копія
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
16 серпня 2006 року |
|
м. Київ |
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого, судді |
Чумаченко Т.А. |
||
суддів |
Горбатюка С.А. |
|
|
|
Гуріна М.І. |
|
|
|
Кобилянського М.Г. |
|
|
|
Юрченка В.В. |
|
|
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9,ОСОБА_10та ОСОБА_11на неправомірну бездіяльність Державної податкової інспекції (далі - ДПІ) у Дніпровському районі м. Києва та Державної податкової адміністрації України (далі - ДПА України) за касаційною скаргою ДПІ у Дніпровському районі м. Києва на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 16 червня 2004 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 22 вересня 2004 року,
в с т а н о в и л а :
В травні 2004 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 звернулися в суд із скаргою на неправомірну бездіяльність ДПІ у Дніпровському районі м. Києва та ДПА України у частині відмови звільнити його від присвоєного ідентифікаційного номера.
Просили задовольнити скаргу та зобов'язати ДПІ у Дніпровському районі м. Києва та ДПА України проставити в паспорті відмітку про те, що вони мають право проводити будь-які платежі без ідентифікаційного номера та що за ними зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податку й інших обов'язкових платежів.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 16 червня 2004 року скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 задоволено частково.
Визнано неправомірними дії ДПІ у Дніпровському районі м. Києва. Зобов'язано ДПІ у Дніпровському районі м. Києва зробити на одній із сторінок паспорта скаржників відмітку: “Має право проводити будь-які платежі без ідентифікаційного номера”, завіривши цей запис підписом керівника ДПІ у Дніпровському районі м. Києва і гербовою печаткою та виключити з Державного реєстру присвоєний ідентифікаційний код з збереженням раніше встановленої форми обліку.
Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 22 вересня 2004 року апеляційні скарги ДПІ у Дніпровському районі м. Києва та ДПА України відхилено.
ДПА України подала касаційну скаргу, у якій вказано на те, що відповідно до Закону України від 04 грудня 1990 року № 509-ХІІ “Про державну податкову службу” посадові особи податкової служби не зобов'язані вносити будь-які дані та записи до паспортів громадян України та що Постанова Верховної Ради від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ “Про затвердження положень про паспорт громадянина України та свідоцтва про народження” (із змінами та доповненнями) регламентує перелік записів та відміток, які вносяться до паспорту.
Просить рішення судів першої та апеляційної інстанції у справі скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні скарги відмовити.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, проаналізувавши правильність застосування судом норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга ДПА України задоволенню не підлягає.
Суди першої та апеляційної інстанцій правильно застосували до даних спірних правовідносин положення Закону України від 22 грудня 1994 року № 320/94-ВР “Про Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів” (із змінами та доповненнями) і дійшли обґрунтованого висновку, що для ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, які через особисті релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера, має бути збережена раніше встановлена форма обліку платника податків та інших обов'язкових платежів та що у їх паспортах має бути зроблена відповідна відмітка.
За правилами частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Оскільки суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, підстав для їх скасування чи зміни немає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 221, 223, 224 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ДПА України залишити без задоволення.
Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 16 червня 2004 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 22 вересня 2004 року у даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню не підлягає.
Судді: (підписи)
З оригіналом згідно
Суддя: