ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

У Х В А Л А

про припинення провадження

"25" лютого 2015 р. Справа № 916/3137/14

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Сидоренка М.В.

суддів Аленіна О.Ю., Жекова В.І.

при секретарі судового засідання Галузінському Н.О.

за участю представників сторін:

від прокуратури - Свентицький І.С.

від Міністерства оборони України - Дідух С.П.

від приватного підприємства "Лідер-Т" - не з'явився

від Військової академії - Шевчук А.В.

від Кабінету Міністрів України - Нероденко М.М.

від Департаменту комунальної власності Одеської міської ради - Тарановський Д.С.

від приватного підприємства НВКТФ "Лідер-Люкс" - Капеліст М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту комунальної власності Одеської міської ради

на рішення господарського суду Одеської області від 15.10.2014 р.

у справі № 916/3137/14

за позовом Першого заступника прокурора Південного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України

до відповідача приватного підприємства "Лідер-Т"

за участю третіх осіб, які не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Військової академії (м. Одеса), Кабінету Міністрів України

про визнання права власності та витребування майна,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Одеської області від 15.10.2014 р. (суддя Никифорчук М.І.) позов першого заступника прокурора Південного регіону з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері (далі також - Прокуратура) задоволено повністю: визнано за державою Україна, в особі Міністерства оборони України (далі також - Позивач, Міноборони), право власності на нерухоме майно - нежитлову будівлю № 105 військового містечка № 17, зареєстровану за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 8/8; витребувано від приватного підприємства „Лідер-Т" (далі також - Відповідач, ПП „Лідер-Т") нежитлову будівлю № 105 військового містечка № 17, зареєстровану за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 8/8; зобов'язано Відповідача передати Позивачу вказану вище будівлю, вартістю 15528,21 грн.; стягнуто з ПП „Лідер-Т" до державного бюджету України через Білгород-Дністровську об'єднану державну податкову інспекцію ГУ Міндоходів в Одеській області 3 045 грн. судового збору.

Вказане рішення прийнято на підставі висновків місцевого господарського суду про обґрунтованість та доведеність позовних вимог.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Департамент комунальної власності Одеської міської ради (далі також - Департамент, Скаржник), який не є стороною у даній справі, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати, прийняти нове, відмовивши у задоволення позову. Свої вимоги Скаржник обґрунтовує тим, що вказаним рішенням суд вирішив питання про його права та обов'язки, не залучивши його до участі у справі, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні всіх обставин справи. Так, зокрема, Скаржник вказав, що нежитлове приміщення за адресами: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 8/8 та м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 8/1-А є одним і тим же об'єктом нерухомості, що на даний час перебуває у фактичному володінні ПП НВКТФ "Лідер-Люкс".

Вказана апеляційна скарга прийнята до провадження ухвалою суду апеляційної інстанції від 29.12.2014 р.

Заслухавши пояснення представників сторін, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, дослідивши обставини та матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційне провадження за скаргою Департаменту комунальної власності Одеської міської ради підлягає припиненню з таких підстав.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Таким чином, Господарський процесуальний кодекс України містить імперативні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку.

Частиною 1 статті 91 ГПК України передбачено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Відповідно до п. 5.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" у розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважала, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, апеляційний господарський суд, прийнявши апеляційну скаргу до провадження (якщо вона не підлягала поверненню з передбачених ГПК підстав), повинен з'ясувати наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі. Якщо при цьому буде встановлено, що права такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою припиняє апеляційне провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.

Як вище зазначалось, оскаржуваним рішенням місцевого господарського суду позов Прокуратури задоволено повністю: визнано за державою Україна, в особі Міноборони, право власності на нерухоме майно - нежитлову будівлю № 105 військового містечка № 17, зареєстровану за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 8/8; витребувано від ПП „Лідер-Т" вказану нежитлову будівлю та зобов'язано Відповідача передати Позивачу цю будівлю, вартістю 15 528,21 грн.

Згідно наданого Скаржником листа КП „Бюро технічної інвентаризації" Одеської міськради від 18.03.2014 р. № 1600-06/257/2 нежилі приміщення під № 8/8 та під № 8/1-А по Фонтанській дорозі в м. Одесі є одним і тим же об'єктом нерухомості.

