ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 жовтня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Карася О.В., Сергейчука О.А., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А.,
при секретарі Бойченко Ю.П.
розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1на ухвалу Очаківського районного суду Миколаївської області від 11 жовтня 2005 року та ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 22 жовтня 2005 року по справі за скаргою ОСОБА_1 на неправомірні дії посадових осіб Апеляційного суду Одеської області.
Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а також правової оцінки обставин у справі, колегія
В С Т А Н О В И Л А :
В травні 2005 року ОСОБА_1 звернувся в суд із скаргою на неправомірну, на його думку, бездіяльність суддів апеляційного суду Одеської області та просив прийняти рішення про усунення порушення його прав.
При цьому вказував, що на його звернення до апеляційного суду про видачу копії ухвали, прийнятой суддями зазначеного суду 30 вересня 2002 року, відповіді він не отримав. В результаті бездіяльності було порушено його право на подачу касаційної скарги.
Крім того, суддя Косогор А.О. при розгляді цивільної справи не повідомив його про час проведення процесуальних дій та постановлення ухвали від 30 вересня 2002 року.
До того ж, суддя Троїцька Л.Л., викрививши зміст його заяви про перегляд в порядку глави 42 ЦПК України ухвали Верховного Суду України без прийняття процесуального документа, листом від 02.03.04 р. повідомила його про неможливість повторного перегляду ухвали апеляційного суду від 14.02.02 р.
Ухвалою Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 11 жовтня 2005 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 22 жовтня 2005 року, в прийнятті скарги ОСОБА_1 на неправомірні дії суддів - відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, позивач 15 грудня 2005 року звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19 квітня 2006 року касаційна скарга прийнята до провадження суду, по ній відкрито касаційне провадження.
В касаційній скарзі ОСОБА_1 просить змінити ухвали в частині відмови в задоволенні його скарги відносно бездіяльності судді Троїцької Л.Л., оскільки суди не звернули увагу на те, що відповідачем по його заяві про перегляд ухвали суду не був прийнятий процесуальний документ. Це в свою чергу виключає можливість оскарження законності дій в процесуальному порядку і веде до порушення його конституційних прав на такий спосіб захисту.
Касаційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, а ухвали судів першої та апеляційної інстанції скасуванню в частині відмови у прийнятті скарги щодо бездіяльності суддів при розгляді заяви ОСОБА_1 від 24.02.2004 року про перегляд ухвали Верховного Суду України з направленням справи у скасованій частині на новий розгляд.
Відмовляючи позивачу у прийнятті його позову до суддів апеляційного суду Одеської області на підставі п.1 ст.136 ЦПК України, суди виходили з того, що вся оскаржувана бездіяльність відповідачів фактично пов'язується з розглядом конкретної справи, а тому не належить до організаційно-розпорядчих, адміністративно-господарських обов'язків, неналежне виконання яких дає право особі в порядку глави 31-А ЦПК України /1961/ оскаржити їх до суду.
З такими висновками судів в повній мірі погодитись не можна, оскільки вони зроблені без належного з'ясування дійсних обставин справи, прав та обов'язків сторін.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 24.02.2004 року дійсно звертався до апеляційного суду Одеської області із заявою про перегляд ухвали Верховного Суду України за винятковими обставинами, в своїй скарзі на бездіяльність судді він вказував, що суддею не були прийняті відповідні процесуальні документи по його заяві, разом з тим суд першої інстанції , відмовляючи в прийнятті скарги до провадження, належним чином не з'ясував ці обставини та не перевірив чи був дотриманий відповідно до ЦПК України /1961 р./ процесуальний порядок прийняття та розгляду зазначеної заяви суб'єктом оскарження та які конкретно процесуальні дії при цьому вчинялися.
На зазначені порушення норм процесуального права при встановленні дійсних обставин справи не звернула уваги колегія суддів апеляційного суду при розгляді апеляційної скарги ОСОБА_1
З огляду на зазначене та враховуючи положення ч.2 ст.227 КАС України, відповідно до яких підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції, колегія вважає, що судові рішення не можна визнати законними та обґрунтованими, тому вони підлягають скасуванню у зазначеній частині, а справа - направленню на новий розгляд.
Керуючись ст.ст. 210, 220,221,ч.2 ст.227, 231 та ч.5 ст.254 КАС України, колегія -
У Х В А Л И Л А:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Очаківського районного суду Миколаївської області від 11 жовтня 2005 року та ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 22 жовтня 2005 року скасувати в частині відмови у прийнятті скарги щодо бездіяльності суддів при розгляді заяви ОСОБА_1 від 24.02.2004 року та направити справу у скасованій частині на новий розгляд до суду першої інстанції, в решті ухвали судів залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
Головуючий: _________________________ Шипуліна Т.М.
Судді: ________________________ Карась О.В.
_________________________Сергейчук О.А.
_________________________ Маринчак Н.Є
_________________________ Усенко Є.А.