КОПІЯ
УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
________________________________________________________________________
Справа № 686/20644/14-ц
Провадження № 22-ц/792/307/15
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 лютого 2015 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Хмельницької області
в складі: головуючого - судді Заїки В.М.,
суддів:Варвус Ю.Д.,Пастощука М.М.,
при секретарі: Кошельнику В.М.,
за участю: представників сторін,
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 грудня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про стягнення коштів за договором банківського вкладу.
Заслухавши доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів,
в с т а н о в и л а :
В вересні 2014 року, звертаючись до суду з названим позовом, ОСОБА_3 просив стягнути з відповідача на його користь кошти у готівковій формі у розмірі 15 057, 68 дол. США.
В обґрунтування заявлених вимог вказував, що 02.06.2014 року між ним та АТ «Дельта Банк» було укладено договір №017-22500-020614 на відкриття та обслуговування поточного рахунку, операції за яким можна здійснювати з використанням електронних платіжних засобів, відповідно до п.1.2 Договору йому було відкрито валютний поточний рахунок НОМЕР_1 у доларах США.
Вказував, що 01.09.2014 року відповідно до умов договору 019-22500-020614 банківського вкладу «8 років разом» у доларах США від 02.06.2014 року отримав на свій рахунок НОМЕР_1 17 050,00 дол. США та відсотки згідно умов договору. Однак, відповідач відмовився видати йому кошти в готівковій формі, незважаючи на подану 25.09.2014 року позивачем заяву про видачу йому коштів в готівковій формі у розмірі 15057,68 дол. США.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 18 грудня 2014 року позов задоволено частково.
Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на користь ОСОБА_3 кошти в сумі 14 706,68 дол.США (еквівалент в національній валюті - 232 055,34 грн.), а також в дохід держави - судовий збір в сумі 2320,55 грн.
В задоволені решти позовних вимог відмовлено.
________________________________________________________________________________________________
Головуючий у першій інстанції: Демінська А.А. Категорія: 19,27 Доповідач: Заїка В.М
Не погодившись з таким вирішення спору, публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення вимог матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.
Заявлені вимоги мотивує тим, що ПАТ «Дельта Банк» свої зобов'язання за договором №019-225000-02614 банківського вкладу (депозиту) «8 років разом» у доларах США від 02.06.2014 року виконав у строки та в порядку визначеному договором, а саме 29.08.2014 року сума вкладу в розмірі 17 050,00 доларів США була перерахована та зарахована позивачу та поточний рахунок НОМЕР_1, яким позивач користується та отримує грошові кошти.
Заслухавши доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.
Оскаржуване рішення цим вимогам відповідає повністю.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції вірно визначився з характером правовідносин та дав їм належну правову оцінку.
Відповідно до ст.1058 Цивільного кодексу України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
За умовами ст.1060 Цивільного кодексу України за договором банківського вкладу незалежно від його виду, банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.
Згідно ч. 1 ст. 1061 ЦК України банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу.
Відповідно до ч.1 ст.1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять,виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 629 ЦК України передбачено , що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Разом з тим, згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Як зазначено в правовому висновку, викладеному в Постанові Верховного Суду України від 25.12.13 р. № 6-140 цс-13, за змістом ст.ст. 526, 1058 ЦК України зобов'язання банку з повернення вкладу за договором депозиту вважається виконаним з моменту повернення вкладу вкладнику готівкою або надання іншої реальної можливості отримати вклад та розпорядитися ним на свій розсуд.
Встановлено, що 02.06.2014 року між сторонами було укладено договір №017-22500-020614 на відкриття та обслуговування поточного рахунку, операції за яким можна здійснювати з використанням електронних платіжних засобів. Відповідно до п.1.2. вказаного договору йому було відкрито валютний поточний рахунок НОМЕР_1 у доларах США.
Також, 02 червня 2014 року сторонами було укладено договір банківського вкладу ( депозиту) «8 років разом» у доларах США на суму вкладу 17050 доларів США з процентною ставкою 10,25% річних строком по 31 серпня 2014 року включно.
25 вересня 2014 року позивач звернувся із заявою про видачу коштів в готівковій формі з розстроченням їх видачі протягом 15 днів по 1000 доларів США, однак відповідач кошти видав частково, внаслідок чого сума в розмірі 14 706 доларів США залишилася не повернутою, а тому суд першої інстанції вірно вирішив питання про їх примусове стягнення.
Безпідставними є доводи апелянта щодо порушення судом правил підсудності, оскільки відповідно до вимог ст. 110 ч.ч.5,8 ЦПК України позови про захист прав споживачів та позови, що виникають з договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів або за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача.
Як роз'яснено в п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України за № 5 від 12.04.1996 року в редакції від за № 15 від 25.05.1998 року "Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів" судам слід мати на увазі, що до відносин, які регулюються ЗУ «Про захист прав споживачів», зокрема, належать ті, що виникають із договорів про надання фінансово - кредитних послуг для задоволення власних побутових потреб громадян (у тому числі про надання кредитів, відкриття й ведення рахунків, проведення розрахункових операцій, приймання і зберігання цінних паперів, надання консультаційних послуг).
За змістом ст.4, ч.1,п.14 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» до фінансових послуг належать банківські та інші фінансові послуги, що надаються відповідно до ЗУ «Про банки і банківську діяльність».
До банківських послуг згідно з вимогами ст.46, ч.3, п.п.1-3 ЗУ «Про банки і банківську діяльність» належать послуги із: 1) залучення у вклади (депозити) коштів та банківських металів від необмеженого кола юридичних і фізичних осіб; 2) відкриття та ведення поточних (кореспондентських) рахунків клієнтів, у тому числі у банківських металах; 3) розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.
Таким чином, виходячи з наведених вимог закону, на виниклі між сторонами відносини на підставі договорів банківського вкладу (депозиту) та банківського рахунку поширюється дія ЗУ «Про захист прав споживачів», а тому доводи апелянта про порушення судом правил підсудності є безпідставними.
Колегія не приймає до уваги посилання апелянта на необґрунтоване відхилення судом заяви ПАТ «Дельта Банк» про залишення позову ОСОБА_3 без розгляду з підстави, передбаченої п.6 ч.1 ст. 207 ЦПК України (наявністю в договорі строкового банківського вкладу третейського застереження).
Як видно зі змісту договору банківського вкладу (депозиту), у ньому відсутні умови про передачу спору на вирішення третейського суду.
Правила банківського обслуговування фізичних осіб у ПАТ «Дельта Банк», не є невід'ємною частиною договору строкового банківського вкладу, а тому не можна вважати наявне в них третейське застереження договором між сторонами про передачу спору на вирішення третейського суду.
Крім того, відповідно до вимог ст.6, п.14 ЗУ «Про третейські суди» третейським судам не підвідомчі справи у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).
Рішення суду постановлене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування в межах доводі апеляційної скарги немає. Керуючись ст.ст.307, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» відхилити.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 грудня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий : /підпис/
Судді: /підписи/
З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду В.М.Заїка
- Номер: 4-с/686/98/15
- Опис:
- Тип справи: на скаргу на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС
- Номер справи: 686/20644/14-ц
- Суд: Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
- Суддя: Заїка В.М.
- Результати справи: скаргу задоволено повністю
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 06.05.2015
- Дата етапу: 30.06.2015