ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" лютого 2015 р. Справа № 917/1591/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Горбачова Л.П., суддя Барбашова С.В. , суддя Тарасова І. В.,

при секретарі Полубояриній Н.В.,

за участю представників сторін:

позивача - не з`явився,

відповідача - Данілової Н.Н. (дов.№29-14/20 від 05.01.2015р.), Міняйло Г.Ю. (дов.№29-14/17 від 05.01.2015р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м.Київ (вх.№931П/3) на ухвалу господарського суду Полтавської області від 20.01.2015р. у справі № 917/1591/14,

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ,

до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", м. Полтава,

про стягнення 34856331,22 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 26.08.2014 р. у справі №917/1591/14, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» було задоволено частково та стягнуто з Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» 28673902,42 грн. основного боргу, 1264428,60 грн. пені, 3159326,77 грн. інфляційних, 494244,84 грн. 3% річних, 73080,00 грн. судового збору, в іншій частині позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.10.2014 року рішення господарського суду Полтавської області від 26.08.2014р. у справі №917/1591/14 залишено без змін.

06.11.2014 року господарським судом Полтавської області на виконання рішення господарського суду Полтавської області від 26.08.2014 р. та постанови Харківського апеляційного господарського суду від 14.10.2014 року по справі № 917/1591/14 було видано відповідний наказ.

Постановою Вищого господарського суду України від 04.12.2014 року постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.10.2014 року у справі №917/1591/14 залишено без змін.

25.11.2014 року відповідач звернувся до господарського суду Полтавської області із заявою про визнання наказу господарського суду Полтавської області від 06.11.2014 року в частині стягнення 28673902,42 грн., таким, що не підлягає виконанню по справі №917/1591/14.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 20.01.2015 року заява відповідача (боржника) про визнання наказу господарського суду Полтавської області від 06.11.2014 року в частині стягнення 28673902,42 грн. таким, що не підлягає виконанню, була задоволена та визнано наказ господарського суду Полтавської області від 06.11.2014 року в частині стягнення 28673902,42 грн. таким, що не підлягає виконанню.

03.12.2014 року відповідач звернувся до господарського суду Полтавської області із заявою про розстрочку виконання рішення суду від 26.08.2014 року по справі №917/1591/14 на суму 4991080,21 грн. на п'ять років рівними щоквартальними платежами.

В обґрунтування своєї заяви відповідач посилається на скрутне фінансове становище підприємства, а стягнення залишку заборгованості одразу призведе до тяжких фінансових наслідків для боржника, в тому числі, його банкрутства, та ускладнить виконання рішення або зробить його неможливим.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 20 січня 2015 року заяву Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" про розстрочку виконання рішення у справі №917/1591/14 задоволено частково. Розстрочено виконання рішення господарського суду Полтавської області від 26.08.2014р. у справі №917/1591/14 на суму 4991080,21 грн. на два роки шляхом сплати належних до стягнення сум рівними щоквартальними платежами, а саме: до 15 квітня 2015р. - 554564,47 грн.; до 15 липня 2015р. - 554564,47 грн.; до 15 жовтня 2015р. - 554564,47 грн.; до15 січня 2016р. - 554564,47 грн.; до 15 квітня 2016р. - 554564,47 грн.; до 15 липня 2016р. - 554564,47 грн.; до 15 жовтня 2016р. - 554564,47 грн.; до 15 січня 2017р. - 554564,47 грн.; до 15 квітня 2017р. - 554564,45 грн.

Позивач з ухвалою суду першої інстанції не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Полтавської області від 20.01.2015р. у справі №917/1591/14 про надання розстрочки виконання рішення господарського суду Полтавської області від 26.08.2014р. у справі №917/1591/14. У задоволенні заяви Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" про розстрочку виконання рішення господарського суду Полтавської області від 26.08.2014р. у справі №917/1591/14 відмовити у повному обсязі. Покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник посилається на те, що суд першої інстанції не надав належної оцінки тяжкого фінансового стану позивача, його податкові та фінансові зобов'язання перед державою та банківськими установами.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 09.02.2015р. прийнято апеляційну скаргу до провадження. Розгляд апеляційної скарги призначено на "23" лютого 2015 р. о 10:30 год. у складі колегії суддів: головуючий суддя Горбачова Л.П., судді: Істоміна О.А., Тарасова І.В.

Розпорядженням секретаря судової палати №3 від 23.02.2015р. у зв'язку з відпусткою судді Істоміної О.А. для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Горбачова Л.П., судді: Барбашова С.В., Тарасова І.В.

У судове засідання 23.02.2015р. представник апелянта не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час і місце слухання справи ухвалою суду від 09.02.2015 року. Як вбачається з матеріалів справи, зазначену ухвалу ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" отримано 16.02.2015р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке долучено до матеріалів справи.

Однак апелянт не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні.

Представники відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечували, вважають її незаконною та необґрунтованою з підстав, зазначених у відзиві (вх.№2455 від 16.02.2015р.) на апеляційну скаргу. Просять суд залишити апеляційну скаргу позивача без задоволення, а ухвалу господарського суду Полтавської області від 20 січня 2015 року по даній справі - без змін.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 09.02.2015 року сторони були попереджені, що у разі не з'явлення їх представників у судове засідання та не надання сторонами документів, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами та за відсутністю представників сторін, тому справа згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегією суддів встановлено наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 06 листопада 2014 року на виконання рішення господарського суду Полтавської області від 26.08.2014 року та постанови Харківського апелдяційного господарського суду від 14.10.2014р. у справі №917/1591/14 був виданий наказ (а.с.13).

