АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22 - 2392 / 2006 Головуючий в 1 інстанції - Петешенкова М.Ю.
Категорія - 51 Доповідач - Глущенко Н.Г.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
6 червня 2006 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного
суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - Глущенко Н.Г.
суддів - Григорченка Е.І., Прозорової М.Л.
при секретарі - Чегренець С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 15 лютого 2006 року по справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, -
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернувся до суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 15.02.2006 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення його вимог в повному обсязі.
Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 15.02.2006 року ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні заяви про встановлення фактичного часу його затримання / а. с. 29 /. Як на підстави апеляційної скарги ОСОБА_1 посилався на те, що висновки суду, викладені в рішення від 15.02.2006 року, не відповідають обставина справи, крім того воно ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального закону / а. с. 38 /.
Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - скасуванню з закриттям провадження по справі, з наступних підстав.
Згідно ст. 15 ЦПК України - суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
В порядку цивільного судочинства встановлюються факти, які зазначені в ч.1 ст. 256 ЦПК України чи інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
1
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, та просив встановити, що фактично час його затримання правоохоронними органами, згідно вимог ст.ст. 106,115 КПК України, є 12 година 30 хвилин 28.10.2004 року, коли він був затриманий по кримінальній справі № 01862 /а.с. З/.
Між тим, встановлення даного факту не передбачено ст.. 256 ЦПК України, а зазначені заявником правовідносини витікають із порушеної кримінальної справи.
Таким чином, розглядаючи дану справу суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що заява ОСОБА_1 про встановлення фактичного часу його затримання правоохоронними органами не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Однак, в порушення вимог процесуального закону, зокрема п.1 ч.1 ст. 205 ЦПК України, суд ухвалив рішення по справі, тоді, як виходячи з вимог зазначеного процесуального закону, повинен був постановити ухвалу про закриття провадження у справі, а не відмовляти заявнику в його вимогах.
За таких обставин, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - скасуванню із закриттям провадження у справі.
Інші доводи апеляційної скарги не можуть бути прийняті до уваги оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці, крім того, вони зводяться до особистого тлумачення апелянтом норм права, що суперечить діючому законодавству.
Керуючись ст.ст. 303,307,310 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 15 лютого '2006 року -скасувати, провадження у справі закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення але може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з цього часу.