ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

Справа № К-583/06             

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2006 року                                                                                                             м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Ліпського Д.В. -  головуючий,

Амєліна С.Є.   -   суддя-доповідач,

Весельської Т.Ф.,

Чумаченко Т.А.,

Юрченка В.В.,

при секретарі Малиніній О.Ю.

з участю представника державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Поповіченка О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Державної податкової адміністрації України на рішення Господарського суду міста Києва від 12 липня 2005 року та на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 16 листопада 2005 року в справі за позовом суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1  до Державної податкової адміністрації України, Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва, третя особа Житомирська об'єднана державна податкова інспекція про визнання нечинними податкового повідомлення-рішення та рішення,

в с т а н о в и л а :

В касаційній скарзі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, відповідач Державна податкова адміністрації України ставить питання про скасування рішення Господарського суду міста Києва від 12 липня 2005 року та ухвали Київського апеляційного господарського суду від 16 листопада 2005 року, якими задоволені позовні вимоги й визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва НОМЕР_1 про стягнення з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 пені в сумі 15805,52 гривень та штрафних санкцій в сумі 35768 гривень за порушення вимог валютного законодавства та визнано недійсним рішення Державної податкової адміністрації України НОМЕР_2 про залишення без задоволення скарги суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 на зазначене податкове повідомлення-рішення. Просить постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

            Судами встановлено, що 13 серпня 2002 року позивачка, як суб'єкт підприємницької діяльності, уклала з компанією «Маterialise N.V.» (Бельгія) зовнішньоекономічний контракт НОМЕР_3. Здійснення розрахунків між резидентами і нерезидентами було проведено у валюті України без одержання індивідуальної ліцензії Національного банку України.

            За результатами позапланової документальної перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 за період з 08 серпня 2002 року по 01 липня 2004 року, яка проводилася Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі міста, складено акт НОМЕР_4, в якому вказується на порушення вимог статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» у вигляді порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності і строків декларування валютних цінностей та іншого майна.

На підставі акту прийняте податкове повідомлення-рішення НОМЕР_1 про стягнення пені у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 15805,52 гривень та штрафних санкцій в сумі 35768 гривень.

Податкове повідомлення-рішення оскаржене в порядку попереднього апеляційного узгодження. Рішенням Державної податкової адміністрації України НОМЕР_2 скарга залишена без задоволення.

Встановлені судами обставини справи сторони не оспорюють.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин у справі колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Вирішуючи спір і задовольняючи позов суди обґрунтовано та у відповідності до вимог Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» і Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» виходили з того, що суб'єкт підприємницької діяльності при розрахунках по зовнішньоекономічному контракту не допускала порушень вимог статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» у вигляді порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності й строків декларування валютних цінностей та іншого майна і відповідальність за порушення вказаних норм права на неї покладена незаконно.

За порушення вимог ст.7 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», за якою у розрахунках між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту використовується як засіб платежу іноземна валюта, позивачка до відповідальності не притягувалася.

Доводи касаційної скарги щодо неправильного застосування норм матеріального та процесуального права не спростовують висновки, на підставі яких суди дійшли до висновку про неможливість притягнення позивачки до відповідальності за порушення валютного законодавства з підстав, наведених  у повідомленні-рішенні Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва НОМЕР_1 та рішенні Державної податкової адміністрації України НОМЕР_2.

Оскаржені судові рішення ухвалені з додержанням норм процесуального та матеріального права, тому передбачених статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для їх скасування і ухвалення нового судового рішення не вбачається.

Керуючись статтями 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Державної податкової адміністрації України залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 12 липня 2005 року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 16 листопада 2005 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття обставин.