Судове рішення #40998793
Єдиний державний реєстр судових рішень

 

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

11 лютого 2015 рокум. Львів№ 876/7215/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

 

головуючого-судді: Савицької Н.В.

суддів: Костіва М.В., Каралюса В.М.

за участю секретаря судового засідання:Коцур В.К. 

представника апелянтаПопельського С.М.

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 19.06.2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення коштів та зобов`язання до вчинення дій, 

 

В С Т А Н О В И В:

 

ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення коштів та зобов`язання до вчинення дій.

 

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 19.06.2014 р. позов задоволено частково. Суд визнав звільнення позивача із займаної посади  начальника групи бухгалтерського обліку відділу фінансового забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 з 10.02.2014 р. незаконним. 

 

Крім того, суд визнав протиправним та скасував наказ військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 ( по особовому складу ) від 10.02.2014 р. № 3 «Про звільнення начальника групи бухгалтерського обліку фінансового забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 . Суд поновив позивача на займаній посаді  начальника групи бухгалтерського обліку відділу фінансового забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 з 11.02.2014 р. та стягнув із ІНФОРМАЦІЯ_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 11.02.2014 р. по 15.05.2014 р. в розмірі  12 691, 98 грн. та суму в розмірі 1000 за завдану моральну шкоду. В решті вимог відмовлено. 

 

Не погодившись із даною постановою, апелянт ІНФОРМАЦІЯ_2 подав апеляційну скаргу, покликаючись на те, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

 

Апелянт просить суд, постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 19.06.2014 р. скасувати та прийняти нову якою в позові відмовити.

 

Представник апелянта Попельський С.М. в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу із підстав у ній зазначених.

 

Інші особи які беруть участь у справі в судове засідання на виклик суду не з`явились хоча, належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ч.4 ст.196 КАС України.

 

Заслухавши суддю-доповідача, учасника процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість постанови суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення виходячи з наступних підстав.

 

Як видно з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 з 1990 року працювала в Закарпатському обласному військовому комісаріаті.

 

Наказом військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_3 від 28.12.2012 р. за № 242 позивач звільнена з роботи за п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв`язку із скороченням штату.

 

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 29.05.2013 позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу задоволено частково . Суд визнав протиправним та скасував п. 28 Наказу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 ( по стройовій частині ) від 28.12.2012 р. за № 242 в частині звільнення начальника групи бухгалтерського обліку відділу фінансового забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 за п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв`язку із скороченням штату. Суд поновив на державній службі ОСОБА_1 на посаді начальника групи бухгалтерського обліку відділу фінансового забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнув середній заробіток за час вимушеного прогулу з 29.12.2012 р. по 29.05.2013 р.

 

10.02.2014 р. наказом військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 за № 3 поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника групи бухгалтерського обліку відділу фінансового забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 з 28.12.2012 р. 

 

Наказом військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 за № 3 від 10.02.2014р. начальника групи бухгалтерського обліку відділу фінансового забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 звільнено у зв`язку із скороченням штату за п. 1 ст. 40 КЗпП України з 10.02.2014 р. 

 

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції що наказ військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 ( по особовому складу ) від 10.02.2014 р. за № 3 «Про звільнення начальника групи бухгалтерського обліку відділу фінансового забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 з 10.02.2014 р. слід визнати протиправним виходячи з наступних підстав. 

 

п. 1 ст. 40 КЗпП України встановлено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір може бути розірваний за ініціативою власника або уповноваженого ним органу лише у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи чи організації, скорочення чисельності або штату працівників.

 

Як видно з штатного розпису ІНФОРМАЦІЯ_1 який діяв по 28.12.2012 р. чисельність складала 57 осіб. (а.с. 159-163, а.с. 211-213 ) 

 

Чисельність ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно витягу із штату який діє з 29.12.2012 р. становить 57 осіб. (а.с. 214-216 )

 

Отже, скорочення чисельності або штату працівників ІНФОРМАЦІЯ_1 не відбулось оскільки, сумарна кількість штатних одиниць залишилась на рівні  57 одиниць.

