного договору (а.с. 84-89, т. 2) позивач отримав від ТОВ "УКРПОСТАЧ" товар, а саме трубку фторопластову, клей, герметик, смолу, каучук, що підтверджується видатковими накладними: від 20.03.2014 №РН-0000181, від 28.03.2014 №РН-0000209, від 11.04.2014 №РН-0000240 на суму 38973,60 грн., від 11.04.2014 № РН-0000182 на суму 73291,97 грн., від 16.05.2014 № РН-0000304, від 19.05.2014 № РН-0000260 (а.с. 90-93, 95, 96 т. 2).

Перевезення товару здійснювалось перевізником ТОВ "Нова пошта" та транспортом позивача, що підтверджується транспортними накладними: від 20.03.2014 № 59998008494169; від 28.03.2014 № 59998008686301, від 16.05.2014 № 59998009742578, від 19.05.2014 № 59000058782687 (зворотній бік а.с. 90, 91, 95, 96 т. 2) та подорожнім листом від 08-12 квітня 2014 року № 1531 (а.с. 94 т. 2).

ТОВ "УКРПОСТАЧ" видав позивачу податкові накладні: від 20.03.2014 № 32, від 17.03.2014 № 24, від 17.03.2014 № 25, від 11.04.2014 № 42, від 28.03.2014 № 57, від 07.04.2014 № 25, від 11.04.2014 № 41, від 14.04.2014 № 49 (а.с. 97-104, т. 2).

Оплата товару підтверджується платіжними дорученнями: № 1312 від 14.05.2014, № 761 від 17.03.2014, № 758 від 17.03.2014, № 1020 від 14.04.2014, № 1122 від 23.04.2014, № 1094 від 23.04.2014, № 966 від 07.04.2014, № 1177 від 29.04.2014, № 1691 від 16.06.2014, № 1815 від 01.07.2014 (а.с. 105-114, т. 2).

З огляду на специфіку діяльності ДП "Конотопський авіаційний завод "Авіакон" та номенклатуру товарів, які були поставлені позивачеві ТОВ "УНК "Капітал", ТОВ "Авіатехкомплект", TOB "HTЛ Гостомель", ТОВ "Компанія "Гранд Лада", ТОВ "Укртехснаб", ТОВ "Укрпостач", є безперечним той факт, що товари, поставлені зазначеними контрагентами, позивачем придбано для використання у власній господарській діяльності.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що вказані первинні документи за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань з оплати вартості товарів та послуг за вказаними правочинами шляхом перерахування безготівкових коштів.

Таким чином, факт реальності понесення позивачем витрат у спірних правовідносинах підтверджений матеріалами справи.

Також, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити на те, що відповідачем ні під час розгляду в суді першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції не було надано доказів на підтвердження фальшивості зазначених документів, або на невідповідність відомостей, зазначених в цих первинних документах, фактичним обставинам, або на відсутність у контрагентів статусу платника ПДВ на момент вчинення та виконання правочинів, або на завищення вартості робіт чи послуг, або на несумісність зазначених в документах робіт чи послуг з власною господарською діяльністю ДП "Конотопський авіаційний завод "Авіакон". У ході перевірки відповідачем не встановлено проведення ДП "Конотопський авіаційний завод "Авіакон" збиткових операцій, невикористання у власній господарській діяльності товарів (послуг), отриманих від ТОВ "УНК "Капітал", ПП "Будстиль-ЛТД", ТОВ "Авіатехкомплект", TOB "HTЛ Гостомель", ТОВ "Компанія "Гранд Лада", ТОВ "Укртехснаб", ТОВ "Укрпостач", обізнаності щодо обставин господарювання один одного, вчинення ними узгоджених дій щодо отримання будь-якої вигоди (в тому числі і податкової).

З огляду на викладене, матеріалами справи підтверджено факт виконання позивачем та контрагентами позивача зобов'язань за спірними правочинами. Копії первинних і розрахункових документів не мають дефектів форми, змісту або походження, які в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.ст.44, 201 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Згідно з п.п. 14.1.18. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-УІ (далі за текстом - ПК України) бюджетне відшкодування це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Відповідно до п. 200.1 - п. 200.3 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.4 ст. 200 ПК України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

При цьому, згідно з п. 200.5 ст. 200 ПК України не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які: були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів); мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Виходячи із вищезазначеної норми, податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.

З матеріалів справи вбачається, що позивач виконав вимоги Податкового кодексу України, сплативши податок на додану вартість в ціні товару, придбаного у безпосереднього постачальника, який, в свою чергу, виконав вимоги п. 201.10 ст. 201 Кодексу, видавши покупцеві, яким є позивач, належним чином оформлені податкові накладні на визначену та сплачену покупцем суму податку.

Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, позивачем було повністю дотримано всіх вимог закону з реалізації права на податковий кредит та отримання суми бюджетного відшкодування. Вказані позивачем суми підтверджені наявними у матеріалах справи первинними бухгалтерськими документами. Колегія суддів також вважає за доцільне зазначити, що укладені між позивачем та його контрагентами договори не були визнані недійсними. Вищезазначене свідчить про правомірність дій позивача при заявленні свого права на бюджетне відшкодування суми надміру сплаченого ПДВ.

Відповідно до п. 200.17 ст. 200 ПК України джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи Державного бюджету України. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

Отже, заборону обмеження виплати бюджетного відшкодування визначено законодавчо.

Щодо доводів апеляційної скарги про відсутність сертифікатів відповідності щодо придбаної продукції у контрагентів, колегія суддів зазначає на таке.

Відповідно до положень статті 61 Податкового кодексу України органи ДПС здійснюють податковий контроль, який визначено як систему заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Одним із різновидів податкового контролю є перевірки.

Згідно з п.75.1 Податкового кодексу України документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно в порядку, встановленому цим Кодексом.

Положеннями п.п.75.1.2 Податкового кодексу України визначений вичерпний перелік категорій документів, що можуть бути предметом вивчення під час документальної планової перевірки та які платник податків зобов'язаний надати посадовим особам органів державної податкової служби у повному обсязі (п.85.2 ПКУ). До їх числа віднесені податкові декларації (розрахунки), фінансова, статистична та інша звітність, регістри податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків.

Поряд з цим, згідно з п.44.1 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Колегія суддів зауважує, що технічна документація на продукцію та документи про сертифікацію не можуть бути віднесені до категорії первинних та інших, визначених чинним законодавством документів, що повинні використовуватися в бухгалтерському та податковому обліку підприємства для нарахування податкових зобов'язань, тому, відповідно, платник податку не повинен забезпечувати їх зберігання протягом терміну, передбаченого п.44.3 ПКУ.

З огляду на викладене, а також враховуючи зміст та мету документальної перевірки, вказана документація не може бути предметом дослідження та контролю під час її проведення, а, отже, і підставою для відповідних висновків згідно з вимогами п.83.1, ст.83 ПКУ.

З приводу твердження суб'єкта владних повноважень в акті перевірки та в апеляційній скарзі про відсутність факту реального вчинення господарських операцій, колегія суддів зауважує на те, що дане твердження ґрунтується на висновках актів перевірок контрагентів позивача, якими встановлено відсутність у останніх об'єкту оподаткування.

Проте, необхідно зауважити на те, що належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (оскільки діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (оскільки наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст.207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (оскільки відповідно до ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Разом з тим, під час розгляду справи відповідачем не надано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочинів недійсними.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Предметом доказування у відповідній категорії спорів є реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

Колегія суддів зазначає, що в силу закону отримання податковим органом акту перевірки, довідки зустрічної звірки або акту про неможливість проведення зустрічної звірки, в яких викладені висновки про наявність ознак фіктивної господарської діяльності, відсутність факту реального вчинення господарських операцій, вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, акт перевірки контрагента або акт про неможливість проведення зустрічної звірки тощо, не має преюдиціального значення при розгляді справи судом та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджують обставини фактичної дійсності.

Крім того, зазначені відповідачем обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит з ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Адже, Податковий кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит та отримання бюджетного відшкодування ПДВ в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності їх за місцезнаходженням, так само відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу тощо. І в разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи, оскільки позивач та його контрагент є окремими суб'єктами господарювання зі статусом юридичної особи, окремими платниками податку на додану вартість, кожен з яких має свої межі юридичної відповідальності, яка є індивідуальною, виходячи з вимог ст. 61 Конституції України.

В силу ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Колегія суддів також акцентує увагу і на тому, що чинне законодавство не покладає на платника податків обов'язку перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства та його безпосередню наявність за місцезнаходженням перед тим, як відносити відповідні суми податку на додану вартість до податкового кредиту.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість висновків податкового органу щодо завищення суми бюджетного відшкодування та заниження податку на додану вартість.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, всупереч наведеним положенням, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність його рішень, що оскаржуються.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що обставини, які викладені відповідачем в акті перевірки та в апеляційній скарзі, неможливо кваліфікувати як порушення, що передбачені п.198.1, п.198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення Конотопської ОДПІ не відповідають ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, в зв'язку з чим підлягають скасуванню.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції підтверджує, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому посилання відповідача в апеляційній скарзі на порушення судом ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України є безпідставними.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 12.01.2015р. по справі № 818/3678/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя П’янова Я.В.

Судді Зеленський В.В. Чалий І.С.