Справа 2-А-569/2009
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 лютого 2009 року Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої - судді Старжинської О.Є., при секретарі Ніколаєнко Г.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора відділення Державної автомобільної інспекції з обслуговування адміністративної території м. Вознесенська та Вознесенського району в Миколаївській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення
ВСТАНОВИВ:
08.01.2009 року позивач ОСОБА_1 звернувся в порядку адміністративного судочинства до суду з позовною заявою до відповідача - інспектора відділення Державної автомобільної інспекції з обслуговування адміністративної території м. Вознесенська та Вознесенського району в Миколаївській області ОСОБА_2 (надалі - відповідач) про скасування постанови від 30.12.2008 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 500 грн. за правопорушення, передбачене за ст. 122 ч. 2 КУпАП.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що він не допускав порушення п. 16.8 Правил дорожнього руху, оскільки на перехресті АДРЕСА_1 він здійснив зупинку автомобілем ІНФОРМАЦІЯ_1 номерний знак НОМЕР_1 в зв'язку з несправністю автомобіля, яка була усунена в короткий термін.
Посилаючись на протиправність постанови, не роз'яснення його прав особи, що притягується до адміністративної відповідальності та ненадання права скористатися правовою допомогою, позивач просив скасувати її.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги.
Відповідач в судовому засіданні позов не визнав, зазначаючи, що постанова про накладення адміністративного стягнення винесена законно за допущене правопорушення, а позивач при складанні протоколу відмовився від підписів та не заявляв клопотань.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
Згідно ст. 18 ч. 1 п. 1 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п. 3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року).
В судовому засіданні встановлено, що відносно позивача посадовою особою - інспектором ДАІ з обслуговування адміністративної території м. Вознесенська та Вознесенського району в Миколаївській області ОСОБА_2 на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений КУпАП складений 30.12.2008 року протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч. 2 КУпАП - порушення правил проїзду перехрестя, а саме: керуючи транспортним засобом ІНФОРМАЦІЯ_1 номерний знак НОМЕР_1 АДРЕСА_1 здійснив зупинку на перехресті, не виїхав в наміченому напрямку. Згідно зазначеного протоколу даною посадовою особою на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений КУпАП винесена постанова, якою до позивача застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 500 грн.
Відповідно до ст. 251 КпАП України доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його скоєнні та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні не заперечував здійснення зупинки автомобілем на перехресті проїзних частин , але вказував на відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 2 КУпАП через причину зупинки, викликаної технічною несправністю автомобіля. Кодекс України про адміністративні правопорушення не передбачає можливості звільнення водіїв від адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху в залежності від мотивування допущеного порушення, а відтак в діях позивача є зазначений склад адміністративного правопорушення. Доказами цього є його власні пояснення в судовому засіданні та оголошений в судовому засіданні звукозапис, вчинений відповідачем при складанні протоколу, де позивач визнавав порушення Правил дорожнього руху і причиною зазначав не технічний стан автомобіля, а власний стан здоров'я. Доводи позивача про ненадання права скористатися правовою допомогою до уваги не приймаються через відсутність даного клопотання в протоколі про адміністративне правопорушення, де позивач не скористався таким правом.
Статтею 288 КУпАП встановлено, що постанову в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено в суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом. Частиною 3 ст. 162 КАС України надано адміністративному суду повноваження на прийняття іншої постанови (не передбаченої переліком частини 2) , яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод людини і громадянина у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. За змістом ст. 293 КУпАП під час розгляду позову на постанову перевіряється законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймається одне з таких рішень: залишення постанови без зміни; скасування постанови і надсилання справи на новий розгляд; скасування постанови і закриття справи; зміна заходу стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Зазначена постанова судом перевірялася на предмет дотримання суб'єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо.
В матеріалах справи відсутні дані про притягнення позивача раніше протягом року до адміністративної відповідальності, що є обставиною, що пом'якшує відповідальність згідно зі ст. 33 КпАП України, відповідачем не дотримані загальні правила накладення стягнення за адміністративне правопорушення (не враховано характер вчиненого правопорушення від якого не настало шкідливих наслідків, ступінь вини порушника, майновий стан порушника, який не працює та має двох дітей, здійснює оплату навчання одного з них). За таких обставин визначення штрафу в максимальному розмірі є необгрунтованим і суд вважає можливим змінити стягнення на штраф в мінімальному розмірі.
Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити частково.
Змінити стягнення у вигляді штрафу за постановою від 30.12.2008 року відносно ОСОБА_1 в межах санкції статті 122 ч. 2 КпАП України з штрафу в сумі 500 грн. на штраф в сумі 425 (чотириста двадцять п'ять) грн.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її оголошення і подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя
Старжинська О.Є.