печерський районний суд міста києва

Справа № 757/702/15-ц

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2015 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Литвинової І. В.,

при секретарі - Іванові Г. Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Народна позика» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ФК «Народна позика» 09.01.2015 р. звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №2802001/000-КФК/13 від 28.02.2013 р., посилаючись на те, що відповідно до укладеного договору №2802001/000-КФК/13 від 28.02.2013 р. відповідачу було надано кредит в розмірі 6 320 000,00 грн. строком до 28.02.2014 р., плата за користування яким (проценти) становить 36,00%.

Відповідач не сплачує заборгованість по кредиту, станом на 25.12.2014 р. заборгованість становить по кредиту - 6 320 000,00 грн., відсотки за користування кредитом - 2 769 438,01 грн., пеня за прострочення сплати заборгованості за кредитом та відсотками - 46 136 000,00 грн., штраф - 1 643 200,00 грн.

Представник позивача Фінансової компанії «Народна позика» в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав наведених в позовній заяві, просив задовольнити позов.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про місце та час розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 28.02.2013 р. між сторонами було укладено кредитний договір №2802001/000-КФК/13, відповідно до якого відповідачу ОСОБА_2 було надано кредит в розмірі 6 320 000,00 грн. строком до 28.02.2014 р., плата за користування яким (проценти) становить 36,00%.

Згідно п.3.1 кредитного договору кредит надається на строк 12 місяців.

За умовами кредитного договору погашення заборгованості за кредитним договором повинно відбутись в останній день строку користування кредитом, тобто 28 лютого 2014 року. Сплата нарахованих відсотків, згідно абз.3 п.4.1. Кредитного договору, повинно відбуватись з 01 по 20 число (включно) кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, а остаточне погашення відсотків - не пізніше 28 лютого 2014 року.

Пунктом 9.1. Кредитного договору за порушення позичальником строків погашення кредиту (з урахуванням усіх інших додаткових платежів), позичальник сплачує кредиторові пеню в розмірі 2,0% (два відсотки) від суми кредиту за кожен день прострочення, а також штраф у розмірі 2,0% (два відсотки) від суми кредиту; а у випадках порушення строків погашення відсотків за користування кредитом - пеню в розмірі 2,0% (два відсотки) від суми кредиту за кожен день прострочення оплати нарахованих відсотків, а також штраф у розмірі 2,0% (два відсотки) від суми кредиту за кожен випадок порушення строку сплати відсотків.

Відповідач не сплачує заборгованість по кредиту. Станом на 25.12.2014 р. заборгованість становить по кредиту - 6 320 000,00 грн., відсотки за користування кредитом - 2 769 438,01 грн., пеня за прострочення сплати заборгованості за кредитом та відсотками - 46 136 000,00 грн., штраф - 1 643 200,00 грн.

Відповідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передачі грошей або інших речей.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст. 610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому, відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України суд має право зменшити розмір неустойки, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Істотними обставинами в розумінні ст. 551 ЦК можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником.

Питання розміру неустойки в споживчих кредитах було предметом розгляду в Конституційному Суді України, по наслідках якого 11.07.2013 р. прийнято рішення № 7-пр/2013 у справі № 1-12/2013, яким встановлено, що вимога про нарахування та сплату неустойки за договором споживчого кредиту, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у пункті 6 статті 3, частині третій статті 509 та частинах першій, другій статті 627 Кодексу засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Як зауважував Конституційний Суд України, межі дії принципу свободи договору визначаються законодавством з урахуванням критеріїв справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності. При цьому держава має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і правами та охоронюваними законом інтересами споживачів їх кредитних послуг (абзац третій підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 у справі про захист прав споживачів кредитних послуг).

Захист від цих зловживань базується на положеннях законодавства, зокрема частини третьої статті 551 Кодексу, відповідно до якої розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. За практикою судів загальної юрисдикції України істотними обставинами в розумінні вказаних положень Кодексу вважаються, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, а й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання).

Таким чином, Конституційний Суд України дійшов висновку, що умови договору споживчого кредиту, його укладання та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими особа споживача вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності. Виконання державою конституційно-правового обов'язку щодо захисту прав споживачів вимагає від неї спеціального законодавчого врегулювання питань, пов'язаних із забезпеченням дії зазначених принципів у відносинах споживчого кредитування, зокрема щодо встановлення справедливого розміру неустойки за прострочення виконання грошових зобов'язань позичальниками - фізичними особами.

Отже, враховуючи, що розмір пені є значно високим по відношенню до розміру заборгованості за основним боргом, суд вбачає підстави для зменшення розміру пені до 6 320 000 грн.

Суд приходить до висновку, що з відповідача підлягає стягненню на користь позивача заборгованість по кредиту в сумі 6 320 000 грн., заборгованості за нарахованими відсотками в сумі 2 769 438 грн. 01 коп., пені в сумі 6 320 000 грн., штрафу в сумі 1 643 200 грн.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про стягнення з відповідач на користь позивача судового збору в розмірі 3 654 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549-551, 611, 1046-1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 169, 212-215, 218, 294 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Народна позика» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Народна позика» (ідентифікаційний код 36927264) заборгованість за кредитним договором № 2802001/000-КФК/13 в розмірі заборгованості за кредитом в сумі 6 320 000 грн., заборгованості за нарахованими відсотками в сумі 2 769 438 грн. 01 коп., пені в сумі 6 320 000 грн., штрафу в сумі 1 643 200 грн. та судового збору в розмірі 3654 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя І. В. Литвинова