ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_________________________________________________

__________________________________________________________________________________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

 "17" лютого 2009 р.                                                           Справа № 3/4376

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  Щепанської Г.А.

суддів:                                                                        Гулової А.Г.

                                                                                   Пасічник С.С.

при секретарі                                                            Жарській І.В. ,

за участю представників сторін:

від позивача: Мацегоріна А.О. - представника за довіреністю №197/10 від 26.12.2008р.,

від відповідача: Цемик Г.З. - представника за довіреністю №321 від 17.02.2009р.,

  

розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз", м.Шепетівка Хмельницької області

на рішення господарського суду Хмельницької  області

від "05" серпня 2008 р. по справі № 3/4376 (суддя Вибодовський О.Д.)

за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" , м.Київ

до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз", м.Шепетівка Хмельницької області  

про стягнення 30076,19грн.  

ВСТАНОВИВ:

  

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 05.08.2008р. у справі №3/4376 задоволено позов Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Відкритого акціонернго товариства по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз" про стягнення 30076,19грн.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 25016,41грн. інфляційних, 5059,78грн. 3% річних, 300,76грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Вважаючи, що при прийнятті рішення судом не повністю з'ясовано обставини, що мають значення для справи, та порушено норми матеріального права, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржений судовий акт та прийняти новий - про відмову у позові (а.с. 80 -84).

Мотивуючи апеляційну скаргу, відповідач зазначає, зокрема, наступне:

- розрахунок оплати за отриманий  газ проводився не за умовами п.5.1 договору,  а згідно вимог постанови КМУ від 11.01.2005р. №20, постанови КМУ від 16.01.2006р. №21, ст. 49 Закону України "Про державний бюджет України на 2006р.", ст.49 Закону України "Про державний бюджет України на 2007р.", постанови НКРЕ України від 17.01.2006р. №20 "Про алгоритм перерахування коштів;

- позивач у позовній заяві у схемі розрахунків вказує ті ж  суми проплати, що пройшли за протоколами зарахувань, але не враховує власні розпорядження і дії по зміні дати порядку оплати і нараховує неустойку використовуючи умови договору всупереч Закону;

- відповідачем у судовому засіданні 24.07.2008р. були надані всі докази того, що на відповідача не може бути покладена відповідальність за неналежне виконання  зобов'язань по договору яке сталося внаслідок дії самого позивача (кредитора);

- обставини справи свідчать, що позивач є одночасно боржником та кредитором, а тому у відповідності до ст.606 ЦК України, це є підставою для припинення зобов'язання, а отже для нарахування 3% річних та інфляційних також відсутні підстави;

- приймаючи рішення про стягнення інфляційних в сумі 25016,41грн., суд не врахував, що позивачем грубо порушено умови п.6.3 договору  щодо терміну та порядку нарахування неустойки та вимоги ст.ст. 256, 258 ЦК України.

Позивач не скористався правом подачі відзиву на апеляційну скаргу, що, у відповідності до ч.2 ст.96 ГПК України, не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

Заслухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування та  доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, між позивачем  (постачальник) та відповідачем (покупець) 31.01.2006р. укладено договір №06/06-104 на постачання природного газу (далі - договір), у відповідності до пунктів 1.1, 2.1 якого, позивач (постачальник) зобов'язався передати у власність відповідача (покупця) у 2006р. природний газ в обсязі 1372,100тис. куб.м. для нормованих втрат, а відповідач (покупець) зобов'язався прийняти та оплатити газ на умовах даного договору (а.с. 7 - 9).

Згідно п.п. 4.1, 4.2,  договору, ціна за 1000,00 куб.м. газу, без врахування вартості транспортування газу територією України становить 122,55 грн., крім того цільова надбавка до тарифу на газ (2%) становить 2,451 грн., крім того ПДВ, що визначається  згідно з чинним законодавством України. Разом до сплати за 1000 куб.м. газу - 125,001 грн., крім того ПДВ, що визначається  згідно з чинним законодавством України. Загальна сума даного договору складається  із сум вартості місячних поставок газу.

Додатковою угодою №1 від 28.02.2006р. до договору на постачання природного газу № 06/06-104 від 31.01.2006р. для нормованих втрат сторони внесли зміни до п.4.1 договору, погодивши, що ціна за 1000,00 куб.м. газу:

- отриманого за контрактами, укладеними на виконання міжнародних договорів України, - 489,60грн.;

- отриманого за контрактами не на виконання міжнародних договорів України, - 587,52грн. з врахуванням ПДВ.

Решта умов договору на постачання природного газу № 06/06-104 від 31.01.2006р.  залишено сторонами без змін.

Додаткова угода №1 набрала чинності  01.03.2006р. (а.с. 11).

Додатковою угодою №2 від 02.06.2006р. до договору на постачання природного газу № 06/06-104 від 31.01.2006р. для нормованих втрат сторони знову внесли зміни до п.4.1 договору, встановивши, що  ціна за 1000,00 куб.м. газу:

- отриманого за контрактами, укладеними на виконання міжнародних договорів України, - 546,006грн.;

- отриманого за контрактами, що не підпадають під умови міжнародних договорів України,  - 655,2072грн. з врахуванням ПДВ.

Решта умов договору на постачання природного газу № 06/06-104 від 31.01.2006р.  залишено сторонами без змін.

Додаткова угода №2 набрала чинності  01.06.2006р. (а.с.10).

