Справа № 2-630/2009

 Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2009 року        Київський районний суд  м. Сімферополя у складі 

головуючого - судді Чумаченко Р.Д.

при секретарі - Ліфінцовій Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ЗАТ АТП «Хімпромсоюз» про стягнення заробітної плати, розрахунку за затримку розрахунку та моральної шкоди , 

в с т а н о в и в :

           ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом мотивуючі свої вимоги тим, що  між ним та відповідачем по справі був укладений трудовий договір, згідно до якого він прийнятий на посаду «виконуючого обов'язки начальника дільниці експлуатації автомобільного транспорту» із посадовим окладом 1800 грн., крім того було передбачено премія за результатами кожного місяця в розмірі 30%. Але у зв'язку з тим, що відповідач постійно порушував умови договору і частині оплати праці він був змушений звільнитися за власним бажанням  28.01.2008р.. Трудову книжку йому видали лише 31.01.2008р. , із змісту якої йому стало відомо , що днем його прийому на роботу зазначено 03.01.2008 року, хоча фактично він почав працювати з 11.12.2007р.  Крім того, позивач стверджує, що на день звільнення з ним не був проведений повний розрахунок по заробітній платі. Заборгованість, за його розрахунком складає, за грудень 2007р.  428,71 грн., січень 2008р. - 1199,7грн; премії на два місяці - 488,52 грн., відпускні на 3 дні  - 257,1 грн. Всього  2373,03 грн.  Оскільки до цього часу заборгованість не погашена, позивач просить стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку , що на день звернення до суду складає 5400 грн., а також в відшкодування моральної шкоди  2000 грн.  Моральну шкоду позивач обґрунтовує тим, що у зв'язку із не сплатою заробітної плати він не міг нормально існувати, почали накопичуватися борги по сплаті комунальних платежів, був змушений відмовляти собі та своїх сім'ї в придбанні деяких речей.

        В ході судового розгляду справи позивач уточнив свої вимоги та просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі в сумі 2373,03 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку  на день ухвалення рішення 21.600грн., у відшкодування моральної шкоди 5000грн., та в відшкодування судових витрат пов'язаних із наданням юридичних послуг - 1000 грн.

        Представник відповідача проти позову заперечував посилаючись на те, що позивач дійсно був прийнятий на посаду в.о. начальника дільниці експлуатації автомобільного транспорту  із виправним терміном три місяці, про що був виданий наказ № 4к від 03.01.2008р. 28.01.2008 року  ОСОБА_1 написав заяву про звільнення за власним бажанням, про що був виданий наказ № 21 від 28.01.2008р. згідно до якого останній звільнений по ст. 38 КЗпП України із грошовою компенсацією за 2 календарних дні за відпрацьований період.  Враховуючи, що згідно до штатного розкладу посадовий оклад  начальника експлуатації автомобільного транспорту  складає 800 грн., то й з цієї суми йому і був проведений розрахунок за відпрацьований час, а саме 595,30 грн. які були нараховані позивачу, але останній не звертався до бухгалтерії за його отриманням, тому представник відповідача вважає, що позовні вимоги не обґрунтовані і задоволенню не підлягають в повному об'ємі в тому числі і в відшкодування судових витрат та моральної шкоди.

          Вислухав сторони, дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного.

         Судовим розглядом встановлено, що  на підставі наказу № 4к від 03 січня 2008 року ОСОБА_1 був прийнятий на посаду виконуючого обов'язки начальника дільниці експлуатації автомобільного транспорту  з 03 січня 2008 року з тримісячним виправним терміном  із оплатою праці у відповідності до штатного розкладу.

        У відповідності до штатного розкладу на 2008 рік., затвердженого наказом №1 від 02.01.2008р, заробітна плата начальника дільниці експлуатації автомобільного транспорту складає 800 грн. на місяць.

         28.01.2008р. ОСОБА_1 подав заяву про звільнення його за власним бажанням. Наказом відповідача № 21-к від 28.01.2008р.  позивач був звільнений  із займаної посади 28 січня 2008 року, за власним бажанням , ст. 38 КЗпП України із сплатою грошової компенсації за 2 дні не використаної щорічної відпустки. 

       У відповідності до табелю обліку робочих днів за січень 2008 року Куртмуллаєву З. , із розрахунку посадового окладу 800 грн., нараховане до сплати 595,30 грн., з яких 550,98 грн. це заробітна плата та 44,32 грн. - компенсація за два дні невикористаної відпустки. що також підтверджується довідкою № 18 від 14 липня 2008 року, що видана головним бухгалтером  ЗАТ АТП «Хімпромсоюз».

        Як стверджує позивач, трудову книжку йому видали 31 січня 2008 року, а розрахунок по заробітній платі досі не  виплатили. Представник відповідача не заперечує проти того, що позивач досі не отримав розрахунок, але при цьому стверджує, що він і не звертався до бухгалтерії для його отримання.

        Враховуючі, що представник відповідача на підтвердження своїх заперечень не надав жодного доказу ( акту про відмову в отриманні розрахунку позивачем, або повідомлення про те, що останній був повідомлений про можливість отримати розрахунок при звільненні), видатні касові ордери на отримання заробітної плати та компенсації за невикористану відпустку, які на думку представника відповідача є підтвердженням того, що позивач міг отримати розрахунок в любий час не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки вони не мають номеру та дати видачі.

      На думку суду вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь заборгованості по заробітній платі підлягає задоволенню в сумі  595,30 грн.

       У відповідності до ст.. 117 КЗпП України,  у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних  звільненому  працівникові  сум у строки , зазначені  в ст.. 116 КЗпП України, при відсутності спору  про їх розмір  підприємство  повинно виплатити  працівникові  його середній заробіток  за весь час затримки  по день  фактичного розрахунку.

      Вимоги Куртмуллаєва З., щодо стягнення на його користь середнього заробітку  за весь час затримки розрахунку також підлягає частковому задоволенню, із розрахунку посадового окладу 800 грн. , тобто на день ухвалення рішення компенсація складає 9600 грн. (800 * 12 ).

      Суд вважає, що позивачу заподіяна моральна шкода , тому що він був вимушений неодноразово звертатися до відповідача з проханням розрахуватися з ним, при цьому він мав матеріальні труднощі. Це порушило його життєві  зв'язки, викликало необхідність застосовувати додаткові зусилля для організації свого життя.

      Моральну шкоду ,суд вважає можливим стягнути  в сумі 1000 грн.

      Що стосується вимог позивача про відшкодування йому за рахунок відповідача витрат пов'язаних із наданням юридичної допомоги, то в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають , оскільки позивачем не були надані докази того, що він взагалі укладав договір про надання юридичної допомоги та оплачував надані йому послуги. . 

       На підставі вказаного, ст.. ст.. 116,117, 237-1  КЗпП України,  керуючись ст.. ст.. 213-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

       Позов задовольнити частково.

           Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Автотранспортне підприємство «Хімпромсоюз»  на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 595,30грн., компенсацію  за затримку розрахунку 9600 грн., в відшкодування моральної шкоди 1000 грн.  Всього 11195,30 грн. без урахування  податків та обов'язкових платежів.

          В решті частки позову відмовити.

         Стягнути ЗАТ АТП «Хімпромсоюз»  в доход держави  судовий збір в розмірі 119,45 грн.

          На рішення  може бути принесена заява  про апеляційне оскарження  протягом  десяти днів зі дня проголошення рішення, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти  днів після  подання заяви про апеляційне оскарження  до Апеляційного суду АР Крим, через Київський районний суд м. Сімферополя.

Суддя                                                                                                                     Р.Д. Чумаченко