КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" лютого 2015 р. Справа№ 927/1699/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Коротун О.М.

Суліма В.В.

за участю секретаря судового засідання Шалівського В.О.

за участю представників

від позивача: Дайнеко В.І. - дов. від 05.01.2015 року № 1

від відповідача: ОСОБА_3 - дов. від 11.03.2009 року № 748

розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства „Діловий центр" Чернігівської обласної ради на рішення господарського суду Чернігівської області від 09.12.2014 року

у справі № 927/1699/14 (суддя Фетисова І.А.)

за позовом Комунальне підприємство „Діловий центр" Чернігівської обласної ради (м. Чернігів)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (м. Чернігів)

про викладення пунктів 3.10, 5.1.13 договору від 24.09.2014 року № 21/14 в редакції позивача

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Чернігівської області звернулося Комунальне підприємство „Діловий центр" Чернігівської обласної ради з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про врегулювання розбіжностей, які виникли між сторонами по справі під час укладання договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області від 24.09.2014 року № 21/14 та викладення пунктів 3.10, 5.1.13 договору в редакції, запропонованій позивачем.

13.11.2014 року КП „Діловий центр" подало суду лист від 13.11.2014 року № 520-14, в якому просило спонукати відповідача укласти договір оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області від 24.09.2014 року № 21/14 на наступних умовах [з текстом договору в редакції позивача].

Рішенням від 09.12.2014 року господарський суд Чернігівської області в позові відмовив повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду КП „Діловий Центр" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Чернігівської області від 09.12.2014 року по справі № 927/1699/14 і прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.01.2015 року апеляційна скарга КП „Діловий центр" була прийнята до провадження та призначено розгляд справи № 927/1699/14 у судовому засіданні за участю представників сторін.

В судовому засіданні 12.02.2015 року оголошувалася перерва до 17.02.2015 року до 12 год. 45 хв.

В судових засіданнях 12.02.2015 року та 17.02.2015 року представник позивача підтримував вимоги апеляційної скарги. Представник відповідача проти вимог апеляційної скарги заперечував з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Дослідивши докази, що є у справі, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду має бути залишено без змін, виходячи з наступного.

Місцевий господарський суд відмовляючи в задоволенні позову розглядав позовні вимоги, які заявлені в листі від 13.11.2014 року № 520-14 (вх. № 28821).

Нові позовні вимоги не містять посилань на нові норми права, а тому колегія суддів апеляційного господарського суду розглядає їх як зміну предмету позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Як вбачається з протоколу судового засідання від 06.11.2014 року суд заслуховував усні пояснення представника відповідача та розглядав додаткові документи для залучення їх до матеріалів справи.

Таким чином, оскільки початок розгляду справи по суті відбувся в судовому засіданні 06.11.2014 року, то нові позовні вимоги мали б бути залишені без розгляду відповідно до абз. 2 п.п. 3.12 п. 3 Постанови пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18.

Отже колегія суддів апеляційного господарського суду, переглядаючи рішення, приходить до висновку, що позовні вимоги слід розглядати ті, які були заявлені в позовній заяві від 22.10.2014 року № 475-14.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Відповідно до абз. 3 ч. 3 ст. 283 ГК України об'єктом оренди може бути нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення).

Ч. 6 ст. 283 ГК України визначено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 року № 2269-XII цей Закон регулює організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств, установ та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності (далі - підприємства), їх структурних підрозділів, та іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в державній та комунальній власності.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи 24.09.2014 року Комунальне підприємство „Діловий центр" Чернігівської обласної ради (орендодавець) та Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 уклали договір оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області № 21/14, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення в будівлі кінотеатру „Дружба", що є об'єктом спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Чернігівської області, розташованій за адресою: проспект Миру, 51 у місті Чернігові та перебуває в господарському віданні Комунального підприємства „Діловий центр" Чернігівської обласної ради.

