ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 лютого 2015 року м. Київ К/800/61962/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючий суддя СуддіМуравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4
на постанову та ухвалуОкружного адміністративного суду міста Києва від 20.01.2014 року Київського апеляційного адміністративного суду від 13.11.2014 року
у справі№ 2а-19425/11/2670
за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_4
доДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві
провизнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,-
В С Т А Н О В И В :
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.01.2014 року у справі № 2а-19425/11/2670, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.11.2014 року, в позові відмовлено.
Не погоджуючись із судовими рішеннями у справі, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нове про задоволення позову. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального права, зокрема, п. 73.3 ст. 73, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. п. 79.1, 79.2 ст. 79, п. 198.2 ст. 198, п. п. 201.1, 201.8 Податкового кодексу України, ст. ст. 228, 638 Цивільного кодексу України.
В запереченнях на касаційну скаргу відповідач з вимогами та доводами заявника не погоджується, просить залишити в силі судові рішення.
Справа в касаційному порядку переглядаються повторно.
У зв'язку з неявкою представників сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду касаційної скарги, справа розглядається в порядку письмового провадження відповідно до статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що за результатом проведеної відповідачем документальної невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 в звітному періоді квітні 2011 року складено акт перевірки від 08.08.2011 року № 86/17-04/НОМЕР_1, яким зафіксовано порушення позивачем вимог п. 198.1 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим занижено податкове зобов'язання по ПДВ за звітний період квітень 2011 року на суму 706 538,00 грн.
На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 737/17-04 від 10.08.2011 року, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 706 539,00 грн., в тому числі за основним платежем - 706 538,00 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями - 1,00 грн.
Відмовляючи в задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанції виходили з відсутності протиправних дій з боку податкового органу щодо проведення позапланової невиїзної перевірки позивача та відсутності підстав вважати товарними господарські операції з придбання позивачем робіт по договору підряду, укладеному з ПП «Фірма «Володар».
Колегія суддів погоджується з такими висновками судів, враховуючи наступне.
За змістом п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що між позивачем та ПП «Фірма «Володар» укладений договір підряду № ПФВ/НСВ 16/08/10 від 16.08.2010 року, яким визначено зобов'язання ПП «Фірма «Володар» виконати комплекс робіт по проектуванню, погодженню, прокладці та монтажу зовнішніх ліній зв'язку, а також виконання зварювальних й ремонтно-будівельних робіт на об'єктах та роботи з будівництва розподільчих внутрішньо будинкових мереж доступу. Суди дійшли висновку про відсутність реального виконання робіт, передбачених цим договором, виходячи з наданих до справи доказів.
Так, з рахунків-фактур, підписаних між позивачем та ПП «Фірма «Володар», вбачається, що позивачем здійснена оплата за роботи по підключенню осіб до мережі Інтернет, виконання яких не передбачено ані договором підряду, ані додатковими угодами.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що надані на підтвердження використання отриманих послуг в господарській діяльності позивача документи по взаємовідносинах із ЗАТ «Київстар Дж.Ес.Ем» та ЗАТ «Українські радіосистеми» підлягають відхиленню, оскільки акти виконаних робіт між позивачем та вказаними замовниками підписані раніше, ніж з ПП «Фірма «Володар», тобто роботи за укладеними із ЗАТ «Київстар Дж.Ес.Ем» та ЗАТ «Українські радіосистеми» актами здані раніше, аніж фактично отримані від ПП «Фірма «Володар».
Крім того, з договорів підряду, укладених позивачем із ЗАТ «Українські радіосистеми», вбачається, що для виконання підрядником робіт за вказаними договорами мали оформлюватись письмові замовлення, в яких вказувались: адреса будинку, в якому необхідно виконати роботи, опис поломки, П.І.Б., контактний телефон, адресу, логін, пароль абонента, у якого виникли проблеми з отримання послуг Замовника, крім того працівники (монтажники), які виконували роботи мали забезпечуватись посвідченнями, що містять фотокартку монтажника, його П.І.Б. та скріплене печаткою Замовника.
Позивачем зазначено про те, відповідні замовлення мали бути, однак вони відсутні, як і не було посвідчень монтажників, які виконували роботи за вказаними договорами підряду. Списки осіб (монтажників), які виконувати роботу за даними договорами позивачем не надавались.
Оскільки судами першої та апеляційної інстанцій на підставі дослідження всіх наявних доказів в сукупності встановлено відсутність фактичного виконання господарських операцій позивача із спірним контрагентом, колегія суддів погоджується з висновком судів про відмову в задоволенні позовних вимог.
Судом першої інстанції встановлено, що 06.07.2011 року відповідачем на адресу позивача направлено запит № 8493/10/23-08 від 16.06.2011 року про надання пояснень та відповідних документів з питань повноти нарахування податкового зобов'язання та податкового кредиту по ПДВ за квітень 2011 року, що підтверджується копією квитанції № 7191 та опису від 06.07.2011 року поштового відділення № 55.
Даний конверт з рекомендованим поштовим повідомленням про вручення повернувся на адресу податкового органу, причина невручення - за закінченням встановленого терміну зберігання.
Враховуючи наведене, відповідачем правомірно прийнято наказ № 2135/17-04 від 05.08.2011 року про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4.
Письмове повідомлення про запрошення до податкового органу № 2722/Н/17-432 від 05.08.2011 року на проведення перевірки та наказ № 2135/17-04 від 05.08.2011 року про проведення позапланової невиїзної перевірки вручено позивачу особисто 05.08.2011 року.
Вищенаведене спростовує доводи позивача щодо відсутності підстав для проведення перевірки.
Доводи касаційної скарги щодо правомірності формування податкового кредиту по спірним операціям з ПП «Фірма «Володар» викладеного не спростовують, а зводяться до переоцінки обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій, що у відповідності до ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.
За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.
Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В:
Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.01.2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.11.2014 року у справі № 2а-19425/11/2670 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після надсилання її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя О. В. Муравйов
Судді О. В. Вербицька
Н. Є. Маринчак