Справа № 2a-17/09
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 січня 2009 року Деснянський районний суд м. Києва у складі
головуючого - судді Ступак О.В.
при секретарі - Олійник О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської регіональної митниці про скасування постанови,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, який містить вимоги про скасування постанови про накладення на нього адміністративного штрафу в розмірі 1000 грн. за порушення митних правил та про зобов'язання Київської регіональної митниці вчинити дії, а саме здійснити митне оформлення ввезеного ним автомобіля на пільгових умовах.
Ухвалою від 16 січня 2008 року суд роз'єднав вимоги позову, виділивши в окреме провадження вимогу позову про зобов'язання вчинити дії, оскільки така вимога у відповідності до ч. 1 ст. 18 КАС України не підсудна місцевим загальним судам, як адміністративним судам.
В судовому засіданні представники позивача підтримали вимоги позову про скасування постанови. В обґрунтування вимог позову посилались на те, що працівники митниці не повернули позивачу оригінал реєстраційного посвідчення на автомобіль, тому позивач не зміг виконати взяте на себе зобов'язання про вивезенню автомобіля, а отже вина у вчиненні порушення митних правил в діях ОСОБА_1. відсутня.
Представником відповідача було заявлено клопотання про закриття провадження в справі, оскільки Солом'янським районним судом м. Києва 1 жовтня 2008 року винесено рішення між тими ж самими сторонами про той же самий предмет з тих же самих підстав.
Судом було відмовлено в задоволення заявлено клопотання, оскільки, як вбачалось з копії постанови, наданої представником відповідача, Солом'янський районний суд м. Києва прийняв рішення про визнання ОСОБА_1. винним у вчиненні порушення, передбаченого ст. 352 МК України та притягнув останнього до адміністративної відповідальності у вигляді конфіскації безпосереднього об'єкту правопорушення - автомобіля, а дана справа відкрита за позовом ОСОБА_1. до митного органу про скасування постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності, отже судом прийнято рішення з іншого предмету, між іншими сторонами та з інших підстав, а тому підстави для закриття провадження в справі -відсутні.
Під час продовження розгляду справи, представники відповідача заперечили проти позову, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови, а також на наявність умислу в діях позивача, щодо не виконання взятого зобов'язання по вивезенню автомобіля.
Дослідивши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено в судовому засіданні, 22 серпня 2007 року ОСОБА_1 ввіз на територію України автомобіль DODGERAMCL(надалі по тесту автомобіль або транспортний засіб). Згідно митної декларації, заповненої при ввезенні автомобіля, позивач заявив ввезений транспортних засіб в режим «тимчасове ввезення» та зобов'язувався вивезти вищевказаний транспортних засіб до 21 серпня 2008 року.
27 серпня 2007 року ОСОБА_1 звернувся до Київської регіональної митниці з заявою про пільгове оформлення вищевказаного автомобіля, заявивши його в режим «імпорт» та вказавши причину оформлення - переїзд на постійне місце проживання.
Листами від 19 вересня 2007 року та від 12 жовтня 2007 року Київська регіональна митниця інформувала позивача про те, що йому відмовлено у митному оформленні вказаного транспортного засобу з наданням пільг, а також повідомлено, що ввезений автомобіль має бути оформлений на загальних підставах, або вивезений за межі України.
18 жовтня 2007 року ОСОБА_2 від імені ОСОБА_1. звернувся з заявою до начальника Київської регіональної митниці про надання дозволу на вивезення автомобіля без грошового залога.
5 листопада 2007 року, отримавши дозвіл на митне оформлення зворотного вивезення, митну декларацію ~ позивач забрав автомобіль з митного терміналу Київської регіональної митниці, надавши зобов'язання про його доставления до Південної регіональної митниці та вивезення за межі України.
13 листопада 2007 року ОСОБА_1 звернувся до начальника Київської регіональної митниці з заявою про те, що йому не повернули оригінал реєстраційного документу на автомобіль.
26 листопада 2007 року позивачу була надана відповідь на звернення, зі змісту якої вбачається, що позивач особисто отримав оригінали всіх поданих ним документів.
У своїх поясненнях 4 грудня 2007 року ОСОБА_1 вказав, що він дізнався про відсутність техпаспорту на автомобіль після повернення його брата (ОСОБА_2) з молдавського кордону, куди брат за його проханням повинен був доправити автомобіль.
У своїх поясненнях 25 грудня 2007 року ОСОБА_1 пояснював, що всі документи на автомобіль передав своєму брату ОСОБА_2
Постановою т.в.о. заступника начальника Київської регіональної митниці з правоохоронної роботи - начальника служби боротьби з контрабандою та порушенням митних правил Федькіна А.В. від 9 січня 2008 року ОСОБА_1. визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 332 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 грн.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 1 лютого 2008 року скаргу ОСОБА_1. на вищевказану постанову повернуто позивачу для подання до належного суду.
4 грудня 2008 року ОСОБА_1 звернувся до Деснянського районного суду м. Києва з вищеназваним позовом.
У відповідності до ст. 319 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії, чи бездіяльність, що посягають на встановлений законодавством України порядок переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України і за які цим кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
У відповідності до ст. 332 МК України недоставляння до митного органу товарів, транспортних засобів, що перебувають під митним контролем і перевозяться з одного митного органу до іншого, а так само прийнятих для передачі митному органу митних
або інших документів на ці товари, транспортні засоби - тягне за собою накладення штрафу в розмірі від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Встановлені судом обставини свідчать про вчинення позивачем порушення митних правил, відповідальність за яке передбачена ст. 322 МК України.
Посилання позивача на відсутність в його діях вини щодо вчинення такого порушення та наявність об'єктивних обставин, а саме неповернення працівниками митного органу оригіналу реєстраційного документу на автомобіль, - суд оцінює критично, оскільки доказів в підтвердження факту неповернення документів працівниками митниці - позивач не надав. При цьому судом враховано, що про відсутність одно з документів ОСОБА_1 заявив лише через 8 днів, після отримання документів з митниці, протягом цих 8 днів передавав документи своєму брату. Окрім того, всі дії позивача стосовно ввезеного автомобіля: заява про митне оформлення з застосуванням пільг, пояснення працівникам митниці під час провадження в справі про порушення митних правил, пояснення представників позивача в судовому засіданні свідчать про те, що позивач не мав наміру вивозити автомобіль з території України.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 332 МК України, а тому відповідачем правомірно була винесена оскаржувана
Постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення, а отже підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 2, 18, 71, 159, 161-163 КАС України,
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Київської регіональної митниці про скасування постанови про порушення митних правил та притягнення до адміністративної відповідальності - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання через Деснянський районний суд м. Києва протягом 10 днів, з дня складання повного тексту постанови, заяви про апеляційне оскарження та наступним поданням протягом 20 днів з дня подання заяви - апеляційної скарги.