Справа № 154/3627/14-к Провадження №11-кп/773/107/15 Головуючий у 1 інстанції:Пікула Н. В.

Категорія:ст.ст. 307 ч.1, 307 ч.2 КК УкраїниДоповідач: Хомицький А. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2015 року м. Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Волинської області у складі:

головуючого судді - Хомицького А.М.,

суддів - Польового М.І., Гапончука В.В.,

при секретарі - Гладкому В.В.,

за участю прокурора - Вовка В.В.,

захисника - ОСОБА_1,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12014030060000692 від 18 вересня 2014 року за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_2 на вирок Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 31 грудня 2014 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель АДРЕСА_1, українець, громадянин України, з повною загальною середньою освітою, не працює, згідно ст. 89 КК України не судимий, -

засуджений за ч. 1 ст. 307 КК України до 4 (чотирьох) років позбавлення волі, за ч. 2 ст. 307 КК України, з застосуванням ст. 69 КК України, до 5 (п'яти) років позбавлення волі з конфіскацією належного йому майна.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено покарання ОСОБА_2 у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі з конфіскацією належного йому майна.

Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_2 визначено обчислювати з моменту приведення вироку до виконання.

Вироком вирішено долю речових доказів та судових витрат.

Розглядаючи справу в апеляційному порядку, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Волинської області,

В С Т А Н О В И Л А :

Згідно з вироком суду ОСОБА_2 визнаний винним у тому, що він 17 вересня 2014 року близько 14 години, знаходячись поблизу житлового будинку № 13, що по вул. Радянській в с.Острівок, Володимир-Волинського району, керуючись корисливим мотивом, незаконно зберігав при собі з метою подальшого збуту речовину, котра в своєму складі містить наркотичний засіб- бупренорфін, 0,0006 г. якого під час проведення оперативної закупівлі незаконно збув ОСОБА_3 (дані легендовані) за 65 грн.

Він же, 11 жовтня 2014 року близько 13 години, знаходячись поблизу будинку № 10, що по вул. Ковельській в м. Володимир-Волинський, керуючись корисливим мотивом, повторно, незаконно зберігав при собі з метою подальшого збуту речовину, котра в своєму складі містить наркотичний засіб- бупренорфін, 0,0021 г. якого під час проведення оперативної закупівлі незаконно збув ОСОБА_3 (дані легендовані) за 250 грн.

У поданій на вирок апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_2, не оспорюючи доведеність вини та правильність кваліфікації своїх дій, просить змінити вирок, оскільки він є надто суворим, обравши йому покарання із застосуванням ст. 75 КК України. Зазначає, що він щиро розкаявся у вчиненому, позитивно характеризується по місцю проживання, має сім'ю та малолітню дитину. Судом при призначенні йому покарання у виді позбавлення волі не було враховано, що він допомагає своїй хворій матері, яка майже не пересувається, опалювати не газифікований будинок у зимовий період.

Заслухавши доповідача, який виклав зміст оскаржуваного вироку суду першої інстанції, основні доводи апеляційної скарги, пояснення обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_1, які підтримували апеляційну скаргу, прокурора, який просив залишити вирок без зміни, дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга обвинуваченого до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Висновки суду про винність ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 307 ч.2, 307 ч.1 КК України, підтверджуються зібраними в кримінальному провадженні та дослідженими в судовому засіданні доказами і ніким не оскаржуються.

Діям ОСОБА_2 у цій частині дана правильна юридична оцінка, яка також ніким не оспорюється.

Призначаючи йому покарання, суд першої інстанції у відповідності до вимог ст. ст. 50, 65 КК України з урахуванням тяжкості вчинених злочинів, які відносяться до категорії тяжких, особи обвинуваченого, який раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, не працює, обґрунтовано прийшов до переконання про неможливість виправлення і перевиховання ОСОБА_2 без ізоляції від суспільства .

Разом з тим, враховано судом і інші обставини, що впливають на ступінь відповідальності та істотно знижують ступінь тяжкості злочину, у тому числі й ті, на які посилається у своїй апеляційній скарзі ОСОБА_2

Аналізуючи вищевказані обставини, суд першої інстанції призначив покарання ОСОБА_2 за ст. 307 ч.2 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України - нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції зазначеної статті; мінімальне покарання, передбачене санкцією ст. 307 ч.1 КК України, а також за сукупністю злочинів застосував принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначивши остаточне покарання, яке є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Покарання, призначене судом ОСОБА_2, відповідає вимогам закону, принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, а тому підстав для його пом'якшення чи застосування ст. 75 КК України, про що ставиться питання в апеляційній скарзі обвинуваченого, судова колегія не вбачає.

Керуючись ст. ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Волинської області,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 31 грудня 2014 року щодо нього - без змін.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення її апеляційним судом.

Судді:

М.І. Польовий В.В. Гапончук А.М.Хомицький