АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ[1]

26 лютого 2015 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м Києва в складі:

головуючого - судді Кирилюк Г.М.

суддів: Панченка М.М., Вербової І.М.

при секретарях Ломанову Д.О., Мікітчак А.Л.

за участю позивачів: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

відповідача ОСОБА_4

представника третьої особи Карпенко  О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовами ОСОБА_1 до ОСОБА_4, третя особа: Служба у справах дітей Оболонської районної у місті Києві державної адміністрації про визначення способу участі батька у вихованні малолітньої дитини та за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_1, Служба у справах дітей Оболонської районної у місті Києві державної адміністрації про усунення перешкод в спілкуванні з онукою та визначення способу участі у вихованні малолітньої онуки, за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 08 серпня 2013 року,-

встановила:

У січні 2013 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив визначити способи його участі у вихованні доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме: систематичні побачення дитини з батьком за місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_1, з 16.00 год. п'ятниці до 08.00 год. понеділка кожного 1-го та 3-го тижня місяці з правом відвідування місць загального відпочинку громадян в м.Києві у відсутності матері ОСОБА_4; 30 днів поспіль будь-яких літніх місяців дитина залишається з батьком, протягом яких батько зобов'язаний забезпечити її харчування, проживання та оздоровлення для забезпечення санітарно-курортного лікування та літнього відпочинку дитини, з правом виїзду в цей період за межі м. Києва до курортних зон України з повідомленням ОСОБА_4 про місце перебування дитини; з 01 січня по 15 січня для проведення новорічних та різдвяних свят; відвідування 2 рази на тиждень з 17.00 до 20.00 год. Будинку дитячої творчості Подільської районної адміністрації у м. Києві, танцювальний ансамбль «Калібрі».

Свої вимоги обґрунтовував тим, що з 27 вересня 2008 року по 14.02.2012 р. перебував з ОСОБА_4 в зареєстрованому шлюбі, від якого мають доньку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 14 лютого 2012 року було визначено місце проживання малолітньої дитини з матір'ю. Після припинення шлюбних відносин дитина більшу частину часу перебувала з ним та його батьками, а 12 січня 2012 р. по 15 жовтня 2012 р. проживала з ним та перебувала на його утриманні. Після цього, за рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 14 лютого 2012 р., дитину у нього було відібрано. З цього часу відповідач створила умови, які унеможливлюють виховання ним дитини.

Розпорядженням Оболонської районної державної адміністрації у м. Києві №622 від 04.12.2012 року за його заявою було визначено спосіб участі у вихованні доньки наступним чином: щосуботи з 10.00 до 13.00 год. у присутності матері. З таким порядком спілкування з донькою він не згоден, оскільки він порушує його права. Крім того, у нього з відповідачкою склалися неприязні стосунки, тому нормальне гармонійне спілкування з дитиною у присутності матері є неможливим та буде шкідливим для вразливої дитячої психіки.

У лютому 2013 р. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 також звернулися до суду з позовом до ОСОБА_4, в якому просили усунути перешкоди в спілкуванні з малолітньою онукою ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, та визначити такий спосіб їх участі у її вихованні: надання систематичних побачень з онукою за місцем їх проживання за адресою: АДРЕСА_1 з 16.00 год. п'ятниці до 08.00 год. понеділка кожного 1-го та 3-го тижня місяці з правом відвідування місць загального відпочинку громадян в м.Києві у відсутності матері ОСОБА_4; проживання дитини разом з ними протягом 30 днів поспіль будь-яких літніх місяців, протягом яких вони зобов'язані забезпечити її харчування, проживання та оздоровлення для забезпечення санітарно-курортного лікування та літнього відпочинку, з правом виїзду в цей період за межі м. Києва до курортних зон України з повідомленням ОСОБА_4 про місце перебування дитини; з 01 січня по 15 січня для проведення новорічних та різдвяних свят; відвідування 2 рази на тиждень з 17.00 до 20.00 год. Будинку дитячої творчості Подільської районної адміністрації у м. Києві, танцювальний ансамбль «Калібрі».

Свої вимоги обґрунтовували тим, що після припинення між їх сином та відповідачем шлюбних відносин їх онука більшу частину часу перебувала з їх сином та з ними, оскільки вони проживають всі разом за адресою: АДРЕСА_1. У період з 20 січня 2012 р. по 15 жовтня 2012 р. онука взагалі повністю проживала з ними, перебуваючи на повному утриманні їх сина. Відповідач неналежно ставиться до виконання своїх материнських обов'язків, а після виконання судового рішення про відібрання дитини у батька взагалі створила умови, які унеможливлюють приймати участь у її вихованні.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 23 квітня 2013 року вказані позови об'єднано в одне провадження.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 08 серпня 2013 року позови задоволено частково.

Зобов'язано ОСОБА_4 не чинити перешкод ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 у спілкуванні з малолітньою донькою та онукою ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. Визначено час та місце зустрічей ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 з дочкою та онукою ОСОБА_6, кожної середи з 16-00 до 18-00 годин в Оболонському районному у м. Києві Центрі соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді та протягом перших шести місяців з моменту набрання рішенням чинності за участю дитячого психолога. Після виповнення малолітній ОСОБА_6 12 років визначено спосіб їх участі у вихованні доньки та онуки в наступному порядку: спільного спілкування першого та третього тижня кожного місяця з 18-00 години п'ятниці до 18-00 години неділі за місцем проживання батька з правом відвідувань місць загального відпочинку в м. Києві за погодженням з матір'ю ОСОБА_4; спільного спілкування протягом будь-яких п'яти днів поспіль новорічних та різдвяних свят в період з 01 січня по 15 січня за погодженням з матір'ю; спільного спілкування протягом будь-яких тридцяти днів поспіль літніх місяців для забезпечення літнього відпочинку малолітньої, за погодженням з матір'ю, з правом виїзду за межі м. Києва по території України. В іншій частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просять скасувати рішення Оболонського районного суду міста Києва від 08 серпня 2013 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Свої доводи мотивують тим, що суд першої інстанції не врахував той факт, що при розгляді заяви органом опіки та піклування не було враховано житлових умов обох батьків, створених умов для виховання дитини, висновку психологів, медичної документації стосовно дитини та не перевірено виконання рекомендацій лікарів з боку матері дитини. При визначенні способу участі позивачів у вихованні дитини не було взято до уваги та не спростовано висновки психологів в частині негативних проявів емоційних реакцій в стосунках мати-дитина.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 20 травня 2014 року вказане рішення змінено, частину четверту резолютивної частини викладено в наступній редакції: «Після виповнення малолітній ОСОБА_6 шести років визначити ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 спосіб участі у вихованні доньки та онуки в наступному порядку.» В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 листопада 2014 року рішення Апеляційного суду м. Києва від 20 травня 2014 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В судовому засіданні позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 апеляційну скаргу підтримали. Пояснили, що погоджуються з висновком комісії з питань захисту прав дитини Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації від 27 січня 2015 р. №104-446 щодо способу їх участі у вихованки доньки та онуки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідач ОСОБА_4 проти апеляційних скарг заперечувала та просила їх відхилити. Пояснила, що дитина тривалий час не мала контакту з позивачами, не має бажання з ними спілкуватися та до них не піде. З урахуванням інтересів дитини не заперечує проти такого способу участі позивачів у вихованні дитини, при якому останні могли б бачитись з нею в неділю з 10 до 18 год. в її присутності.

Представник Органу опіки та піклування Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації Карпенко  О.М. просила ухвалити рішення з урахуванням інтересів малолітньої дитини відповідно до висновку комісії з питань захисту прав дитини від 27 січня 2015 р. №104-446.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі з 27 вересня 2008 року по 14 лютого 2012 року, від якого мають малолітню доньку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.

З часу реєстрації шлюбу та до 20 січня 2012 року дитина проживала в квартирі за місцем проживання своєї матері ОСОБА_4, що розташована за адресою: АДРЕСА_2. (а.с. 3 т.1).