Приймання-передача газу, поставленого постачальником (ДК "Газ України"  НАК "Нафтогаз України") покупцеві (ВАТ "Шепетівкагаз"), оформляється актами приймання-передачі газу в яких визначається обсяг фактично-переданого газу. Акти приймання-передчі є підставою для розрахунків (п.п. 3.3, 3.4 договору).

Позивач свої зобов'язання, які передбачені вищевказаним договором, виконав у повному обсязі,  передавши у власність відповідача протягом січня - вересня 2006р. природний газ на загальну суму 398346,25грн., що підтверджено актами приймання-передачі природного газу за січень 2006р. на суму 35801,84грн., за лютий 2006р. на суму 36322,65грн., за березень 2006р. на суму 103346,53грн., за квітень 2006р. на суму 42068,20грн., за травень 2006р. на суму 35493,26грн., за  червень 2006р. на суму 61,60грн., за липень 2006р. на суму 41054,62грн., за серпень 2006р. на суму 41742,59грн., за вересень 2006р. на суму 62455,00грн., які підписані представниками обох сторін (а.с. 12 - 20).

Згідно п.5.1. договору, розрахунки за газ Покупець здійснює грошовими коштами в національній валюті України шляхом поточного перерахування на рахунок Постачальника протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок проводиться Покупцем на підставі акту приймання-передачі газу не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки.

Відповідач розрахунки за отриманий природний газ здійснював несвоєчасно, провівши остаточне погашення заборгованості за договором 27.01.2007р., що вбачається з розрахунку боргу ВАТ "Шепетівкагаз", проведеного позивачем (а.с. 6).

За вказаних обставин  ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" звернулося до господарського суду Хмельницької області з позовною заявою від 11.06.2008р.    №31/10-6906 про стягнення з ВАТ "Шепетівкагаз" 25016,41грн. інфляційних втрат та 5059,78грн. 3% річних, разом 30076,19 грн. (а.с.2-4).

Судова колегія апеляційного господарського суду вважає за необхідне відмітити наступне:

Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До  виконання господарських   договорів   застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.1 і 6 ст.265 ГК України за   договором   поставки   одна  сторона  -  постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що, якщо у зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ВАТ "Шепетівкагаз" не виконало зобов'язання  у строк встановлений п.5.1 договору.

Слід відмітити, що виконуючи зобов'язання за договором відповідачу необхідно було керуватися не лише постановами КМУ №20 від 11.01.2005р., №21 від 16.01.2006р., ст.49 Закону України "Про державний бюджет України на 2006р.", ст.49 Закону України "Про державний бюджет України на 2007р.", постановою НКРЕ України від 17.01.2006р. №20 "Про алгоритм перерахування коштів, але й умовами договору, зокрема п.5.1, яким сторони передбачили порядок проведення розрахунків, що не суперечить зазначеним нормативним документам.

Так, у відповідності до  ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору,  та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідачем не було надано апеляційному господарському суду доказів на підтвердження вчасного виконання грошового зобов'язання, у відповідності до п.5.1 договору

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зазначених обставин справи та норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з розрахунком  суми інфляційних та річних, проведеного позивачем, та з висновком господарського суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача (боржника) за прострочення виконання грошового зобов'язання за договором за період з лютого 2006р. по лютий 2007р. 25016.41грн. інфляційних втрат та 3% річних в сумі 5059,78грн. за період з 11.02.2006р. по 27.01.2007р. (розрахунок а.с.3-4).

Посилання ж відповідача в апеляційній скарзі та у відзиві на позовну заяву на те, що позивачем грубо порушено п.6.3 договору щодо терміну і порядку нарахування і стягнення неустойки, та вимоги ст.258 ЦК України, якою встановлено спеціальну позовну давність в один рік для стягнення неустойки (штрафу, пені), не приймаються колегією суддів до уваги, з огляду на те, що вимоги позивача не стосуються стягнення саме неустойки (штрафу, пені).

Крім того, слід відмітити, що ст.625 ЦК України передбачає  спеціальну відповідальність за прострочення виконання грошового зобов'язання (3% річних, інфляційні), яка не відноситься до господарських санкцій та не ототожнюється з неустойкою (штрафом, пенею). Дана правова позиція підтримується і Вищим господарським судом України (постанова ВГСУ від 27.09.2006р. у справі № 32/45).

Отже, до порядку нарахування 3% річних та інфляційних не можуть бути застосовані положення п.6.3 договору та ст. 258 ЦК України.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що погашення заборгованості за договором частково було проведене шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, що не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за порушення грошового зобов'язання, у відповідності до ст.625 ЦК України (а.с. 6, 34, 42, 66, 70).

Згідно зазначеного, доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

Судовою колегією встановлено повне та правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Рішення господарського суду Хмельницької області від 05.08.2008р. у справі №3/4376 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстави для скасування вказаного рішення та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст.  101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

                                              

                                        

                                      ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Хмельницької області від 05 серпня 2008 року у справі № 3/4376 залишити без змін, а апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз", м.Шепетівка Хмельницької області - без задоволення.

2. Справу № 3/4376 повернути до господарського суду Хмельницької  області.

Головуючий суддя                                                                 Щепанська Г.А.

судді:

                                                                                           Гулова А.Г.  

                                                                                           Пасічник С.С.  

Віддрук. 4 прим.:

1 - до справи,

2,3 - сторонам,

4 - в наряд.