 

Відповідно до ч. 1 ст. 49-2 КЗпП України про наступне звільнення працівників попереджують не пізніше ніж за два місяця.

 

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач в порушення вимог ч. 1 ст. 49-2 КЗпП України взагалі не попереджував позивача про наступне звільнення.

 

З матеріалів справи вбачається, що позивачу при звільненні будь-яка робота в порушенні вимог ст. 49-2 КЗпП України відповідачем не пропонувалась.

 

Крім того, відповідач в порушення вимог ст. 42 КЗпП України не врахував переважне право ОСОБА_1 на залишенні на роботі порівняно з іншим працівником оскільки, позивач має стаж роботи в органах ДПС України понад 25 років. (а.с. 25 )

 

Відповідач також в порушення вимог ст. 43 КЗпП України звільнив позивача без згоди профспілкової організації членом якої є позивач оскільки, остання на засідання профспілкового комітету запрошена не була, відсутні докази які свідчать що засідання профкому відбулось. 

 

З роз`яснень даних у п.18 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 6 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів», із послідуючими змінами слідує, що при розгляді справ про поновлення на роботі судам необхідно з`ясовувати, з яких підстав проведено звільнення працівника згідно з наказом (розпорядженням), і перевіряти їх відповідність законові.

 

Суд не вправі визнавати звільнення правильним виходячи з обставин, з якими власник або уповноважений ним орган не пов`язували звільнення.

 

Отже, враховуючи, що в Закарпатському обласному військовому комісаріаті скорочення чисельності та штату працівників не відбулось, ОСОБА_1 не попереджалась про наступне звільнення, позивач мав переважне право на залишення на роботі, їй не пропонувалась інша робота, звільнення проведено без згоди профкому, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що звільнення позивача проведено з порушенням вимог трудового законодавства, а тому слід визнати протиправним наказ Військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 (особовому складу) від 10.02.2014 року № 3 «Про звільнення начальника групи бухгалтерського обліку відділу фінансового забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 » в частині звільнення ОСОБА_1 з посади начальника групи бухгалтерського обліку відділу фінансового забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 з 10.02.2014 року.

 

Разом з тим, 30.07.2014 р. наказом військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 за № 153 оспорюваний вищевказаний наказ від 10.02.2014 р. за № 3 про звільнення ОСОБА_1 скасований. Поновлено позивача на посаді начальника групи бухгалтерського обліку відділу фінансового забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 з 11.02.2014 р. та з 30.07.2014 р. переведено на посаду головного спеціаліста відділу соціального забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 за її згодою.

 

ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

 

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку що позов в частині вимог про скасування наказу та поновлення на роботі не підлягає до задоволення оскільки, відсутній предмет спору, відповідач вищевказаним наказом скасував оспорюваний наказ, поновив позивача на попередній роботі та за її згодою перевів на іншу роботу. 

 

Вимога позивача про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав. 

 

Відповідно до ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи але не більше як за один рік.

 

Виходячи з довідки про заробітну плату ОСОБА_1 від 17.06.2014 р. за № 2433, середньомісячна заробітна плата на момент звільнення становить - 4532,78 грн., середньоденна  4532,78:22 р.д. = 206 грн. Отже, середній заробіток за період з 11.02.2014 року по 15.05.2014 р. тобто, за 3 місяці 4 дні становить - 14, 422 грн. 34 коп. ( 13,598 грн. 34 коп. + 824 грн. ) 

 

16.05.2014 р. Наказом військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 за № 100  ОСОБА_1 прийнята на посаду головного спеціаліста відділу соціального забезпечення. ( а.с. 218 )

 

Як видно з довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 02.02.2015 р. позивач працювала на посаді головного спеціаліста відділу соціального забезпечення за період  з 16.05.2014 р. по 30.07.2014 р. та отримала заробітну плату в розмірі - 11602 грн. 08 коп.

 

За період з 16.05.2014 р. по 30.07.2014 р. позивач працюючи на посаді начальника групи бухгалтерського обліку відділу фінансового забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 повинна була б отримати заробітну плату за 3 місяці 11 днів  15 864, 34 ( 13, 598 грн. 34 коп. + 2266 грн. ).

 

Різниця в заробітку за час виконання позивачем нижче оплачуваної роботи становить - 4262, 26 грн. ( 15 864, 34  11602,08 )

 

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що із ІНФОРМАЦІЯ_1 в користь ОСОБА_1 слід стягнути суму в розмірі  18684,6 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу з врахуванням утримання податків та обов`язкових платежів та виплачених сум. ( 14, 422 грн. 34 коп. + 4262, 26 )

 

Згідно з ч. 1 ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

 

Апеляційний суд вважає, що вимога позивача про відшкодування моральної шкоди до задоволення не підлягає за безпідставністю оскільки, позивач не довів та не підтвердив жодними належними та допустимими доказами ту обставину, що йому завдана моральна шкода.

 

Разом з тим, позов в частині вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 36 262 грн. 80 коп., вихідної допомоги в розмірі 4532 грн. 78 коп., зобов`язання нарахувати та виплатити компенсацію за невикористану відпустку в період вимушеного прогулу слід залишити без розгляду у зв`язку з пропуском позивача строку звернення з позовом до суду без поважних причин.

 

Відповідно до ч.3 ст. 99 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

 

Заяву про збільшення позовних вимог позивач подав 13.05.2014 р. (а.с. 191 ) а про порушення своїх прав, свобод та інтересів дізнався 10.02.2014 р. тобто, в день звільнення.

 

Клопотання про поновлення строків звернення до суду ОСОБА_1 не подавала та відсутні поважні причини пропуску строків звернення з позовом до суду.

 

Таким чином, позивач пропустила місячний строк звернення з позовом до суду без поважних причин.

 

ст. 100 КАС України передбачено, що адміністративний позов поданий після закінчення строків, встановлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала. 

 

У відповідності до вимог ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

 

Згідно ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

 

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи тому, колегія суддів приходить до висновку що постанову слід скасувати та прийняти нову якою позов задовольнити частково. В решті вимог відмовити за безпідставністю.

 

Керуючись ст.160, ст.195, ст.198, ст.202, ст.207, ст.212, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, 

 

П О С Т А Н О В И В:

 

Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити частково.

Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 19.06.2014 року  скасувати та прийняти нову якою позов задовольнити частково.

Визнати протиправним наказ Військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 (особовому складу) від 10.02.2014 року № 3 «Про звільнення начальника групи бухгалтерського обліку відділу фінансового забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 » в частині звільнення ОСОБА_1 з посади начальника групи бухгалтерського обліку відділу фінансового забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 з 10.02.2014 року.

Стягнути із ІНФОРМАЦІЯ_1 в користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 11.02.2014 року по 30.07.2014 року в розмірі  18 684 (вісімнадцять тисяч шістсот вісімдесят чотири ) грн. 60 коп. з врахування утримання податків та обов`язкових платежів та виплачених сум.

В решт вимог відмовити.

Позов в частині вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 36 262 (тридцять шість тисяч двісті шістдесят два) грн. 80 коп., вихідну допомогу в розмірі 4532 (чотири тисячі триста два) грн. 78 коп., зобов`язання нарахувати та виплатити компенсацію за невикористану відпустку в період вимушеного прогулу  залишити без розгляду.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом 20 днів після набрання постанови законної сили.

 

Головуючий:Н.В. Савицька

 

Судді: М.В. Костів

 

 В.М. Каралюса

 

 

 

 

  • Номер:
  • Опис: про зобов’язання вчинити певні дії
  • Тип справи: Касаційна скарга
  • Номер справи: 807/511/14
  • Суд: Касаційний адміністративний суд
  • Суддя: Бруновська Н.В.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 31.10.2016
  • Дата етапу: 01.11.2016
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація