ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
23 лютого 2015 року м. Київ В/800/535/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Винокурова К.С. (доповідач)
Амєліна С.Є.
Кочана В.М.
Кобилянського М.Г.
Ємельянової В.І.
розглянувши заяву ОСОБА_6 про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 16 жовтня 2014 року (К/800/13475/14), постановленої за результатами касаційного розгляду адміністративної справи за позовом ОСОБА_6 до Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, Відділу примусового виконання судових рішень Державної виконавчої служби України про зобов'язання вчинити певні дії,-
в с т а н о в и л а :
У травні 2012 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом в якому, з урахуванням доповнень та уточнень, а також часткової відмови від позову, просив:
- зобов'язати Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ внести зміни до наказу від 04 квітня 2012 року № 29 о/с в частині поновлення позивача по справі - підполковника міліції ОСОБА_6 на службі в органах внутрішніх справ на посаді проректора Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ з економічних питань та ресурсного забезпечення з 25 лютого 2011 року;
- зарахувати підполковнику міліції ОСОБА_6 період вимушеного прогулу з дня незаконного звільнення з органів внутрішніх справ України (25 лютого 2011 року) до дня складання акту про допуск до роботи (05 квітня 2012 року) до спеціального стажу служби в органах внутрішніх справ України;
- визнати період часу з 17 січня 2012 року по 05 квітня 2012 року (включно) вимушеним прогулом, що допущено у зв'язку з затягуванням виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 січня 2012 року по адміністративній справі № 2а/0470/3175/11;
- стягнути з Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ на користь ОСОБА_6 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу, що допущено у зв'язку з затягуванням виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 січня 2012 року по адміністративній справі № 2а/0470/3175/11, у сумі 18025,21 грн.;
- зобов'язати Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ нарахувати та сплатити ОСОБА_6 індексацію грошового забезпечення за періоди: вимушеного прогулу, що допущено у зв'язку з незаконним звільненням зі служби в органах внутрішніх справ, з 26 січня 2011 року по 17 січня 2012 року; вимушеного прогулу, що допущено у зв'язку з затягуванням виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 січня 2012 року по адміністративній справі № 2а/0470/3175/11, з 17 січня 2012 року по 05 квітня 2012 року включно;
- визнати протиправною та скасувати постанову про закриття виконавчого провадження по виконавчому листу № 2а/0470/3175/11 від 02 лютого 2012 року винесену Відділом примусового виконання судових рішень Державної виконавчої служби України 25 червня 2012 року.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2013 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2014 року, в задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16 жовтня 2014 року постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2014 року залишено без змін.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою Вищого адміністративного суду України, ОСОБА_6 28 січня 2015 року, згідно поштового штампу на конверті надіслав до суду заяву про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 16 жовтня 2014 року, з пропуском строку подання заяви про перегляд судових рішень.
Разом з тим, Позивачем заявлено клопотання про поновлення строку на подання заяви про перегляд вказаного судового рішення з зазначенням про отримання копії ухвали щодо якої подано заяву про перегляд Верховним Судом України 17 листопада 2014 року.
Враховуючи достатність доказів наданих ОСОБА_6 на підтвердження поважності причин пропуску строку, колегія суддів вважає за можливе визнати поважними причини пропуску строку подання заяви про перегляд вказаного судового рішення та поновити цей строк.
У заяві про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 16 жовтня 2014 року скаржник ставить питання про його скасування, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
При цьому ОСОБА_6 в обґрунтування заяви посилається на постанови Вищого адміністративного суду України від 23 жовтня 2012 року у справі № К/9991/83925/11, від 28 лютого 2012 року у справі № К-33931/10, в яких, на його думку, по іншому ніж в оскаржуваній ухвалі застосовано п. 24 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України та ст. 235 Кодексу законів про працю України щодо визначення дати поновлення працівника на роботі.
Статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України визначено підстави для подання заяви про перегляд судових рішень.
Відповідно до положень зазначеної статті заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів:
1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;
2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом;
3) порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення Вищим адміністративним судом України незаконного судового рішення з питань, передбачених статтею 171-1 цього Кодексу.
У судових рішеннях, на які посилається заявник, відсутнє різне правозастосування в подібних правовідносинах, яке відповідно до статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України може бути підставою для перегляду судових рішень в адміністративній справі Верховним Судом України.
Так, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 16 жовтня 2014 року стосовно якої подано заяву про перегляд, зокрема зазначено, що постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 січня 2012 року у справі № 2а/0470/3715/11, якою ОСОБА_6 було поновлено на посаді та публічній службі скасована, що свідчить про правомірність звільнення ОСОБА_6, а тому відсутні правові підстави про визнання дій Відповідачів у даній справі під час виконання ними постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 січня 2012 року у справі № 2а/0470/3715/11 протиправними, оскільки такі не порушують права та охоронювані інтереси Позивача у даній адміністративній справі.
Однак, скасувавши рішення судів апеляційної інстанції, якими було змінено рішення судів першої інстанції, а саме: відмовлено в задоволенні позовних вимог в частині поновлення Позивачів на посаді у зв'язку з досягненням ними граничного віку перебування на службі в органах внутрішніх справ, Вищий адміністративний суд України рішеннями від 23 жовтня 2012 року у справі № К/9991/83925/11 та від 28 лютого 2012 року у справі № К-33931/10, скасувавши рішення суду апеляційної інстанції, постанови суду першої інстанції змінив та виклав абзац резолютивної частини рішення в іншій редакції з зазначенням датою поновлення Позивача на посаді дату звільнення особи.
Колегія суддів не розцінює як доказ неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах постанови Вищого адміністративного суду України від 23 жовтня 2012 року у справі № К/9991/83925/11 та від 28 лютого 2012 року у справі № К-33931/10, оскільки зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах, а свідчать про різні обставини справ, за наслідками оцінки яких суд дійшов різних правових висновків.
Отже, в даному випадку правовідносини не є подібними, в них ухвалені різні судові рішення та по різному застосовано норми матеріального права, що виключає можливість допуску справи до провадження Верховного Суду України.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що підстави для допуску справи до провадження Верховного Суду України для перегляду судового рішення відсутні.
Керуючись ст. ст. 236-240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, у х в а л и л а:
Клопотання ОСОБА_6 про поновлення строку на подання заяви про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 16 жовтня 2014 року задовольнити.
Визнати поважними підстави пропуску строку звернення ОСОБА_6 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 16 жовтня 2014 року.
Відмовити у допуску до провадження Верховного Суду України адміністративної справи за позовом ОСОБА_6 до Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, Відділу примусового виконання судових рішень Державної виконавчої служби України про зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді: К.С. Винокуров
С.Є. Амєлін
В.М. Кочан
М.Г. Кобилянський
В.І. Ємельянова