Приміщення, які знаходяться в вищезазначеній будівлі, загальною площею 2 093,9 кв.м, що мають окремий вхід, а саме: приміщення по підвалу з літ. 1-1 по літ. 1-9 - загальною площею 316,0 кв.м; приміщення по І поверху: з літ. 1-1 по літ. 1-30, з літ. 1-33 по літ. 1-35 - загальною площею 661,3 кв.м; примішення по ІІ поверху: з літ 1-2 по літ. 1-11 - загальною площею 998,0 кв.м; приміщення по ІІІ поверху: з літ. 1-1 по літ. 1-10 - загальною площею 118,6 кв.м (п.п. 1.1.1 договору).

Розмір та порядок розрахунку орендної плати наведено в Додатку № 2 до цього договору, що є невід'ємною його частиною і становить за базовий місяць розрахунку 31 170 грн. 88 коп. (без ПДВ).

Орендна плата за перший (жовтень 2014 року) місяць оренди визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за вересень та жовтень 2014 року.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством (п. 3.4 договору).

Цей договір діє з 09.10.2014 року по 06.10.2017 року включно (п. 10.1 договору).

09.10.2014 року сторонами підписано акт № 1 прийому-передачі в оренду нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області.

Договір оренди від 24.09.2014 року № 21/14 було підписано відповідачем з протоколом розбіжностей, згідно якого:

- редакція орендодавця: п. 3.10: Розмір орендної плати змінюється орендодавцем в односторонньому порядку у випадку зміни Методики її розрахунку та в інших випадках, передбачених законодавчими актами України та рішеннями обласної ради.

- редакція орендаря: п. 3.10: Розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін. Розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї з сторін у випадках, встановлених законодавчими актами України.

- редакція орендодавця: п.п. 5.1.13: У разі якщо земельна ділянка надана в користування орендодавцю, орендар повинен перерахувати плату за користування земельною ділянкою пропорційно до орендованих площ на рахунок орендодавця згідно виставлених рахунків. На відшкодування орендарем витрат по сплаті земельного податку нараховується ПДВ.

- редакція орендаря: п.п. 5.1.13: У разі якщо земельна ділянка надана в користування орендодавцю, орендар повинен відшкодовувати плату за користування земельною ділянкою, фактично зайняту орендованими приміщеннями на рахунок орендодавця згідно виставлених рахунків.

Відповідачем надано позивачу лист від 03.10.2014 року № 08 про підписання договору оренди з протоколом розбіжностей з наступних причин: пропонує передбачити в договорі можливість зміни розміру орендної плати відповідно до вимог ст. 21 Закону України „Про оренду державного та комунального майна", про згоду компенсувати частину плати за землю за ту частину земельної ділянки, яка знаходиться безпосередньо під орендованими приміщеннями. Крім того відповідач звернув увагу що така компенсація не є об'єктом оподаткування у відповідності до Податкового кодексу України.

Позивач у відповіді на лист відповідача від 15.10.2014 року № 464-14 повідомив, що прийняти пропозиції не згоден, оскільки протягом липня-серпня 2014 року були опубліковані оголошення про намір передати в оренду нерухоме майно по пр. Миру, 51; оголошення містило умови, одна з яких погодження з умовами типового договору; крім того листами від 04.07.2014 року № 02 та від 22.08.2014 року № 04 відповідач висловив бажання орендувати нерухоме майно; умови викладені в оголошенні не заперечувалися. Позивач не погодився з протоколом розбіжностей та заявив про намір звернутися до суду.

Листом від 20.10.2014 року № 09 відповідач повідомив позивача про доцільність звернення до суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону України „Про оренду державного та комунального майна", в редакції Закону України від 29.06.2004 року № 1905-IV, укладений сторонами договір оренди в частині істотних умов повинен відповідати типовому договору оренди відповідного майна. Типові договори оренди державного майна розробляє і затверджує Фонд державного майна України, типові договори оренди майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, затверджують відповідно Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування.

Позивачем було надано суду Типовий договір оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, затверджений рішенням Чернігівської обласної ради від 25.03.2011 року.

Редакція п. 3.10 типового договору оренди співпадає з редакцією позивача: Розмір орендної плати змінюється орендодавцем в односторонньому порядку у випадку зміни Методики її розрахунку та в інших випадках, передбачених законодавчими актами України та рішеннями обласної ради.

Редакція п.п. 5.1.13 типового договору оренди не співпадає з редакцією позивача. Так у п.п. 5.1.13 типового договору оренди йдеться мова про те, що у разі зміни найменування юридичної особи, адреси, рахунку, телефону орендар зобов'язується письмово повідомити про це орендодавця в 10-денний термін з наданням відповідних документів. У разі невиконанні цього пункту всі повідомлення, які направлені за юридичною адресою, вважаються врученими.

Натомість п.п. 5.1.13 договору оренди від 24.09.2014 року № 21/14 викладена у п.п. 5.1.12 типового договору оренди: „У разі якщо земельна ділянка надана в користування орендодавцю, орендар повинен перерахувати плату за користування земельною ділянкою пропорційно до орендованих площ на рахунок орендодавця згідно виставлених рахунків.".

Крім доданого у п. 5.1.13 договору оренди від 24.09.2014 року № 21/14 речення про те, що: „На відшкодування орендарем витрат по сплаті земельного податку нараховується ПДВ.".

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що включення до тексту договору вказаного у п.п. 5.1.13 речення: „На відшкодування орендарем витрат по сплаті земельного податку нараховується ПДВ." - суперечить чинному законодавству, оскільки таке формулювання не передбачено типовим договором та податок на землю не є базою оподаткування для податку на додану вартість (ст. 185, 188, 189 Податкового кодексу України).

Відповідно до приписів ч. 3-5 ст. 181 ГК України сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог ч. 1 цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

Таким чином, за загальним порядком укладення договору, в разі наявності неврегульованих сторонами розбіжностей по умовам договору, у 20-денний строк спір щодо врегулювання таких розбіжностей має бути переданий до суду .

З матеріалів справи вбачається, що позивачем отримано підписаний відповідачем примірник договору з протоколом розбіжностей, а тому позивач мав право передати спір про врегулювання розбіжностей до суду в строк до 23.10.2014 року, тобто у 20 денний строк з дня отримання (03.10.2014 року) підписаного відповідачем примірника договору з протоколом розбіжностей.

Предметом заявленого позову у цій справі на 30.10.2014 року (момент подання позовної заяви суду та її реєстрація канцелярією суду) був спір про врегулювання розбіжностей, які виникли між сторонами по п. 3.10 та п.п. 5.1.13 договору від 24.09.2014 року № 21/14. Таким чином, на момент заявлення позову про врегулювання розбіжностей позивачем було пропущено 20-денний строк звернення до суду.

За приписами ч. 6 ст. 181 ГК України якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону (в даному випадку ч. 2 ст. 10 Закону України „Про оренду державного та комунального майна"), або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що враховуючи відсутність факту своєчасної передачі спору про врегулювання розбіжностей до суду, договір оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Чернігівської області від 24.09.2014 року № 21/14 є укладеним з прийнятими позивачем пропозиціями відповідача по редакції п.3.10. та п.п. 5.1.13 по протоколу розбіжностей.

Відповідно до абз. 6 п. 12 Постанови пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" від 17.05.2011 року № 7 не підлягає скасуванню судове рішення, якщо апеляційною інстанцією буде з'ясовано, що його резолютивна частина є правильною, хоча б відповідні висновки місцевого господарського суду й не були належним чином обґрунтовані у мотивувальній частині рішення. Водночас апеляційний господарський суд у мотивувальній частині своєї постанови не лише вправі, а й повинен зазначити власну правову кваліфікацію спірних відносин та правову оцінку обставин справи.

Колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції помилково розглядав ті позовні вимоги, які мали б бути ним залишені без розгляду.

Втім місцевий господарський суд дав вірну оцінку тим позовним вимогам, які він мав розглянути по суті, надавши їм належну оцінку та прийнявши законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, а тому відсутні підстави для скасування рішення господарського суду. Апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства „Діловий центр" Чернігівської обласної ради на рішення господарського суду Чернігівської області від 09.12.2014 року по справі № 927/1699/14 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Чернігівської області від 09.12.2014 року по справі № 927/1699/14 залишити без змін.

3. Справу № 927/1699/14 повернути до господарського суду Чернігівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Повний текст постанови підписано__20.02.2015 р.__

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді О.М. Коротун

В.В. Сулім