Посилаючись на своє скрутне фінансове становище, відповідач, керуючись приписами статті 121 ГПК України, 03 грудня 2014 року звернувся до господарського суду Полтавської області із заявою про розстрочку виконання рішення.

Задовольняючи вказану заяву відповідача, та, ухваливши розстрочку виконання рішення суду, місцевий господарський суд виходив з того, що у Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" заборгованість споживачів за спожиті послуги теплопостачання станом на 01.11.2014р. складає 43,00 млн. грн.

Проте колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Виходячи із наведеного, в основу судового рішення про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим його виконання. При цьому, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

Таким чином, питання щодо надання розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про надання розстрочки виконання рішення суду є з'ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумно встановленого строку розстрочки.

Отже, вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення на підставі ст.121 ГПК України, місцевий господарський суд повинен був врахувати матеріальні інтереси обох сторін, оскільки невиконання протягом тривалого часу рішення суду порушує матеріальні інтереси позивача та також може призвести до негативних наслідків для нього.

Колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд наведених вимог не врахував.

Так, господарський суд Полтавської області прийняв до уваги факти та доводи відповідача, не встановивши при цьому матеріальний інтерес позивача, що є порушенням принципів змагальності та рівності сторін перед законом і судом, передбачених ст.ст. 42 та 43 ГПК України.

Вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору та інші обставини справи.

Як вбачається із заяви про розстрочку виконання рішення суду в даній справі, відповідач посилається на відсутність коштів в розмірі, необхідному для одночасного задоволення вимог стягувача, що пов'язане з його тяжким фінансовим становищем.

До суду першої інстанції в обґрунтування доводів заяви відповідачем було надано аналіз відшкодування тарифами вартості спожитого природного газу для надання послуг теплопостачання населенню по ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» за 2013- 1 півріччя 2014р. (а.с.58), структуру діючого тарифу на теплову енергію для населення та фактична вартість 1 Гкал по ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» за 2011- 1 півріччя 2014р. (а.с.59), Довідку про стан заборгованості населення за отримані послуги теплопостачання та вжиті заходи стягнення її в судовому порядку станом на 01.11.2014р. (а.с.61), Звіти про фінансові рультати за 2013, 2014 роки (а.с.79-а.с.80).

Разом з тим, скаржником не було надано суду доказів неможливості виконання вказаного рішення місцевого господарського суду.

Зокрема, відповідачем не було надано банківських довідок, виписок про стан рахунків, які є належними доказами відсутності грошових коштів у необхідній кількості, дійсно важкого фінансового стану.

Відповідач не довів наявності джерел, з яких зможе погашати заборгованість згідно з запропонованим ним графіком погашення заборгованості на 5 років та не вказав, які заходи будуть вжиті щодо стягнення заборгованості зі споживачів за спожиті послуги з теплопостачання.

Вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення на підставі ст.121 ГПК України, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, оскільки невиконання протягом тривалого часу рішення суду порушує матеріальні інтереси позивача та може призвести до негативних наслідків для нього.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на те, що господарська діяльність позивача обтяжена довгостроковими податковими та кредитними зобов'язаннями на загальну суму 1167052287 тис. грн., що підтверджується балансом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" станом на 30.09.2014р. (в.с.144). Крім того, посилається на те, що за 9 місяців 2014 року позивач завершив господарську дільність зі збитком у 62474671 тис. грн., що вбачається зі Звіту про фінансові результати за 9 місяців 2014 року (а.с.142-а.с.143). Докази чого були надані до суду першої інстанції, однак судом ці докази не були досліджені і їм не надано належної правової оцінки.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З аналізу процесуальних норм, які регулюють питання можливості надання розстрочки виконання рішення суду вбачається, що законодавець у будь-якому випадку пов'язує розстрочку виконання судового рішення в судовому порядку з об'єктивними, непереборними, тобто виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

З урахуванням наведеного, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що підстави для розстрочки виконання рішення господарського суду Полтавської області від 26.08.2014 р. у справі №917/1591/14, наведені заявником, не є тими виключними обставинами у розумінні ст. 121 ГПК України, які б свідчили про необхідність розстрочки виконання судового рішення. Також судом першої інстанції не враховано матеріальний інтерес позивача, що є порушенням принципів змагальності та рівності сторін перед законом і судом, передбачених ст.ст. 42 та 43 ГПК України.

Виходячи з викладеного, судова колегія вважає, що місцевий господарський суд, дійшов помилкового висновку про наявність підстав для надання розстрочки виконання рішення суду в даній справі.

З огляду на вищевикладене, господарський суд Полтавської області при винесенні оскаржуваної ухвали невірно застосував норми процесуального права, внаслідок ухвала підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Керуючись статтями 85, 99, 101, п. 2 статті 103, п. 4 ч. 1 статті 104, статтями 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задовольнити.

Ухвалу господарського суду Полтавської області від 20.01.2015р. у справі №917/1591/14 скасувати.

Відмовити у задоволенні заяви Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" про надання розстрочки виконання судового рішення від 26.08.2014 року по справі №917/1591/14.

Повний текст постанови складено 26 лютого 2015 року.

Головуючий суддя Горбачова Л.П.

Суддя Барбашова С.В.

Суддя Тарасова І. В.