Дата документу Справа № 243/12191/13-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №11-кп/778/198/15 Головуючий в 1-й інстанції

Категорія ст.119 ч.1 КК України Лаптєв М.В. Доповідач у 2-й інстанції

Прямілова Н.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2015 року м.Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області в складі:

головуючого Прямілової Н.С.

суддів Імберової Г.П., Жовніренко В.П.

при секретарі Торбач Ю.О.

за участю:

прокурора Стоматової В.П.

розглянула в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013050510003354, за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_3 на вирок Словянського міськрайонного суду Донецької області від 27 жовтня 2014 року відносно

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Харківської області Близнюківського району с.Вильнеперше, громадянина України, освіта середня, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.119 КК України.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_3, вказуючи на те, що вирок суду першої інстанції є незаконним, просить його скасувати, а кримінальне провадження закрити за відсутністю в діях ОСОБА_4 складу кримінального правопорушення. Навіть якщо діями ОСОБА_4 потерпілому була спричинена черепно-мозкова травма, то він не передбачав настання смерті потерпілого та не повинен був і не міг цього передбачити. Крім того, вказує, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам, оскільки у потерпілого ОСОБА_5 окрім закритої черепно-мозкової травми, яка стала причиною смерті, також були виявлені і інші тілесні ушкодження, однак ні слідством, ні судом не встановлено, хто причинив потерпілому зазначені тілесні ушкодження, хоча черепно-мозкова травма могла утворитися при нанесенні вищезазначених ушкоджень. Тілесні ушкодження на обличчі і тілі потерпілого, а також черепно-мозкова травма могли утворитися у період, коли ОСОБА_5 знаходився у лікарні.

В апеляційній скарзі захисник також просить відмовити в задоволенні цивільного позову потерпілої, оскільки потерпілою не вказано з чого складається сума за поминальний обід на суму 4640 грн., а доданий чек про затрати на облаштування могили не відповідає дійсності, а в частині моральної шкоди позов є необґрунтованим.

Вироком Словянського міськрайонного суду Донецької області від 27 жовтня 2014 року ОСОБА_4 визнано винним та засуджено за ч.1 ст.119 КК України до 4 років позбавлення волі.

На підставі п."в" ст.1 Закону України "Про амністію у 2014 році" звільнений від відбування призначеного покарання.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь КЛПЗ "Міська лікарня №1" витрати на оплату перебування ОСОБА_5 в терапевтичному відділені в сумі 142 грн. 28 коп.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь потерпілої ОСОБА_6 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 37289 грн., в рахунок відшкодування моральної шкоди 100 000 грн.

В судовому засіданні апеляційної інстанції:

прокурор заперечувала проти апеляційної скарги та просила відмовити в її задоволенні.

Вислухавши доповідача, прокурора, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно вироку ОСОБА_4 визнаний винним у тому, що він 12.05.2013р., приблизно, о 18 год. 15 хв. у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на вулиці біля воріт приватного домоволодіння, розташованого в АДРЕСА_2, в ході сварки, яка виникла між його знайомими ОСОБА_7 та ОСОБА_5, які перебували у стані алкогольного сп'яніння на ґрунті особистої неприязні, діючи із злочинною недбалістю, не передбачаючи можливості настання шкідливих наслідків своїх дій, хоча повинен був і міг їх передбачити, знаходячись за спиною ОСОБА_5 обома руками взяв його під пахви з обох сторін та з силою відштовхнув від себе, від чого ОСОБА_5 із положення стоячи впав на тверде покриття біля воріт вищевказаного будинку та при падінні вдарився потилочною частиною голови об асфальтну поверхню. Внаслідок протиправних дій ОСОБА_4 потерпілий ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми - забій м'яких тканин потиличної області ліворуч з крововиливом з боку внутрішньої поверхні, крововиливом під тверду мозкову оболонку правої півкулі переважно за конвекситальной поверхні об'ємом близько 120 мл крові, крововиливу під м'яку мозкову оболонку тім'яної частки правої півкулі з пошкодженням самої оболонки, крововиливи (симетричне) під м'яку мозкову оболонку зліва без її пошкодження, крововиливу під м'яку мозкову оболонку зліва без її пошкодження, крововиливу під м'яку мозкову оболонку лобової частки праворуч переходом на область поздовжньої щілини з множинними дрібнокрапковими крововиливами в кору (область прямої звивини), вогнищеві деструктивні крововиливи в область Варолиєвого мосту. Дані тілесні ушкодження мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень як небезпечних для життя в момент їх заподіяння. Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень 13.05.2013р. о 04 год. 20 хв. ОСОБА_5 не приходячи до тями помер у КЛПЗ №1 м.Слов'янська. Причиною смерті ОСОБА_5 стала закрита черепно-мозкова травма, яка ускладнилася набряком - здавлення головного мозку.

Відповідно до ч.1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, тобто не в цілому, а лише в тій частині, в якій судове рішення оскаржується.

Доводи захисника ОСОБА_3 про недоведеність вини обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні злочину, на відміну від судового рішення, в апеляційній скарзі нічим не обґрунтовані. Також з матеріалів кримінального провадження вбачається, що під час судового розгляду в суді першої інстанції стороною захисту, виходячи з принципу змагальності, закріпленого у ст.22 КПК України, не були надані будь-які докази на спростування фактичних обставин справи, на які посилалася сторона обвинувачення, та які зазначені в обвинувальному акті.

Відповідно до ч.1 ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Виходячи з положень ст.ст.368, 374 КПК України судом були встановлені фактичні обставини вчиненого обвинуваченим ОСОБА_4 кримінального правопорушення, при цьому у мотивувальній частині вироку викладено формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення кримінального правопорушення, та форми вини.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні злочину за обставин, викладених у вироку, ґрунтуються на доказах, належним чином досліджених у судовому засіданні.

Так, свідок ОСОБА_8 пояснив, що біля восьмої години вечора йому подзвонив його брат ОСОБА_9 та повідомив, що його син ОСОБА_5 лежить на зупинці. Коли він прийшов на зупинку, то побачив, що син лежить на землі весь облитий водою, збоку в нього були плями схожі на синці, а на обличчі виступала кров. Він зупинив мотоцикл і попросив ОСОБА_10 відвезти сина додому. Приїхавши додому, викликали швидку медичну допомогу. Весь час син до тями не приходив, і тому швидка допомога забрала його до лікарні. Зі слів односельчан, які живуть біля магазину та зупинки, йому стало відомо, що ОСОБА_4 та ОСОБА_7 побили сина.

Свідок ОСОБА_10 підтвердив, що біля зупинки його зупинив ОСОБА_8 і попросив відвезти його сина ОСОБА_5, який лежав на землі біля зупинки, додому. Після того, як ОСОБА_11 і ОСОБА_7 підняли і погрузили ОСОБА_5 до люльки мотоцикла, він відвіз їх додому.

Свідок ОСОБА_12 підтвердив, що ОСОБА_5 був побитий. Жителі села та працівники магазину пояснили, що ОСОБА_5 побили його друзі.

Відповідно до висновку експерта №523 від 13.05.2013р. та додаткового висновку №34 від 25.10.2013р. причиною смерті ОСОБА_5 стала закрита черепно-мозкова травма (забій м'яких тканин потиличної області ліворуч з крововиливом з боку внутрішньої поверхні, крововиливом під тверду мозкову оболонку правої півкулі переважно за конвекситальной поверхні об'ємом близько 120мл крові, крововиливу під м'яку мозкову оболонку тім'яної частки правої півкулі з пошкодженням самої оболонки, крововиливи (симетричне) під м'яку мозкову оболонку зліва без її пошкодження, крововиливу під м'яку мозкову оболонку зліва без її пошкодження, крововиливу під м'яку мозкову оболонку лобової частки праворуч переходом на область поздовжньої щілини з множинними дрібнокрапковими крововиливами в кору (область прямої звивини), вогнищеві деструктивні крововиливи в область Варолиєвого мосту), яка ускладнилася набряком - здавленням головного мозку, та яка виникли від дії тупого предмету можливо незадовго до прибуття у лікарню і має ознаки тяжкого тілесного ушкодження небезпечного для життя в момент її заподіяння. Характер даної травми виключає можливість скоєння потерпілим будь-яких самостійних дій після її спричинення.