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 14 лютого 2012 року шлюб між сторонами розірвано, вирішено питання про стягнення аліментів на утримання малолітньої доньки ОСОБА_6 та ОСОБА_4, визначено місце проживання дитини разом з матір'ю.

Вказаним судовим рішенням було встановлено, що з січня 2012 року ОСОБА_1 без згоди ОСОБА_4 забрав малолітню дитину ОСОБА_6 з дитячого садка та з цього часу дитина проживає разом з ним (а.с.7 т.1).

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 05 квітня 2012 р. вказане судове рішення було змінено в частині визначення розміру аліментів на утримання ОСОБА_4 до досягнення дитиною трирічного віку. В решті судове рішення було залишено без змін.

У зв'язку з тим, що рішення суду про визначення місця проживання дитини в добровільному порядку ОСОБА_1 не виконувалось, 26 квітня 2012 року ОСОБА_4 була змушена звернутись до суду з позовом про відібрання дитини.

Заочним рішення Подільського районного суду м. Києва від 19 вересня 2012 року позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1 задоволено. Вирішено відібрати у ОСОБА_1, який зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1, малолітню ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, яку передати ОСОБА_4 (а.с. 139 т.1).

Виконавче провадження по виконанню вказаного судового рішення було відкрито 27 вересня 2012 р., а виконано 15 жовтня 2012 р.

Звертаючись до суду з вказаними позовами, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 посилались на те, що саме з 15 жовтня 2012 року мати дитини ОСОБА_4 створює їм перешкоди у спілкуванні із донькою та онукою, чим порушує їх права.

Задовольняючи частково позовні вимоги та визначаючи час та місце зустрічей ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 з донькою та онукою ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме: кожної середи з 16.00 год. до 18 год. у Оболонському районному в м. Києві Центрі соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді, протягом перших шести місяців з моменту набрання рішенням чинності, за участю дитячого психолога; після виповнення дитині 12 років - шляхом спільного спілкування першого та третього тижня кожного місяця з 18.00 год. п'ятниці до 18.00 год. неділі за місцем проживання батька з правом відвідування місць загального відпочинку в м. Києві, за погодженням з матір'ю ОСОБА_4 та спільного спілкування протягом будь-яких п'яти днів поспіль новорічних та різдвяних свят в період з 01 січня по 15 січня, та протягом будь-яких тридцяти днів поспіль літніх місяців для забезпечення літнього відпочинку малолітньої, за погодженням з матір'ю, суд першої інстанції виходив з прав батька, бабусі та дідуся на спілкування та виховання доньки та онуки, а також наявності з цього приводу між сторонами відповідного спору.

Колегія суддів не може повністю погодитись з таким вирішенням спору з огляду на наступне.

Частиною 3 статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що Держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 СК України баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні.

Статтею 158 СК України передбачено, що за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання. Особа, яка ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, зобов'язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема, якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування, з урахуванням віку, стану здоров'я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Суд першої інстанції не навів достатніх причин обрання місцем зустрічі дитини з позивачами приміщення Оболонського районного в м. Києві Центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді у той період, коли ці зустрічі будуть проходити за відсутності дитячого психолога.

При цьому судом не враховано, що визначення часу для спілкування позивачів із дитиною до досягнення 12-річного віку протягом двох годин щотижня у приміщенні зазначеного центру суттєво обмежує права батька, дідуся та бабусі на виховання та спілкування з дитиною.

Висновок суду першої інстанції про існування неприязних відносин між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 з ОСОБА_3, які можуть спричинити налаштування дитини проти матері з огляду лише на те, що вони є батьками її колишнього чоловіка, ґрунтується на припущеннях, що заборонено ч.4 ст.60 СК України.

Відповідно до частин 5, 6 ст. 19 СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Суд першої інстанції, не встановивши, що висновки Комісії з питань захисту прав дітей Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації, як органу опіки та піклування, від 04 квітня 2013 року №04-11-1401 та від 04 квітня 2013 року №04-11-1404 (а.с.41, а.с. 104 т.1), якими визначені способи участі позивачів у вихованні малолітньої ОСОБА_6, суперечать інтересам дитини, не обґрунтував свого висновку про його відхилення, чим порушив ст. 19 СК України, ст. 212 ЦПК України.

За таких підстав ухвалене по справі рішення без змін залишатись не може.

Визначаючи інший спосіб участі позивачів у вихованні та спілкування з дитиною, колегія суддів бере до уваги малолітній вік дитини, її стан здоров'я, особисті відносини дитини з обома батьками, дідом та бабою.

Колегія суддів враховує і ту обставину, що створення позивачами ситуації, за якою мати трирічної дитини, незважаючи на судове рішення, була позбавлена можливості брати участі у її вихованні з січня по жовтень 2012 року, потягло за собою порушення взаємовідношень в стосунках мати-дитина, проявів негативних емоційних реакцій, високого рівня тривожності на фоні порушень дитячо-батьківських взаємовідносин (висновок психолога Національної дитячої спеціалізованої лікарні «ОХМАТДИТ» від 12.10.2012 р.) (а.с.14 т.1).

Відповідно до довідки Дошкільного навчального закладу №665 Оболонського району м. Києва від 24 січня 2012 р. №3, ОСОБА_6, 2009  року народження, відвідувала вказаний навчальний заклад з жовтня 2011 р. по 20 січня 2012 р. В цей день батько дитини там вперше з'явився та разом з дідусем забрали дитину (а.с.146 т.1).

Відповідно до даних характеристики, наданої Дошкільним навчальним закладом №665 Оболонського району м. Києва 26 січня 2012 р., мати приділяє дитині належну увагу, забирає дитину своєчасно, проявляє зацікавленість життям дитини в колективі. Дитина приходить до закладу охайною, в доброму емоційно-психологічному стані. Батька дитини в дошкільному навчальному закладі ніколи не бачили (а.с. 148 т.1).

Відповідно до інформації від 04 квітня 2013 р. та довідки закладу «Оболонський районний в м. Києві центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді» від 22 березня 2013 р., ОСОБА_6 відвідує гуртки : «Лелеченя», «Танцювальна студія», «Англійська мова» (тричі на тиждень) при підлітковому клубі «Супутник» Оболонського районного в м. Києві центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді. На заняття дитину приводить та забирає мама (а.с.120, 122 т.1).

Відповідно до відгуку психолога Оболонського районного в м. Києві Центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді Горбової  А.М. від 27 березня 2013 р. №25-10-191 про психоемоційний стан ОСОБА_6, 2009року народження, зі спостережень за дівчинкою можна зробити висновки про теплі емоційні стосунки з мамою. Результати психологічного тестування вказують на те, що в індивідуальній картині сім'ї батько не представлений. Більш того, під час діагностики сімейних стосунків виявлено відсутність розуміння «батько» (а.с. 121 т.1).

Відповідно до висновку та рекомендації психолога Видубицького відновлювального центру ОСОБА_16 від 23 липня 2013 р., яка закінчила у 2001 р. Київський міжрегіональний інститут удосконалення вчителів імені Бориса Грінченка та отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Психологія», здобула кваліфікацію практичного психолога, відповідно до свідоцтва Недержавної освітньої установи додаткової освіти м. Москви № НОМЕР_1 успішно завершила повний курс освіти за програмою «Психологічне консультування та психотерапія дітей та підлітків», дитина сторін пережила травматичну ситуацію після вимушеної відсутності матері. Внаслідок травматизації психіки дитини остання потребує захисту з боку дорослих. Під час короткострокових зустрічей з батьком необхідна присутність матері. Спілкування з родичами (бабусею та дідусем по батьківській лінії), які створили травматичні переживання, повинно бути обмеженим (а.с.212-213 т.1).

Відповідно до відомостей, наданих Оболонськом районним в м. Києві Центром соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді від 10 червня 2014 р. №25-10-389, на базі вказаного Центру 04.06.2014 р. було здійснено першу зустріч бабусі, дідуся та батька зі своєю онукою та дочкою ОСОБА_6, 2009 року народження. В ході зустрічі дівчинка поводила себе спокійно, була весела, привітна, розповідала про себе, танцювала та співала. Було видно, що ОСОБА_6 має велике бажання спілкуватися з бабусею та дідусем, у неї налагоджені родинні зв'язки, чого не можна стверджувати про спілкування дівчинки з батьком. По відношенню до батька дівчинка поводила себе стримано (а.с.199 т.2).

Відповідно до постанови Подільського районного суду м. Києва від 01 лютого 2012 р. ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за керування 18.12.2011 р. о 01 год.35 хв. транспортним засобом в нетверезому стані (ч.2 ст. 130 КУпАП) у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на два роки. При цьому судом враховано ту обставину, що ОСОБА_1 вже було притягнуто до відповідальності за вчинення однорідного правопорушення (а.с. 197 т.1).

Враховуючи ту обставину, що висновки комісії з питань захисту прав дітей Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації, як органу опіки та піклування, від 04 квітня 2013 року №04-11-1401 та від 04 квітня 2013 року №04-11-1404 були зроблені за відсутності матері дитини та без врахування її думки, тієї обставини, що з часу їх ухвалення минуло майже два роки, колегія суддів дійшла висновку про необхідність витребування повторних висновків з цього питання, проти чого сторони не заперечували.

Комісією з питань захисту прав дітей Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації, як органу опіки та піклування, 27 січня 2015 року №104-446 було зроблено висновок про доцільність визначення способів участі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 у вихованні доньки та онуки в такому порядку: спілкування з дитиною 1-го та 3-го тижня місяця з 17.00 год. у п'ятницю до 19.00 год. неділі ( залишати на ніч за згодою дитини); влітку, у червні та серпні місяці, по 15 календарних днів на оздоровлення дитини. Батьку дитини, діду та бабі протягом усього часу перебування з ними малолітньої ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_1, нести відповідальність за її життя та здоров'я, забезпечувати дитину повноцінним харчуванням та належним доглядом (а.с. 195 -197 т.2).

Колегія суддів в цілому погоджується з способом участі позивачів у вихованні дитини, запропонованим у вказаному висновку Комісії з питань захисту прав дітей Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації, оскільки він достатньо обґрунтований та не суперечить інтересам дитини.

При цьому, виходячи з необхідності забезпечення найкращих інтересів дитини, запобігаючи можливим порушенням дитячо-батьківських взаємовідносин, колегія суддів вважає за необхідне перші шість місяців обумовити побачення позивачів з дитиною присутністю матері.

Доводи відповідача щодо небажання дитини бачитись з батьком, бабою та дідом не підтверджені відповідними доказами.

Одночасно суд роз'яснює, що у випадку, якщо дитина буде заперечувати проти побачень з батьком, дідом або бабою, не виявляти бажання залишатись за місцем їх проживання на ніч, ніхто не має права її до цього примушувати.

Керуючись почуттям любові до дитини, обов'язок підготувати її до таких зустрічей повинні взяти на себе обидві сторони.

Затамувавши почуття образи, діючи миром, а не протистоянням, мати дитини повинна надати можливість позивачам відновити їх місце в житті доньки та онуки, яке вони займали та мають право займати надалі.

В решті рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 08 серпня 2013 року в частині визначення способів участі батька, діда та баби у вихованні та спілкуванні з донькою та онукою змінити.

Визначити спосіб участі батька ОСОБА_1, діда ОСОБА_2 та баби ОСОБА_3 у вихованні доньки та онуки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, шляхом систематичних побачень з дитиною 1-го та 3-го тижня місяця з 17.00 год. у п'ятницю до 19.00 год. неділі ( залишати на ніч за згодою дитини) та спільного відпочинку влітку, у червні та серпні місяці, по 15 календарних днів.

Побачення з дитиною протягом перших шести місяців повинні відбуватися в присутності її матері, ОСОБА_4.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді:

Справа №22-ц/796/1388/2015

Головуючий у суді першої інстанції: Кричина  А.В.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Кирилюк Г.М.