Справа №22-1859 2006р.

Категорія 1-5

Головуючий у 1 інстанції - Скиба С.А.

Доповідач - Можелянська З.М.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2006 року червня 5 дня колегія суддів Судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

Головуючого                Рудь В.В.

Суддів                           Ремеза В.А., Можелянської З.М.

При секретарі                Худолій Н.А.

розглянула у відкритому судовому засіданні в М.Дніпропетровськ цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Баглійського районного суду м.Дніпродзержинськ від 13 травня 2002 р. за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння, -

встановила:

Рішенням Баглійського райсуду м.Дніпродзержинськ від 13.05.2002р. ОСОБА_1, зобов'язано повернути ОСОБА_2 диван-кровать вартістю 100 грн., трельяж вартістю 80 грн., шкаф платяний вартістю 200 грн., стіл обідній вартістю 100 грн., люстру вартістю 20 грн., стіл письмовий вартістю 50 грн., набір меблів „Ретро" вартістю 300 грн., два килима червоного та зеленого кольору вартістю по 50 грн. кожний, покривало на диван вартістю 50 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив скасувати вказане рішення, посилаючись на невідповідність його обставинам справи і вимогам закону.

Перевіривши законність та обгрунтованіість рішення суду першої інстанції, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення за такими підставами.

Відповідно до рішення Баглійського райсуду м.Дніпродзержинськ від 20.03.1991р. в результаті поділу сумісного майна подружжя ОСОБА_2 було виділено: диван-кровать, трельяж, шафу платяну, стіл обідний,люстру, покривало, однотумбовий стіл, набір меблів „Ретро", два килима (а.с.4).

Рішення суду виконане, що підтвердили сторони в судовому засіданні. Позивачка посилалась на те, що виділене їй маййно перевозилось нею до Абхазії, потім в 1994 році знову завезене до відповідача в будинок АДРЕСА_1, де безпідставно утримується останнім. 29.01.2001р. державним виконавцем описане в будинку відповідача меблі, два килима та покривало, які, як вказав ОСОБА_1, належить йому особисто (а.с. 15-16).

В судовому засіданні ОСОБА_1, заперечуючи проти позову, підтвердив, що описане виконавцем майно є його особистим та придбане ним після припинення шлюбних відносин з ОСОБА_2 Матеріали справи також не мястять доказів про належність вказаного спірного майна за його родовими ознаками саме позивачці. Наданий нею опис майна, що вивозилось в 1993р. в Абхазію, має вказівку, що майно є особистою власністю іншої особи - ОСОБА_3 (а.с.18). Пояснення свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5 мають загальний, неконкретний, суперечливий характер та не підтверджують факт належності позивачці спірного майна.

Таким чином на підставі вимог ч.1 с.11, ст.60 ЦПК України ОСОБА_2 слід відмовити в задоволенні заявлених нею позових вимог за їх недоведеністю. Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, його рішення на підставі п.3 ст.309 ЦПК України слід скасувати вказане судове рішення з ухваленням нового - про відмову в позові.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

Вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1. задовольнити.

Рішення Баглійського районного суду м.Дніпродзержинськ від 13 травня 2002 року скасувати.

ОСОБА_2 відмовити в задоволенні позову до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Рішення апеляційного суду вступає в законну силу з моменту його проголошення і протягом двох місяців може бути оскаржене до Верховного Суду України.