Справа № 2- 453/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2009 року Деснянський районний суд м.  Києва у складі

головуючого ~ судді Ступак О.В. при секретарі - Олійник О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» про повернення вкладу,  відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1  звернулась до суду з позовною заявою,  в якій містяться вимоги про зобов'язання відповідача повернути їй вклад по договору,  стягнення з відповідача на її користь суми,  яка складається з 1% від суми заборгованості по кредиту її доньки перед ЗАТ «Альфа-Банк» за кожний день,  починаючи з 27.10.2008 року і по день винесення судового рішення; зобов'язання відповідача відшкодувати моральну шкоду в розмірі 30000 грн.

Свої вимоги обґрунтовувала тим,  що 3 березня 2008 року уклала з відповідачем договір банківського вкладу на суму 5000 доларів США. В зв'язку з тяжким матеріальним становищем її та її сім'ї,  звернулась до відповідача з вимогою про дострокове повернення вкладу,  але їй було відмовлено.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги позову в повному обсязі,  посилаючись на обставини,  викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив частково - в частині вимог про відшкодування моральної шкоди та відшкодування збитків. В заперечення проти вимог позову пояснив,  що позивачу було відмовлено у достроковому поверненні вкладу в зв'язку з дією постанови Національного Банку України,  виконання якої є обов'язковою для виконання комерційними банками. 30 грудня 2008 року позивачу запропонували з'явитись у відділення банку за отриманням вкладу,  але позивач відмовилась.

Дослідивши обставини справи в їх сукупності,  заслухавши пояснення сторін,  оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання,  суд дійшов висновку,  що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні,  3 березня 2008 року між сторонами було укладено договір,  згідно якого позивач передала,  а відповідач прийняв на вклад 5000 доларів США строком на 366 днів з відсотковою ставкою 8,  5 % річних (а.с. 4).

У пункті 6 вказаного договору передбачалась можливість його дострокового розірвання.

27 жовтня 2008 року позивач подала заяву з вимогою про дострокове повернення вкладу (а.с. 6).

5 листопада 2008 року відповідач повідомив позивача про неможливість дострокового повернення вкладу в наслідок дії непереборної сили,  а саме видання Національним Банком України Постанови від 11 жовтня 2008 року № 319,  виконання якої унеможливлювало дострокове повернення вкладу.

30 грудня 2008 року відповідач направив на адресу позивача листа з повідомленням про можливість отримання вкладу з відсотками.

Відповідно до п. 1 ч. 2  ст.  11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори. Оскільки сторони уклали договір,  вони набули взаємних прав та обов'язків.

Відповідно до  ст.  526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Відповідач в порушення п. 6 договору безпідставно відмовив позивачу в достроковому поверненні вкладу. Посилання відповідача на дію Постанови Національного Банку України від 11 жовтня 2008 року № 319 як на обставину непереборної сили - є безпідставними,  оскільки вказана

Постанова не змінює умов договору,  укладеному між сторонами,  а отже договір повинен був виконуватись у відповідності до його умов. З огляду на викладене,  вимога позову про зобов'язання відповідача повернути вклад - є законною та обґрунтованою,  а отже підлягає задоволенню.

В іншій частині вимоги позову є безпідставними та не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

У відповідності до ч. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачу підлягає відшкодування моральна шкода,  завдана життю або здоров'ю позивача. Стороною позивача не надано суду доказів,  що внаслідок дії відповідача ОСОБА_1  спричинена шкода життю чи здоров'ю.

Посилання позивача на спричинення збитків у розмірі 1% від суми заборгованості по кредиту її доньки перед ЗАТ «Альфа-Банк» за кожний день,  починаючи з 27.10.2008 року і по день винесення судового рішення - суд не приймає до уваги,  оскільки наслідки неможливості виконання зобов'язання донькою позивачки,  яка є повнолітньою дієздатною особою,  не є збитками,  спричиненими позиваці,  з вини відповідача. Отже підстави для задоволення другої та третьої вимоги позову - відсутні.

На підставі  ст.  88 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума понесених витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн. Стягненню з відповідача на користь держави підлягає судовий збір в розмірі 350 грн.

Керуючись  ст.   ст.  15,  61,  88, 212-214 ЦПК України,  суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Зобов'язати ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» повернути ОСОБА_1 грошовий вклад,  внесений згідно договору № 263541149671 від 03.03.2008 року.

В задоволенні інших вимог позову - відмовити.

Стягнути з ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» на користь ОСОБА_1 на відшкодування понесених судових витрат 30 грн.

Стягнути з ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» на користь держави судовий збір в розмірі 350 грн.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.  Києва шляхом подання через Деснянський районний суд м.  Києва протягом 10 днів заяви про апеляційне оскарження та наступним поданням протягом 20 днів - апеляційної скарги.