Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
17 лютого 2015 року м. Ужгород
Колегія суддів палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі суддів Чужі Ю.Г. (головуючого), Леска В.В., Кондора Р.Ю., про секретарі Марчишаку Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 21 червня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Оноківської сільської ради, Ужгородської районної ради, управління Держкомзему в Ужгородському районі та ОСОБА_5 про визнання частково недійсним рішення сільської ради та державного акту на право власності на земельну ділянку, -
в с т а н о в и л а :
У серпні 2010 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до Оноківської сільської ради, Ужгородської районної ради, управління Держкомзему в Ужгородському районі та ОСОБА_5 про визнання частково недійсним рішення сільської ради та державного акту на право власності на земельну ділянку.
Вимоги мотивував тим, що розпорядженням Ужгородської районної державної адміністрації від 2 квітня 1997 року № 181 йому передано в приватну власність земельну ділянку для індивідуального садівництва площею 0,07 га, розташовану у мікрорайоні «Шахта».
На підставі цього розпорядження 22 квітня 1997 року йому видано державний акт на право приватної власності на землю серії ІV-ЗК № 026853.
Відповідачеві ОСОБА_5 рішенням 15 сесії 5 скликання Оноківської сільської ради від 31 липня 2008 року передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,05 га у мікрорайоні «Шахта» (урочище Доманинська реформа), яка знаходиться в межах належної йому земельної ділянки, а 11 березня 2009 року йому видано державний акт на право власності на цю земельну ділянку серії ЯЕ № 430668.
Вказуючи на те, що відповідачеві ОСОБА_5 було передано частину земельної ділянки, власником якої є він (позивач), без попереднього її викупу або вилучення, просив скасувати рішення Оноківської сільської ради від 31 липня 2008 року в частині передачі ОСОБА_5 земельної ділянки площею 0,05 га та визнати недійсним державний акт на право власності на неї від 11 березня 2009 року серії ЯЕ № 430668.
Справа розглядалася судами неодноразово.
Останнім рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 червня 2011 року в задоволенні позову ОСОБА_6 відмовлено.
В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_6 посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування судом норм матеріального права, у зв'язку з чим ставить питання про скасування рішення місцевого суду та ухвалення нового рішення про задоволення його позову.
ІНФОРМАЦІЯ_1 апелянт помер і ухвалою судової колегії в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області від 24 червня 2014 року провадження у справі було зупинено до залучення до участі у справі правонаступників.
Ухвалою колегії суддів в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області від 20 січня 2015 року провадження у справі відновлено, а ухвалою того ж суду від 30 січня 2015 року залучено до участі у справі в якості позивача ОСОБА_3 (дружину позивача) як правонаступника попереднього позивача (ОСОБА_6).
В порядку ч. 2 ст. 305 ЦПК України справа розглянута у відсутності позивача, відповідача ОСОБА_5 та представника управління Держкомзему в Ужгородському районі, які належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.
Заслухавши представника апелянта адвоката ОСОБА_7, представника Оноківської сільської ради - ОСОБА_8 та представника Ужгородської районної ради ОСОБА_9, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд, відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішить справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону ухвалене у справі рішення не відповідає.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із необґрунтованості позовних вимог ОСОБА_6
Проте з таким висновком суду погодитися не можна, оскільки суд дійшов його без повного та всебічного з'ясування дійсних обставин справи, прав сторін та з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Встановлено, що розпорядженням Ужгородської районної державної адміністрації від 2 квітня 1997 року № 181 ОСОБА_6 у приватну власність передано земельну ділянку для індивідуального садівництва площею 0,07 га, розташовану у мікрорайоні «Шахта».
На підставі вказаного розпорядження 22 квітня 1997 року йому видано державний акт на право приватної власності на землю серії ІV-ЗК № 026853.
Цей державний акт позивача є чинним, право власності ОСОБА_6 на земельну ділянку не припинено і ніким не оспорено.
Разом з тим рішенням 15 сесії 5 скликання Оноківської сільської ради від 31 липня 2008 року ОСОБА_5 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,05 га у мікрорайоні «Шахта» (урочище Доманинська реформа) та видано державний акт на право власності на неї від 11 березня 2009 року серії ЯЕ № 430668.
З державного акту від 22 квітня 1997 року, виданого ОСОБА_6 видно, що межа такої земельної від А до Б становить 69,4 м, натомість на плані опису зовнішніх меж земельної ділянки ОСОБА_5 довжина цієї межі складає 54,06 м.
Відповідно до державного акту серії ІV-ЗК № 026853 суміжними землекористувачами ОСОБА_6 є його син ОСОБА_6 та ОСОБА_10.
Згідно державного акту серії ЯЕ № 430668 і акту встановлення та погодження зовнішніх меж земельної ділянки суміжними землекористувачами ОСОБА_5 є ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13.
З метою встановлення факту накладання земельних ділянок ОСОБА_6 та ОСОБА_5, апеляційним судом за клопотанням представника позивача було призначено судову інженерно-технічну експертизу.
Згідно висновку експерта № 125/05-14 від 26 травня 2014 року земельні ділянки, які належать ОСОБА_6 та ОСОБА_5 між собою не межують. В плані вони накладаються одна на одну. Земельна ділянки ОСОБА_5 повністю входить до земельної ділянки позивача ОСОБА_6 Площа накладення земельної ділянки складає 542 кв.м.
Отже, оспорюваним рішенням Оноківської сільської ради від 31 липня 2008 року було незаконно передано відповідачеві земельну ділянку не із земель державної або комунальної власності, а ту, котра вже належала на праві власності ОСОБА_6,
Враховуючи наведене, передача сільською радою земельної ділянки у власність ОСОБА_5 відбулася поза межами її повноважень, усупереч ст. 116 ЗК України і з порушенням права власності ОСОБА_6
Згідно ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права та інтереси.
Зважаючи на викладене, слід визнати незаконним та скасувати рішенням 15 сесії 5 скликання Оноківської сільської ради від 31 липня 2008 року в частині передачі ОСОБА_5 у приватну власність земельної ділянки площею 0,05 га у мікрорайоні «Шахта» (урочище Доманинська реформа).
У зв'язку з цим, виданий відповідачу ОСОБА_5 на підставі незаконного рішення органу місцевого самоврядування державний акт на право власності на земельну ділянку не може залишатись дійсним.
Зважаючи на викладене, рішення суду першої інстанції через невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального й процесуального права слід скасувати з підстав, передбачених п. 3 та п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
По даній справі судові витрати складаються із судового збору в сумі 25 грн. 50 коп., витрат на ІТЗ в сумі 74 грн, (т. 1, а.с. 1, 2, 155, 165), витрат на правову допомогу в розмірі 500 грн. (т. 1, а.с. 11), судового збору в сумі 8 грн. 50 коп., витрат на ІТЗ в сумі 37 грн. коп. (а.с. т. 1 а.с. 165, 166), витрат на правову допомогу в розмірі 1000 грн., та витрат, пов'язаних із проведенням судової інженерно-технічної експертизи в сумі 3700 грн., а всього 5893 грн.
Колегія суддів вважає за справедливе судові витрати по справі слід присудити з відповідача Оноківської сільської ради, яка незаконно передала відповідачу ОСОБА_5 земельну ділянку та видала на неї останньому правовстановлюючий документ.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу задовольнити.
Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 21 червня 2011 року - скасувати та ухвалити по справі нове рішення.
Позов ОСОБА_3 - задовольнити.
Визнати незаконним та скасувати рішення 15 сесії 5 скликання Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області від 31 липня 2008 року в частині передачі ОСОБА_5 земельної ділянки площею 0,05 га для ведення індивідуального садівництва у мікрорайоні «Шахта» (урочище Доманинська реформа).
Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0542 га від 11 березня 2009 року серії ЯЕ № 430668 виданий на ім'я ОСОБА_5.
Стягнути з Оноківської сільської ради на користь ОСОБА_3 5893 (п'ять тисяч вісімсот дев'яносто три) грн. 50 коп. судових витрат за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанції.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак протягом двадцяти днів може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Судді: