ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

                                                       У Х В А Л А

                                            І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

   22 червня 2006 року                                                                                    м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого - судді Шипуліної Т.М., 

суддів:  Ланченко Л.В., Карася О.В., Усенко Є.А., Сергейчука О.А.,

розглянула в порядку попереднього розгляду касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 03 лютого 2005 року та ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 11 травня 2005 року по справі за його позовом до Здолбунівської міської ради про визнання дій неправомірними та стягнення моральної шкоди.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційних скарг щодо правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та  процесуального права, а також правової оцінки обставин у справі, колегія

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 03 лютого 2005 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 11 травня 2005 року, в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Здолбунівської міської ради про визнання дій неправомірними, та стягнення моральної шкоди в сумі 20000 грн. - відмовлено. Неправомірність дій відповідача, на думку ОСОБА_1, полягають у тому, що керівництво Здолбунівської міської ради  на його звернення щодо порушення сусідами його законних прав на спокійний відпочинок та здорові умови проживання - не забезпечило всебічного розгляду порушених в ним проблем, оперативного їх вирішення, не задовольнило його законних прав і інтересів. Крім того відповідачем було порушено строки розгляду його звернень, вони розглядалися поверхньо, рішення не виконувались.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, позивач 08 червня 2005 року подав касаційну скаргу до Верховного суду України, який своїм листом від 17 жовтня 2005 року на підставі п.п.7,10 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства направив її для вирішення до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14 березня 2006 року касаційна скарга була прийнята до провадження суду, по ній відкрито касаційне провадження.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18 травня 2006 року визнано за можливе попереднє провадження  по справі.

В касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення та направити справу на новий розгляд, оскільки судами порушені норми матеріального та процесуального права, і зокрема, вимоги ЦПК (в редакції 1963 року) щодо повного, всебічного розгляду справи. На думку позивача, при розгляді позову суди вийшли за межі його позовних вимог, порушили його процесуальні права, передбачені ст. 99 ЦПК України (в редакції 1963 року), рішення постановлені по справі винесені без повного дослідження доказів по справі.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 необхідно залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Відмовляючи позивачу в задоволенні його позову, суд правильно встановив, що ОСОБА_1 не дотримався вимог закону, і зокрема, ст.248-5 ЦПК України 1963 р. щодо строків звернення до суду відносно оскарження неправомірних, на його думку, дій відповідача стосовно розгляду його заяв, які направлялись останнім до  Здолбунівської міської Ради   протягом 2001 - березня 2004 р. включно.

Щодо звернення позивача, яке надійшло до суб'єкта оскарження 22.07.2004 року /вх. НОМЕР_1, судом було встановлено на підставі наданих доказів, що відповідь ОСОБА_1   направлена 22 липня 2004 року / вих.НОМЕР_2/, тобто в строки, передбачені Законом України «Про звернення громадян».

Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до ч.1ст.224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень та вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи наведене, колегія  приходить до висновку, що судові рішення постановлені з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстави для їх скасування відсутні.

 Керуючись ст.ст. 210, 220, 220-1 ,224, 231 та ч.5 ст.254   КАС України, колегія -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а  рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 03 лютого 2005 року та ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 11 травня 2005 року - без змін.

Ухвала  набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня їх відкриття.

Головуючий: ________________________ Шипуліна Т.М.

             Судді:       _____________________ Сергейчук О.А.

                                               _____________________ Карась О.В.

        _____________________  Ланченко Л.В.

         _____________________ Усенко Є.А.