Свідок ОСОБА_13 пояснила, що коли вона сиділа на лавочці біля свого двору, ОСОБА_5 вийшов з провулку та йшов до магазину, йому назустріч вийшли два хлопці і між ними почалася сварка. Під час сварки один з хлопців вдарив ОСОБА_5, від чого той упав і вдарився головою. З магазину вибігла ОСОБА_14 і почала з ними розбиратися. Після цього хлопці віднесли ОСОБА_5 на зупинку. А вона подзвонила своєму чоловіку і попросила його подзвонити батькові ОСОБА_5, щоб той забрав його.

Свідок ОСОБА_14 підтвердила, що коли вона почула шум біля магазину, то вийшла і побачила, що біля забору стояв ОСОБА_5, а напроти нього ОСОБА_4, від удару якого, ОСОБА_5 впав на спину і вдарився головою об асфальт.

Свідок ОСОБА_7 пояснив, що 12.05.2013р. коли він стояв біля магазину і розмовляв з чоловіками, ОСОБА_5 позвав його і без попередження та пояснень вдарив його по обличчю, внаслідок чого він впав, а ОСОБА_5 почав насідати на нього та наносити удари. Тоді підскочив ОСОБА_4 і відштовхнув ОСОБА_5 до забору, а потім вдарив ОСОБА_5 у груди, від чого той упав на спину головою на асфальт. Потім ОСОБА_4 та ОСОБА_11 віднесли ОСОБА_5 на зупинку, звідки його забрав батько та відвіз додому. До дому приїхала швидка допомога і відвезла ОСОБА_5 до Аізовської лікарні. Вранці ОСОБА_5 помер.

Свідок ОСОБА_7 підтвердила, що 12.05.2013р. близько 18 години коли вона разом з сестрою свого чоловіка, ОСОБА_15, ОСОБА_16 стояли біля магазину, ОСОБА_5 підійшов до її чоловіка і вдарив його. Що було далі вона не бачила, а коли знову звернула свою увагу, то побачила ОСОБА_14 і ОСОБА_5, який лежав на спині головою на асфальті.

Вищезазначені покази свідків щодо механізму утворення тілесного ушкодження, яке стало причиною смерті потерпілого ОСОБА_5 повністю узгоджуються з додатковим висновком експерта №34 від 25.10.2013р. відповідно до якого, локалізація та морфологічні особливості травматичних змін головного мозку, його оболонок, а також форма ушибу м'яких тканин потилочної області в своїй сукупності характерні для свого утворення при "травмі - ускоренні" - удар рухаючуюся головою о плоску преобладаючу поверхню. Такий механізм можливий при падінні навзніч з ударом області потилиці о плоску тверду преобладаючу поверхню після надання тілу прискорення.

Свідки ОСОБА_11, ОСОБА_15 та ОСОБА_17 в своїх показах також вказували на те, що 12.05.2013р. в вечорі біля магазину під час конфлікту між ОСОБА_5 та ОСОБА_7, до них підійшов ОСОБА_4 і відкинув ОСОБА_5 до забору, від чого той упав і був без свідомості. Крім того, свідок ОСОБА_15 зазначила, що після того ОСОБА_4 і ОСОБА_11 відтягнули ОСОБА_5 на зупинку.

В судовому засіданні суду першої інстанції обвинувачений ОСОБА_4 в своїх показах теж вказував, що саме від його поштовху ОСОБА_5 перечепився через ОСОБА_7 та впав на спину, головою на асфальт, після чого вже не піднімався.

З матеріалів провадження вбачається, що суд, об'єктивно з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши відповідно до положень ст.94 КПК України досліджені докази, та навівши належні і достатні мотиви, на підставі яких він не взяв до уваги доводи сторони захисту, обґрунтовано дійшов висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні злочину і правильно кваліфікував його дії за ст.119 ч.1 КК України.

Так, суд обґрунтовано не взяв до уваги доводи сторони захисту з посиланням на покази свідків щодо можливості виникнення черепно-мозкової травми при падінні та ударі головою о ґрунт порослий зеленню на території ставку, в тому числі і при падінні на спину з положення сидячи з металевої труби, оскільки згідно додаткового висновку експерта №34 від 25.10.2013р. такий механізм є крайнє маловірогідним.

Суд обґрунтовано не взяв до уваги покази свідка ОСОБА_16 щодо механізму падіння потерпілого ОСОБА_5 на площадці біля магазину, оскільки вони суперечать медичним даним, встановленим при проведенні експертизи, крім того, вони не узгоджуються з показами інших свідків.

Доводи захисника про те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам, оскільки суд не з'ясував за яких обставин потерпілому ОСОБА_5 були причинені й інші тілесні ушкодження, є необґрунтованими.

Так, з матеріалів провадження вбачається, що судом під час судового розгляду були належним чином досліджені протоколи слідчих експериментів за участю свідків, які дали пояснення щодо механізму утворення тілесних ушкоджень у потерпілого ОСОБА_5, а також додатковий висновок експерта №34 від 25.10.2013р., зроблений з урахуванням зазначених даних, і відповідно до якого при дослідженні трупа також були виявлені легкі тілесні ушкодження, а саме:

садна задньо-наружної поверхні лівого ліктьового суглоба, задньої поверхні лівого плечового суглоба, які могли одночасно утворитися при падінні на площадці;

садна задньої поверхні грудної клітини в проекції нижній третій лопаток, області крестца, з урахуванням їх характеру, утворились від дії тупих предметів з нерівною поверхнею, що найвірогідніше мало місце при волочінні ОСОБА_5 від міста падіння до зупинки, про що пояснювала свідок ОСОБА_15;

садна на тилі правої стопи в проекції 2-ї плюсневої кістки та 1- 3 плюсно-фалангових суглобів на правій стопі та садна на обличчі справа могли утворитися при обставинах на які вказав Рижков, коли Рижков впав на потерпілого зверху та правою ногою задів праву частину його обличчя.

Дані тілесні ушкодження - садна утворилися незадовго до надходження до лікарні від дії тупих предметів та мають ознаки легких тілесних ушкоджень та не перебувають у прямому причинному зв'язку з настанням смерті потерпілого.

При цьому суд обґрунтовано не взяв до уваги покази свідків ОСОБА_18 та ОСОБА_19, що на обличчі і тілі чоловіка, якого привезли до лікарні, ними не було виявлено ушкоджень, оскільки вони суперечать даним карти виїзду швидкої медичної допомоги (т.1, а.с.79).

На обґрунтування своїх доводів про те, що черепно-мозкова травма та тілесні ушкодження на обличчі і тілі потерпілого могли утворитися у період, коли ОСОБА_5 знаходився у лікарні, або за інших обставин, сторона захисту під час судового розгляду не надала суду будь-яких доказів. Крім того, як в суді першої інстанції, так і в апеляційній скарзі стороною захисту не наведені доводи з посиланням на положення конкретних норм кримінального процесуального закону та конкретні обставини, які б свідчили про те, що зазначені у вироку докази є неналежними чи недопустимими, недостовірними або недостатніми.

При призначенні покарання у відповідності зі ст.65 КК України суд в достатній мірі врахував характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, а також обставини, що впливають на покарання.

Призначене обвинуваченому ОСОБА_4 покарання відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі винного.

Рішення суду щодо цивільного позову потерпілої про стягнення матеріальної шкоди і частково моральної шкоди, ґрунтується на доказах, належним чином досліджених і оцінених судом. В той же час доводи захисника не ґрунтуються на будь-яких доказах, які б спростовували наявність та розмір матеріальної та моральної шкоди, спричиненої потерпілій злочинними діями обвинуваченого.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_3 є безпідставною та необґрунтованою, а тому не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.404, 407 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Вирок Словянського міськрайонного суду Донецької області від 27 жовтня 2014 року відносно ОСОБА_4 залишити без змін.

Ухвала Апеляційного суду Запорізької області набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді:

Н.С. Прямілова Г.П. ІмбероваВ.П. Жовніренко