У Х В А Л А

Іменем України

17 лютого 2015 року м. Ужгород

Колегія суддів палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі суддів: Чужі Ю.Г. (головуючий), Кожух О.А., Кондора Р.Ю., при секретарі Марчишаку Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Громадського об'єднання Туристсько-спортивна спілка України, в інтересах якої діє ОСОБА_3 на ухвалу Міжгірського районного суду від 23 грудня 2014 року по справі за скаргою Громадського об'єднання Туристсько-спортивна спілка України на дії відділу ДВС Воловецького районного управління юстиції, -

в с т а н о в и л а :

Громадське об'єднання Туристсько-спортивна спілка України, в інтересах якої діє ОСОБА_3, оскаржила в апеляційному порядку ухвалу Міжгірського районного суду від 23 грудня 2014 року, якою відмовлено у розгляді їх скарги на дії відділу ДВС Воловецького районного управління юстиції (далі - ДВС).

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на неправильне застосування та порушення судом норм процесуального права, в зв'язку з чим ставить питання про скасування ухвали та направлення скарги до суду першої інстанції для розгляду її по суті в порядку адміністративного судочинства.

В порядку ч. 2 ст. 305 ЦПК України справа розглянута у відсутності апелянта, який належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

Заслухавши представника ДВС, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Встановлено, що на примусовому виконанні у відділі ДВС перебувало виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 300/1090/13-ц, виданого 19.06.2014 року Воловецьким районним судом про зобов'язання ОСОБА_3 звільнити приміщення першого поверху, позиція 1-34, 1-40, загальною площею 40,26 кв.м. №№ 34-41 та гараж площею 40 кв. м., позиція 1.2, які знаходяться за адресою АДРЕСА_1. Стягувачем у цьому виконавчому провадженні був ДП Воловецький ТОК «Плай», а боржником ОСОБА_3

Постановою заступника начальника відділу ДВС від 16.10.2014 року виконавче провадження закінчено у зв'язку виконанням рішення суду в повному обсязі в примусовому порядку, шляхом звільнення приміщень зазначених у рішенні суду та передачі їх на відповідальне зберіганні стягувачу.

Також встановлено, що дії ДВС по цьому виконавчому провадженню оскаржені Громадським об'єднанням Туристсько-спортивною спілкою України, яка не є стороною вищезгаданого виконавчого провадження.

Суд першої інстанції ухвалою від 23.12.2014 року під час розгляду скарги по суті відмовив скаржнику у розгляді скарги.

Проте з таким висновком суду першої інстанції погодитися в повні мірі не можна, оскільки суд дійшов його з порушенням норм процесуального права.

Відповідно до статті 383 ЦПК України, частини першої статті 12, частини четвертої статті 82 Закону «Про виконавче провадження» (далі - Закон) право на оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК України, мають лише сторони виконавчого провадження, якщо вважають, що порушено їх права чи свободи (п. 4 постанови Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року № 6 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах"). Згідно статті 8 Закону сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.

ЦПК України не встановлює жодних вимог щодо змісту та форми такої скарги. Разом з тим, відповідно до п. 3 постанови Пленуму ВС України N 14 від 26.12.2003 р. "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" такі скарги мають відповідати вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, тобто відповідати ст. 119 - 120 ЦПК України, та містити відомості, перелічені в п. 1 - 6 ч. 7 ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження".

Недотримання правил щодо форми і змісту заяв є наслідком застосування судами вимог про залишення скарги без руху, а у разі їх неусунення - повернення заявнику (частини перша, друга статті 121 ЦПК). Якщо порушення цих правил виявлено при розгляді справи настають наслідки, передбачені пунктом 8 ч. 1 ст. 207 ЦПК України.

Суд першої інстанції на дані обставини та норми процесуального права уваги не звернув і прийняв рішення (відмова у розгляді) не передбачене процесуальним законом, тобто порушив порядок, встановлений для вирішення цього питання.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Керуючись ст.ст. 307, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Ухвалу Міжгірського районного суду від 23 грудня 2014 року скасувати, передавши питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді: