ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

Справа № К-9103/06

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2006 року                                                                                                          м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Ліпського Д.В. -  головуючий,

Амєліна С.Є.   -   суддя-доповідач,

Гуріна М.І.,

Кобилянського М.Г.,

Юрченка В.В.,

при секретарі  Проценко О.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у Київському районі міста Одеси на рішення Київського районного суду міста Одеси від 11 березня 2005 року та на ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 29 червня 2005 року в справі за позовом ОСОБА_1до Управління Пенсійного фонду України у Київському районі міста Одеси про визнання нечинними дій та зобов'язання провести перерахунок пенсії -

в с т а н о в и л а :

В касаційній скарзі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, відповідач ставить питання про скасування рішення Київського районного суду міста Одеси від 11 березня 2005 року та ухвали Апеляційного суду Одеської області від 29 червня 2005 року, якими задоволені позовні вимоги - зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Київському районі міста Одеси провести перерахунок за минулий час пенсії державного службовця у бік збільшення.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач як пенсіонер із числа державних службовців з 30 січня 2001 року одержує пенсію на підставі Закону України «Про державну службу».

Листом Управління Пенсійного фонду України у Київському районі міста Одеси від 04 лютого 2005 року №475/05 відмовлено в задоволенні заяви позивача про проведення перерахунку пенсії з урахуванням матеріальної допомоги та надбавок, за рахунок яких збільшилося грошове утримання державних службовців після звільнення позивача з державної служби. 

На процесуальні порушення при встановлені фактичних обставин справи в касаційній скарзі не вказується.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин у справі колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

При прийнятті рішень суди помилково виходили з того, що перерахунок раніше призначеної позивачу пенсії державного службовця здійснюється виходячи із сум заробітної плати, з урахуванням матеріальної допомоги, надбавок і премій працюючого державного службовця відповідної посади та рангу.

З такими висновками судів погодитися не можна.

Відповідно до статті 37-1 Закону України «Про державну службу», яка визначає порядок і умови перерахунку пенсій державних службовців, у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Відповідно до частини 2 статті 33 зазначеного Закону, яка регулює питання оплати праці, заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Частина 6 статті 33 Закону передбачає можливість установлювати державним службовцям надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надавати матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань.

З урахуванням зазначених положень Закону України «Про державну службу», надбавки, запроваджені нормативно-правовими актами, що вказані позивачем, та матеріальна допомога відносяться до додаткових видів грошового забезпечення й приймаються в розрахунок при нарахуванні пенсії лише особам, які отримували такі надбавки під час перебування на державній службі та були звільнені зі служби після їх запровадження.

Тому відповідно до вимог Закону України «Про державну службу» та пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року №865 “Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії” немає правових підстав для перерахунку пенсії у бік збільшення на підставі зазначених позивачем нормативно-правових актів.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або проведення додаткової перевірки доказів, обставини справи судами встановлені повно й правильно, але допущена помилка в застосуванні норм матеріального права, суд касаційної інстанції, згідно зі статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України, має право скасувати судові рішення судів першої та  апеляційної інстанцій і ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Керуючись статтями 223, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

п о с т а н о в и л а :

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Київському районі міста Одеси задовольнити.

Рішення Київського районного суду міста Одеси від 11 березня 2005 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 29 червня 2005 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким відмовити в позові ОСОБА_1до Управління Пенсійного фонду України у Київському районі міста Одеси про визнання нечинними дій та зобов'язання провести перерахунок пенсії.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття обставин.