Також, в обґрунтування своєї апеляційної скарги Департамент послався на те, що 05.09.2013 р. територіальна громада м. Одеси в особі Одеської міської ради (Продавець) уклала з приватним підприємством НВКТФ "ЛІДЕР-ЛЮКС" (Покупець) договір купівлі-продажу, який було посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Калгановою М.В. за реєстраційним № 667, згідно якого Покупець придбав нежитлову будівлю, розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 8/1-А, загальною площею 55,1 кв. м.

У той же день приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Калгановою М.В. внесено в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно запис про реєстрацію за ПП НВКТФ "ЛІДЕР-ЛЮКС" права власності на вказану будівлю та видано витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 8985932.

У п. 1.1. даного договору купівлі-продажу визначено, що майно належить Продавцю на праві власності, що підтверджується свідоцтвом про право власності на будівлю (бланк серії САЕ № 975670), індексний номер: 8249237, виданим 21.08.2013 р. Приваловою Є.Є., державним реєстратором реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області. Право власності на вказаний об'єкт зареєстровано 20.08.2013 р. в Державному реєстрі прав на нерухоме майно, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 137799851101, номер запису про право власності: 2188400, що підтверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень № 8249467 від 21.08.2013 р., виданим Реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції Одеської області.

За таких обставин, Департамент у своїй скарзі та у судових засіданнях суду апеляційної інстанції зазначав, що витребування майна у ПП НВКТФ "ЛІДЕР-ЛЮКС", у фактичному володінні якого знаходиться спірний об'єкт нерухомості, потягне за собою пред'явлення позову до Одеської міської ради про стягнення коштів в порядку реституції, що може завдати суттєвих збитків місцевому бюджету та фінансуванню у 2015 році соціально-побутових програм.

Судова колегія зауважує, що рішення, оскаржуване особою, яка не брала участь у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, тобто в рішенні суду безпосередньо розглядається й вирішується спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення слід вважати таким, що прийнято про права та обов'язки осіб, яких не було залучено до участі у справі, якщо: 1) в описовій чи мотивувальній частині рішення містяться висновки або судження суду про права та обов'язки цих осіб. Таке рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їхнє право на судовий захист; 2) у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки цих осіб. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не повинен братися до уваги.

Як вище згадувалось, нежитлову будівлю, розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 8/1-А, було продано Одеською міською радою 05.09.2013 р., в той час як оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято 15.10.2014 р., відтак, названа міськрада вже не була власником спірного об'єкта нерухомості на час прийняття цього рішення та не мала на нього ніяких прав.

Доводи Департаменту про те, що він є управителем, уповноваженим власником, земельної ділянки під спірною будівлею, не приймаються до уваги колегією суддів, так як відповідно до листа Управління Держземагентства у м. Одесі Одеської області від 02.09.2013 р. за № 01-1-7/4398 станом на 31.12.2012 р. відсутня інформація щодо реєстрації права власності (користування) на земельну ділянку, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 8/1-А, та будь-яких доказів наявності прав Скаржника на відповідну земельну ділянку ним не надано.

Отже, оскільки ані в описовій, ані в мотивувальній частині оскаржуваного рішення висновки або судження суду про права та обов'язки Департаменту не містяться, у резолютивній частині рішення взагалі не вказано про будь-які права чи обов'язки Скаржника, то це рішення безпосередньо не стосується прав та обов'язків цієї особи.

За таких обставин, судова колегія вважає, що уявлення Скаржника про те, що оскаржуване рішення стосується його прав та обов'язків, є помилковим.

Таким чином, за результатами розгляду апеляційної скарги Департаменту встановлено, що оскаржуваним судовим рішенням не було вирішено питання про його права та обов'язки, а тому апеляційне провадження за даною скаргою підлягає припиненню, оскільки в даному випадку не існує правового зв'язку між Скаржником і сторонами у справі, у зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 86, 91, 99 ГПК України, судова колегія, -

УХВАЛИВ:

Апеляційне провадження за скаргою Департаменту комунальної власності Одеської міської ради на рішення господарського суду Одеської області від 15.10.2014 р. у справі № 916/3137/14 - припинити.

Справу направити до господарського суду Одеської області.

Головуючий суддя М.В. Сидоренко

Суддя О.Ю. Аленін

Суддя В.І. Жеков